18:58
Неділя, 21 Листопада 2004

З „1+1” звільнився восьмий журналіст. Ним став Євген Глібовицький

„. у ТСН зараз триває процес відходу фахівців, і канали третьої групи можуть, практично не докладаючи зусиль, поповнити свої ряди кваліфікованими професіоналами”.
З „1+1” звільнився восьмий журналіст. Ним став Євген Глібовицький
19 листопада з „1+1” звільнився ще один журналіст – відомий екс-ведучий „Сніданку з „1+1” Євген Глібовицький. Як повідомляла „ТК”, у вересні Євгена зняли з ефіру ранкової програми „плюсів”. Як вважав сам телеведучий, за висвітлення у ранковому „ТСН” студентського руху у Сумах не за „темниками”, а також за іншу „фронду”, якої журналісти програми припускалися самовільно в ефірі каналу. Тоді, у вересні, замість Глібовицького ведучою „Сніданку....” стала Юлія Бориско. Але 28 жовтня Юлія, разом з редактором ранкового випуску „ТСН” Ігорем Скляревським стали в лави тих сімох журналістів, які звільнилися з „1+1” на знак протесту проти цензури..

Власне, багато хто з журналістів чекав такого ж кроку і від Євгена Глібовицького, який до всього того був ще й головою осередку Київської незалежної медіа-профспілки на каналі. І ось такий крок журналіст зробив, напередодні опублікувавши в „ТК” та „Львівській газеті” статтю про необхідність люстрації в топ-менеджменті українських телеканалів після виборів...

„Детектор медіа” звернулась до Євгена за аргументами щодо звільнення та його деякої запізнілості.

-Чому ви все ж таки звільнилися з „1+1”, що стало остаточним поштовхом? І чому ви не зробили цього тоді, коли звільнялися відомі „семеро”?


-Пішов я з каналу через те, що на „1+1”, на моє переконання, до того моменту, поки менеджмент не змінить свою позицію стосовно редакційної політики і того, як мають виглядати новини, журналістам немає що робити. Я підозрюю, що менеджмент, можливо, і не зробить таких змін. І у цьому сенсі я можу прогнозувати, що за умови зміни політичної ситуації не виключено, що і менеджмент на „1+1” зміниться. Це перший момент.

Другий момент – моя помилка полягала в тому, що я зробив цей крок, із звільненням, трохи запізно. Піти треба було раніше. Але я до останньої хвилини сподівався, що я стану частиною ширшого процесу. Я не зміг долучитися до процесу уходу семи, бо через об”єктивні причини знаходився в той день у Львові, а по телефону від мене не хотіли приймати підпис. Відповідно, за від відсторонення від ефіру і по 19 листопада, мені продовжувала нараховуватись зарплата, і ці гроші я збираюсь перерахувати у фонд підтримки безробітним журналістам.

Мені дуже шкода... Я не можу зрозуміти, чим я, крім своєї професійності, образив „1+1”, тому що їхня реакція на моє звільнення, мені здається, не була вмотивованою, але достатньо емоційною. Я завжди вважав їх розумними - часом партнерами, часом - опонентами, мені могли бути ненависні їхні погляди, але я поважав їхню точку зору. Та, очевидно, що у певний момент, коли я грав у шашки, зі мною почали грати в Чапаєва.

Хочу додати, що мені дуже шкода також тому, що на очах руйнується команда ТСН кінця 90-их -початну 2000-их, бо це була найсильніша новинарна служба у країні, до формування якої і менеджмент „1+1” доклав масу зусиль. Я можу лише поспівчувати тому, що задля досягнення політичної мети ці люди були вимушені попрощатися з дуже вагомою частиною цієї команди, і, по суті, ми можемо говорити, що у ТСН зараз триває процес відходу фахівців, і канали третьої групи можуть, практично не докладаючи зусиль, поповнити свої ряди кваліфікованими професіоналами.

-Але чому, на вашу думку, все ж таки переважна більшість журналістів і, перш за все, ведучих новин не залишила „плюси”?

- Це питання до тих, хто залишається. Кожен обирає свою форму супротиву: для когось це оранжева краватка, для когось це заява про звільнення, для когось це спроба говорити з тими, хто не хоче слухати аргументів і укладати редакційні угоди тощо. Є деякі люди, які обрали позицію взагалі не протестувати. Я думаю, що після того, як вляжеться виборча кампанія, ми зможемо між собою, як журналісти, говорити, хто є хто. Мені дуже шкода, що багато з нас не витримали морального іспиту.

- Але ті кроки, про які йдеться у вашій статті „Потрібна люстрація”, ви пропонуєте зробити тільки стосовно топ-менеджменту, чи не так? - Ми всі разом створювали цю систему, ми усі несемо часточку відповідальності за це: хтось більшу, хтось меншу. Оце ми повинні і встановити. І ми маємо забезпечити таку систему, за якою б ті люди, які створювали сьогоднішні зацензуровані медіа, люди, які гнобили журналістів, люди, які брехали аудиторії, не опинилися на ключових посадах і в новій системі координат. Тому що за такої ситуації ми отримаємо модифіковану версію того ж самого „комп'ютерного вірусу”. Дуже би цього не хотілося. В той же час, ці люди не повинні бути викинуті, втрачені для медіаринку тощо, бо переважна більшість тих, хто своїми руками вимуровував цій владі систему цензури, є високими професіоналами. З іншого боку, якщо у їх діях судом буде встановлений склад злочину, ці люди мають понести свою відповідальність.

- А хто ж буде подавати такі позови до суду?

-Це повинні робити журналісти. Це повинні робити глядачі. Стороною позивача може виступити будь-хто у цій ситуації. Знову ж таки, щоб не робити цей процес політичним, про це варто говорити пізніше. Єдине, що я можу сказати, мені було дуже неприємно, що після того, як семеро моїх колег залишили „1+1”, деякі люди в керівництві каналу дозволяли собі, м’яко кажучи, нецивілізовані телефонні дзвінки на адресу цих людей, і не тільки.

-Ви вважаєте, що нові умови для медіа можуть з’явитися за перемоги будь-якого з кандидатів у президенти?

- Ні. Однозначно. Янукович не є перспективою будь-яких вільших медіа. Хто не вірить - поїдьте у Донецьк, купіть газету, і подивіться, як там „представлені” різні точки зору. Там все абсолютно одноманітно.

В той же час, я, як громадянин і фахівець, дуже скромно оцінюю потуги Ющенка в інформаційному полі, і я дуже критично сприймаю те, що він буде робити, якщо стане президентом. Тому що дуже легко захищати інтереси преси, будучи в опозиції. Коли ж преса, яка за своєю природою має бути налаштована критично до адміністрації, влади, уряду, буде критикувати і їх, от тоді вони будуть вимушені складати іспит. На мою думку очевидно, що з виступів Юлії Тимошенко очевидно, що вона не розуміє або не хоче розуміти інститут вільної преси.

Вона сприймає пресу хорошою тоді, коли вона добре пише про опозицію і погано про владу, і навпаки.

Контактуючи по роботі з людьми з середовища Ющенка, я бачу і там і „яструбів”, і „голубів”. „Яструби” є прихильниками контрольованої демократії, це європеїзована версія путінської роботи з медіа. Тобто, очевидно, що нікого „нахиляти” не будуть, але основний контакт з народом має бути, на їхню думку, контрольованим. „Голуби” вважають, що преса повинна бути вільною. Але в команді Ющенка абсолютно бракує тих людей, які чітко знають, як це зробити. Можливо, ми цих людей ще не побачили. Але насправді, навіть ті класні фахівці, які є у команді Ющенка, мають відповідь далеко не на всі питання.

Я не хотів би, щоб мій відхід з "1+1" сприймався у контексті виборів, тому я і пішов все ж таки до виборів. Я не долучаюся до табору переможця. Моєю метою є збереження та розвиток професії, а не політичні дивіденди. Тому що при Януковичі можна працювати журналістом, але це буде одноразова і дуже коротка робота. На плівках Мельниченка ми чули, що з нами будуть робити – розмазувати по стінці. У випадку приходу Ющенка ми маємо перспективу на професію, тоді як, наприклад, росіяни вже такої перспективи не мають. Я спілкувався з російськими журналістами, які приїхали на вибори. Ще кілька років тому вони у ставленні до нас були снобами, через те, що вони "российские профессионалы". А зараз вони кажуть: „Ребята, как вам тут класно, вы еще можете работать”.

Це є ті причини, через які я готовий боротись за свій вибір. Насправді, це не вибір між кандидатами, це вибір між цивілізаційними моделями. Тобто я не хочу вертатись в радянську Євразію, недемократію і т.д.. В той же час, я абсолютно свідомий того, що перемога нібито європейських цінностей не дасть нам цих цінностей. Ця перемога тільки дасть нам можливість випробувати себе на предмет відповідності цим цінностям. І цей іспит треба скласти.

Читайте також:

Юлія Бориско:"Партизанщина" як спосіб боротьби з цензурою виявилась неефективною"

Дійшло до того, що іноді необхідність у журналістах та операторах відпадала як така”

Телеканали не поспішають повертати на роботу тих, хто звільнився внаслідок цензури?

Повний текст заяви семи журналіств "1+1", що звільнилися з каналу на знак протесту проти цензури

З каналу "1+1" через цензуру та темники звільнились 7 журналістів

Ігор Скляревський: „Журналістський спротив існує, він набирає сили, і він потребує допомоги громадян”

Наталка Фіцич: „Після виборів усвідомлювати, що це і моїми руками спотворили їх результати, було б нестерпно”

Віктор Заблоцький: Я пішов задля того, щоб залишитися в професії
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Наталія Данькова, „Детектор медіа”
Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1104
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop