У такий спосіб парламентарії намагаються компенсувати невиконання новим керівництвом Національної телекомпанії України постанов парламенту про висвітлення її роботи, а також тенденційність у висвітленні роботи парламенту на українських телеканалах. Щоправда, як підтивердив в інтервю «Детектор медіа» Микоал орлорвський, працювати і розвивати мовлення цього року новій державній телекомпанії доведеться в надзивчайно важких умовах. До цього часу «Рада» не може отримати кошти, заплановані в дербюджеті на розвиток телекомпанії. Відомство Миколи Азарова – Міністероство фінансів – уперто ігноує відповідні звернення парламенту. На думку М.Орловського, не виключено, що у такий спосіб виконавча влада намагається пригальмувати розвиток непідконтрольного каналу.

- Згідно угоди з кабельним оператором «Воля», у Києві на 43 кабельному каналі телеканал «Рада» можуть дивиться біля 200 тисяч глядачів (в основному, Лівий берег, Центр і частина Шулявки), а також народні обранці - через внутрішні мережі.

До слова у Берліні парламентський канал дивиться 700 тисяч глядачів, хоч цьому телеканалу декілька десятиліть. Тільки цього року вони мали вийти на супутникове мовлення. Ми ж вже на початку березня уклали договір на використання шведського супутника «Сиріус». Цим супутником користується вісім українських телеканалів, в тому числі «Інтер», «1+1», «Новий». Тобто зараз ми ведемо експериментальне кабельне мовлення в Києві з наступним виходом на супутник. Після цього сигнал буде транслюватися через кабельні регіональні мережі. Маємо домовленість про те, що канал потрапить у соціальний пакет. Цим опікуватиметься компанія «Воля-Кабель». Таким чином, ми плануємо, що телеканал «Рада» зможуть бачити і в регіонах.

Парламентське телебачення є супутниково-кабельним у більшості країн світу. Через державні та комерційні канали транслюються лише новостійні передачі про парламент. Я сам бачив це в Німеччині, Норвегії, Бельгії.

Ось такий стан речей на сьогодні. Все – у процесі становлення. Добре, що маємо велику підтримку від керівництва ВР, зокрема, Голови Верховної Ради Володимира Литвина, який цікавиться тим, як створюється парламентський канал, постійно. Дирекції телерадіопрограм вже п`ять років. Увесь цей час ми йшли до створення свого каналу. Мали і маємо програми «Парламентський вісник», «Щоденнник сесії Верховної Ради», а зараз - за угодою з ТРК «Київ» - «Парламентський день».

- Чому остання програма виходить зараз на ТРК «Київ»?

- Ця програма виходила на Першому національному і, згідно угоди, і повинна була там виходити. Але такі умови.. Ви були на засіданні Комітету ВР з питань свободи слова (3-березня – прим. «ТК»), то ви знаєте ситуацію... Зараз там вирішують це питання. Але програма виходить, і це добре. Хоч, звичайно, тепер і на значно меншу аудиторію – тільки Київ та п`ять областей навколо. Крім того, ми маємо угоду з ТРК «Ера» про виготовлення рпограм на замовлення ВР - «В контексті», «Від першої особи», «Віч-на-віч». Виходять програми Дирекції телерадіопрограм ВР та ТРК «Ера» «Темник», «Погляд», «Гість в студії». Ми визначаємо кандидатів, теми обговорення, згідно плану сесії. Ми – замовники, вони - виконавці.

- З яких програм, крім трансляцій сесій, ви наповнюєте зараз ефір телеканалу «Рада»?

- Повноцінне мовлення ми плануємо розпочати у травні. Поки що ми готуємо репортажі про роботу народних депутатів в округах, транслюємо годинні відеозаписи про роботу в комітетах за їх згодою. Також висвітлюємо міжпарламентські зв`язки. Тобто все, що відбувається у Верховній Раді, має місце на каналі.

- І конфлікти?

- Так. Те, що відбувається в парламенті, те вони й мають на екрані. Після того, як припинилися прямі трансляції сесій на Першому національному, депутати прагнули того, щоб їхні виступи транслювали без редагування та «обрізання». Тепер вони це мають. Я скажу чесно, не як керівник Дирекції каналу, у порівнянні з висвітленняv діяльності депутатів на українських телеканалах, ми подаємо інформацію справді об`єктивно. Ми не служимо нікому, крім парламенту. Можливо, не всі мають ще змогу висловити в інтерв`ю свої думки. Але й це буде. Тут нас ніхто не контролює і не рецензує. Канал, фактично, працює як «вільний мікрофон».

- Які концептуальні підходи до програмного наповнення?

- Зараз ми тільки пробуємо, який продукт краще піде. Згідно ліцензії, ми маємо 14 годин мовлення. Наповнити цей час спеціалізованому каналу поки що складно. Не будемо ж ми транслювати ток-шоу? Хоча, можливо, політичні шоу й будуть. Плануються й дебатні програми. Наприклад, у такому режимі: протягом дня в студії працюють декілька ведучих. І народні депутати мають змогу одразу коментувати чи сперечатися про події у парламенті.

Я можу вам сказати, що серед країн СНД в Україні унікальна ситуація – студія прямо у парламенті. У Москві депутати Держуми мають лише 45-хвилинну програму в тиждень.

Мережу мовлення, зміст та концепцію каналу «Рада» ми ще напрацьовуємо. І ми маємо на це право до жовтня цього року (згідно чинного законодавства ТРО має рік на освоєння каналу – прим. «ТК» ). Але ми вийдемо на повноцінне мовлення вже в травні. Зараз ми створили робочу групу з розробки концепції мовлення на чолі із заступником директора з творчих питань, ведучою програми «Парламентський вісник» Світланою Макаренко. Робоча група має час до другого квітня. Третього квітня канал вийде на супутникове мовлення, тому нам важливо закінчити цю роботу на початку квітня. Концепцію мовлення буде затверджено спільно з Комітетом Верховної Ради з питань свободи слова.

- А Голова Верховної Ради буде її затверджувати?

- Скажу вам правду, що Голова ВР (сподіваюся, він не образиться) попри наші звернення не бере нас у свої офіційні поїздки. Він вважає, що парламентське телебачення мусить займатися парламентом, а не Головою Верховної Ради. Він абсолютно не втручається в нашу роботу. Лише цікавиться організаціно-фінансовими питаннями. За його сприяння по вул. Садовій, 3-а, нам виділили майже три поверхи під телебачення. Там має бути студія та монтажні. А у творчі питання, визначення, якщо хочете, ідеологічних напрямків роботи, він не втручається, бо, очевидно, не хоче накликати на себе критику депутатів.

- Чи не виникне проблеми з наповненням ефіру у час, коли парламент не працює?

- Це проблема існує, але її, на мою думку, може вирішити Комітет свободи слова та спеціальна Постанова Верховної Ради. Є приклади вирішення цієї проблеми в Бундестазі, та парламенті Великої Британії. Парламентські канали цих країн працюють на повну потужність під час засідань, а в інший час – просто на екрані заставка.

Але ми плануємо поки що укладати угоди з регіональними кампаніями про використання вільного часу на цьому каналі з місцевими мовниками. Адже заповнювати аби чим ефір немає сенсу, та й не треба цього робити.

- За словами М.Томенка, керівництво парламенту планує створити окрему структуру, яка займатиметься питаннями висвітлення роботи парламенту. Сьогодні ця функція покладена на Дирекцію телерадіопрограм. Яким чином планується реорганізувати структури парламенту?

- Я у ці справи непосвячений. На базі Дирекції створено ТРК "Раду". І наскільки мені відомо, планується, що іншими питаннями займатиметься інформаційне управління ВР. Але це тільки проекти.

З іншого боку, дуже важко об'єднати телебачення і газету. Хоч ідеологічно і політично питання висвітлення роботи парламенту мають знаходитися в одних руках, яким будуть підкорятися виконавчі підрозділи. Як, наприклад, Дирекція телерадіопрограм, що є виконавцем постанов парламенту про висвітлення його роботи, яку створює Комітет ВР з питань свободи слова. Цього року важливо вирішити усі організаційні питання, щоб, наприклад, наступного року розпочати мовлення радіостанції Верховної Ради.

- А частота є для цього?

- Потрібно підготуватися організаційно. А частота буде, то не є проблемою. Я вам скажу чесно, отримати ліцензію не є проблемою. Тільки так говорять багато, стоять в чергах з областей...

- Ну, от для НБМ чи радіо «Континент» отримати ліцензію виявилося непереборною проблемою.

- Можливо, політичні підгрунтя у цьому й є. У нас з цим проблем не було.

- Якими є плани на радіостанцію? Ви хочете створити столичну чи мережеву компанію?

- Нам Київ не цікавий і не потрібний. Ми плануємо звернутися до Нацради з проханням допомогти знайти можливість вийти на мовлення в регіонах. Можливо, створити радостанцію таким засобами, як ми розвиваємо телеканал, через супутник. Фахівці ще працюватимуть над цим питанням.

- Ви плануєте вивільнити Перший канал радіо? Чи розвиватимете радіопроекти паралельно?

- Я вважаю, що недоцільно відмовлятися від усіх радіопрограм, які ми виготовляли на інших каналах. Так у нас сталося в державі, що Верховна Рада є політичним олімпом. Чим більше буде об'єктивної інформації про роботу парламенту, тим буде краще. Були б на це кошти.

- Яким є фінансове забезпечення каналу?

- Народні обранці проголосували за 12 мільйонів 230 тисяч гривень, хоч було заплановано вдвічі більше. Це – забезпечення проектів та життєдіяльності Дирекції телерадіопрограм. І цих коштів на закупівлю техніки не вистачить. Нам потрібно створити телевізійний комплекс, а це потребує великих коштів. Але й ті, виділені з бюджету, кошти є тільки на папері. Ми отримуємо зараз гроші тільки на зарплату.

- Чому?

- Коштів не дає Міністерство фінансів. Вивчає... Це не тільки наша проблема. У всіх бюджетних установах перший квартал є фінансово незабезпеченим. А потім, в кінці року, ми як і інші не встигаємо освоїти всі кошти, вони повертаються в казну держави. Згідно розпису асигнувань нам не виділено грошей на технічне оснащення аж до травня. Нещодавно ми звернулися до Міністерства фінансів від Управління справами парламенту, але відповіді не отримали.

- Чи не думаєте ви, що йдеться про сплановані дії. Адже без фінансування канал не зможе вийти на повноцінну роботу цього року?

- Я тільки можу думати, але напевно стверджувати важко. Така підозра у мене теж є. Адже рік політично складний і для чого тут, мовляв, ще парламентський канал? Але це моя суб`єктивна думка.

- Чи розраховуєте ви на те, що зароблятимете на себе самі?

- Згідно нашого статуту, зараз ми цього робити не можемо. Але я наполягаю на тому, що зміни до статуту у цій частині необхідні. Адже згодом у нас виникнуть можливості для заробляння коштів у різний спосіб. Принаймні зараз ми вже можемо це робити на виробництві фільмів та програм, оренді техніки (хоч поки що у нас нема чого орендувати). Може бути й реклама. Чому й ні, якщо канал дивляться депутати, серед яких багато бізнесменів. Якщо діалог з депутатом може дати рекламу, то, можливо, це й були б ті невеличні, але необхідні кошти.

- Чи надходять пропозиції щодо вироблення програм на замовлення від депутатів?

- Ще не було. Є пропозиції від депутатів щодо розміщення сільськогосподарських, економічних інших програм, особливо, в частині реалізації законодавства.

- Нацрада врахувала рекомендацію Постанови Верховної Ради щодо висвітлення роботи п’ятої сесії парламенту щодо того, що при визначенні переможців конкурсу на УТ-2 переваги надавати тим ТРО, що декларують висвітлення діяльності парламенту. ТРК "Рада" претендуватиме на цю частоту?

- Це не я вирішую. Це залежатиме від рекомендацій Комітету ВР з питань свободи слова та рішення парламенту. Хоча, якби нам дозволили, то ми б взяли участь у цьому конкурсі.

- Фактично, розвиток парламентського телеканалу прискорився після того, як НТКУ відмовилася виконувати Постанови Верховної Ради щодо висвітлення її роботи.

- По-перше, прискорення розвитку парламентського телебачення відбувся з обранням Головою ВР Володимира Литвина. Все почалося при О.Ткаченку, не продовжилося, і я не боюся цього сказати, при І.Плющі, бо у нього були інші турботи.

По-друге, НТКУ, хоч може це не залежить від її керівництва, ігнорує виконання Постанови про висвітлення роботи парламенту ще з четвертої сесії. У них є свої причини, про що говорив неодноразово Олександр Савенко.

- Президент НТКУ Олександр Савенко наполягав на тому, що постанову неможливо було виконати, оскільки вона є такою, що суперечить закону. Ви з цим погоджуєтеся?

- Я? Ні, я з цим не погоджуюся, тому що постанови ВР треба виконувати й шукати ті пункти, які треба додати, щоб це було чинно і законно. До того п’ять років постанови виконувалися і ніхто їх не ставив під сумнів і не подавав до суду. А тепер раптом виникла ситуація, коли виконання Постанови керівник НТКУ вважає порушенням закону, "підсудною справою".

- З чим, на вашу думку, це пов’язано?

- Я думаю, що це пов’язано із тиском на президента НТКУ і саму телекомпанію з боку певних політичних сил.

- На засіданні Комітету ВР з питань свободи слова представники Держтелерадіо оголосили про існування листа І.Чижа до вас про наміри президента НТКУ укласти угоду на висвітлення роботи парламенту. Ви його отримали?

- Ні. Я такого листа не отримував. Я думаю, що про цей лист згадали на засіданні у середу тільки тому, що у четвер (4 березня – прим. «ТК») Верховна Рада мала розглядати законопроект, яким пропонувалося обирати президентів НТКУ та НРКУ парламентом. Держкомтелерадіо важливо було задекларувати готовність виконати постанову. Це був, очевидно, політичний хід – заявити про готовність укласти угоду з ВР. Якби законопроект було прийнято, то угоду було б укладено. А оскільки цей закон не було прийнято, то, очевидно, й угоди не буде.

- Вим сказали на засіданні Комітету, що керівництво НТКУ ігнорує ваші звернення.

- Це так. Якщо є звернення, то має бути й відповідь: негативна чи позитивна. Таке правило. Інакше, я вважаю, це є наповагою до колег.

- За яких обставин на Вашу думку, укладення угоди з НТКУ може бути можливим?

- Сказати важко, але напевно тоді, коли НТКУ отримає дозвіл на це від того, хто затверджує президента Національної телекомпанії.

- В тому числі й через це Верховна Рада оголосила конкурс серед телерадіоорганізацій на висвітлення роботи парламенту?

- Так. Головою конкурсною комісії є заступник Голови Верховної Ради України Олександр Зінченко. Поки що про результати говорити рано. Заявки збирає Комітет з питань свободи слова.

- Скільки грошей НТКУ втратила через невиконання постанови ВР?

- За розміщення наших програм Дирекція телерадіопрограм парламенту сплачує Національній телекомпанії України біля 770 тисяч гривень за рік.

- О.Савенко наполягає на тому, що стосунки НТКУ та ВР у цій частині є суборендою каналу.

- Він сказав про суборенду з трибуни Верховної Ради, не апелюючи до норм закону. Він не звертався до нас раніше з намаганням з`ясувати проблему і вирішити її. Тобто він не намагався вирішити ситуацію загалом. Мали місце лише публічні заяви.

- Чи зверталася до вас НТКУ з проханням виготовляти самостійно програми про парламент на замовлення Верховної Ради?

- Ні такої, ні інших пропозицій від них не було. Зараз вони самостійно виготовляють програму «Рада», але ми не маємо до цього відношення. Протягом четвертої та п`ятої сесій парламенту ми не маємо партнерського спілкування з керівництвом НТКУ. Всі наші намагання співпрацювати наражаються на глуху стіну.