З одного боку, "Служба інформації" (ТВ-Табачук) оскаржує правомірність видачі ліцензії на мовлення 48 ТВК у Києві, на якому мовить „5 канал”. З іншого – у податкової з'явилися мільярдні претензії до власника каналу Петра Порошенка. На цьому фоні поповзли чутки про вимушений продаж каналу. Разом з тим, за повідомленням "5 каналу", вже створено й громадський рух на його захист. Акції розпочинаються 1 березня.

Напередодні, 27 лютого, у Німецькому посольстві відбулася зустріч менеджменту "5 каналу", керівників української служби "Радіо "Свобода", народного депутата України, члена фракції "Наша України" Романа Зварича з представниками посольств країн Європейського Союзу, Канади та США.

Йшлося про проблеми зі свободою слова, політичний та економічний тиск влади на незалежні, об'єктивні медіа. Зокрема, в деталях було роз'яснено правові казуси, через які "5 канал" намагаються посадити на податковий та ліцензійний "гачок", повідомляє прес-служба каналу.

Водночас наголошувалося на непорушності принципів роботи "5 каналу" відповідно до угоди, підписаної 10 червня про невтручання власника у редакційну політику.

Від неділі, 29-го лютого, "Радіо "Свобода" та "5 канал" втілюватимуть спільний проект "Час пік", що покликаний забезпечити максимальний суспільний діалог із залученням сторін з різною точкою зору та безпосередньою участю глядачів, які можуть долучатися до дискусії через телефон.

– Хто фінансує 5 канал? Чому ви кричите про перевірки податкової, точно не називаючи, який вони мають стосунок до „5 каналу”?

– Компанія користується виключно кредитом. Ніяких інших грошей ні від кого ми не отримуємо, окрім зароблених від продажу рекламного часу. А стосовно перевірок податкових органів, можна поставити три крапки.

– А якщо без трьох крапок?

– З часу переїзду компанії в Київ, зміни юридичної адреси, мали проблему зі здачею бухгалтерських звітів. Практично, кілька разів на тиждень протягом двох місяців головному бухгалтеру телефонували, представляючись інспекторами податкової інспекції, і обіцяли завтра прийти з перевіркою. Особисто мені зателефонував чоловік, який представився заступником начальника податкової інспекції Подільського району Києва з проханням зустрітися і обговорити питання співпраці. Чесно, я йому не повірив. І аргументував це тим, що люди, які телефонують нам на канал і бажають прийти з перевіркою, чомусь не приходять, і тому я не вірю, що це телефонували, власне, з податкової інспекції. Відповідь була цікавою: і про це поговоримо, бо мені нічого не відомо. Наразі ніхто не телефонує, тим паче не приходить!!!

– Як може телеканал заробляти на рекламі, якщо її у вас мало і вона коштує набагато дешевше, аніж на інших всеукраїнських телеканалах, що навряд чи дозволить вам навіть вийти в "нуль"...

– Це вже питання щодо професійних якостей тих людей, які працюють на каналі. Хто не працює, той не їсть. У нас самодостатня команда, і я у неї вірю.

– Коли на „5 каналі” з'явиться обіцяна ще влітку минулого року техніка? Я знаю, що на вашому каналі працюють люди на старезному обладнанні, не вистачає відеокамер (які практично розвалюються), немає монтажного обладнання – це яскраво видно з якості "картинки"?

– Техніка у нас нова. З 10 лютого ми запустили нову ефірну апаратну, студію. Якщо є бажання, будь ласка, я запрошую на екскурсію. Так, ми довгий час працювали з коліна, але це нам не заважало, у нас здорові амбіції. Наразі зі скрипом намагаємося освоїти нове обладнання. Інколи це видно в ефірі – соромно, але виправимося. Стосовно заробітної плати – я не знаю, яка заробітна плата на інших каналах, а тому мені складно порівнювати. Люди не жаліються.

– Ну, це вже неправда, що не знаєте, скільки платять на інших каналах... Чи маєте ви гроші на розвиток, а не тільки на поточне існування?

– Маємо.

– За запрошення на екскурсію дякую, якість новопридбаної техніки побачу в ефірі… – Порошенко підштовхує «5 канал» Ахметову? У мас-медійному середовищі циркулюють чутки про продаж "5 каналу", контрольованого Петром Порошенком. Серед інших зацікавлених осіб у його придбанні, як повідомляють джерела, значиться і донецький бізнесмен Ринат Ахметов. Говорять, що Ахметов хоче створити проект, який віддалено нагадує CNN – тобто, новинний канал. За іншою інформацією, Порошенко пропонував купити канал ряду підприємців, що симпатизують "Нашій Україні" (http://www.glavred.info/ukr/). Що з цього правда – що ні? І кому конкретно вигідні такі чутки?

– Це повний абсурд.

– Дякую за відповідь, але кому саме вигідне поширення цих чуток?

– Нашим конкурентам, можливо...

– Які нововведення планується запровадити на каналі найближчим часом?

– Найближчим часом ми плануємо розширення інформаційного мовлення. Зараз розглядається нова програмна сітка, в якій перевага буде надаватися інформаційним програмам.

– Ви виконуєте накази власників каналу чи ваших партійних босів?

– Партійних босів у нас немає. Адже ніхто і ніяким чином не впливає на редакційну політику каналу. Власники каналу – комерційні структури, які не втручаються в інформаційну політику каналу.

– А чому ваші новини підіграють „Нашій Україні”?

– Це неправда. У наших програмах беруть участь представники всіх політичних сил. І якщо проаналізувати останні півроку, то представники більшості, мабуть, було більше в ефірі, аніж опозиції.

– Чому радіо "Свободу" не взяли до ефіру "Ніко-FM"? Бо це знизить комерційний зиск? Але чому такими ж мотивами не могли керуватися нові хазяї "Довіри"? До речі, проясніть, будь ласка, які стосунки у "Довіри" були з Порошенком? І хто зараз став їхнім власником?

– Порошенко жодного стосунку до "Довіри" не мав і не має. Згідно ліцензії Національної ради, радіо "Ніко-ФМ" є стовідсотково українською радіостанцією зі стовідсотковим українським продуктом. Так що не важко зрозуміти, чому ми не можемо ретранслювати програми іноземних радіостанцій, в тому числі "Свободи". Це питання знялося, практично, два роки тому, коли ліцензувалося радіо "Ніко-ФМ". За інших умов ми могли, мабуть що, втратити радіостанцію як таку.

– "Довіра" була Трудової України, а тепер СДПУ(о).

– Вони щось там кажуть, що "Свобода" знижує їм рейтинг… Дурниці… Той час, який займала "Свобода", був не рейтинговим.

– Новини щогодини – це рейтинговий час.

– Я мала на увазі рейтинговий час – з 20:00 до 23:00.

– Так, але "Свобода" виходила і вранці, і увечері, і в суботу вдень була годинна програма, і щогодини по буднях п'ятихвилинні новини.

– Новини від "Свободи" привертали увагу, так як можна було почути щось справді нове; з приводу ранкових програм – великий знак питання для вихідних днів, а що стосується годинної програми вдень – для мене загадка, чому віддали такий час… "Довіра” не права, вона втрачає цільову аудиторію…

– Тут ваша правда. Я кажу просто що у рейтинговий час "Свобода" теж мовила.

– Який критерій відбору працівників на каналі?

– Професійний.

– А що принципово нового буде в подачі новин? Ви говорите, що живете за рахунок реклами… Чим будете зацікавлювати рекламодавця, якщо у вас буде інформаційний канал?

– Правдою. Ми переконалися в тому, рейтинги нашого каналу ростуть з кожним днем.

– Зрозуміло, а хто проводить дослідження рейтингів?

– Є два варіанти досліджень. Перший – GFK, другий – глядач. Ми схильні вірити більше глядачам. Піплметрів – 1200, а покриття нашого каналу – 30% України, і далеко не в кожному домогосподарстві вмонтовано піпл.

– Знаєте, в рекламі є такий прийом, коли якість підміняють сертифікатом якості. Всі кажуть – у нас правдиві новини. Яким чином ви збираєтеся доводити правду?

– Та ми нічого не збираємося доводити. Якщо кажуть, то ми їм вдячні.

– Це не позиція, це -- поза... Сьогодні замало говорити правду, сьогодні ще треба доводити, що саме ти говориш саме правду... документами, чимось іншим...

– Рейтинги яких саме програм ростуть?

– Інформаційних програм "Час", "5 копійок", "Час пік".

– Що ви особисто сказали Лясовському після відомої розмови його з Порошенком, яку зафіксували вороги?

– Від пуза посміялися.

– А чому не прийшов Лясовський? Вирішила вас віддати "на закланіє"?

– Мене запросили, я прийшов.

– Чи буде мовити "Ніко-ФМ" у Києві?

– Мабуть, що ні. Останнє засідання Національної ради цьому приклад.

– Що, на вашу думку, треба змінити в існуючому законодавстві, щоб у влади не було можливості маніпулювати власниками ЗМІ?

– Дати можливість Національній раді бути дійсно незалежним органом, а не виконувачем волі певної групи людей, які наближені до влади. А закони міняти... наразі це нічого не дасть.

– Але ж маніпулювати ЗМІ може не тільки влада, але й гроші, як на Заході.

– До інформаційного, більшого за часом, наповнення каналу ви залучатиме певних дуже відомих журналістів, маєте когось для цього? Чи силами тих, хто є?

– У нас уже три відомих журналіста. Їм надано право добирати собі команду, за них цього ніхто не зробить. Ми віримо в них. І сподіваємося, що вони досить самодостатні люди, щоб створити інформаційну службу, яка б змогла забезпечити практично чи не цілодобовий інформаційний ефір.

– А Порошенко часом не ваш кум, здається, десь таке читав, чи то все вигадки?

– І навіть не батько.

– Щоб ви не сумнівалися, Порошенко тихенько поступиться каналом декому, зате про людське око крику буде про свободу слова... Петя – не боєць...

– Залишаюся при своїй думці.

– Кого ви вважаєте конкурентами „5 каналу”?

– У нас немає конкурентів. Ми – найменша компанія серед мережевих мовників, а тому про конкуренцію мови бути не може.

– Кажете – немає конкурентів, а чутки вигідні конкурентам, тоді кому все ж таки вигідні чутки про придбання каналу Ахметовим?

– Які технології використовуватиме ваш канал під час виборчої кампанії: власні вітчизняні наробки чи запозичені з досвіду ближчих чи дальніх сусідів?

– Ніяких технологій застосовувати ми не будемо. Ми будемо працювати по совісті. Як засіб масової інформації, а не як політтехнологічний штаб.

– Якщо на виборах переможе кандидат від більшості – як працюватиме канал?

– Цікаве питання. Відповідь зависла.

– А хто, на ваш погляд, стане Президентом? І що ви будете особисто робити, щоб прийшов той, хто країні потрібен?

– Президентом стане достойний. Особисто я симпатизую Ющенку. Але це жодним чином не впливає на те, що відбувається в компанії, і на ефір.

– Якою ви бачите позицію "5 каналу" в період виборної президентської компанії?

– Ми позицію не міняємо.

– Яким ви прогнозуєте перебіг виборів на ТБ? Буде війна компроматів?

– Буде. Дасть Бог, переживемо.

– Система управління інформаційною галуззю, яка склалася сьогодні в Україні, цілковито децентралізована. Існує принаймні 5 суб’єктів, покликаних здійснювати інформполітику: Нацрада, Держкомзв’язку, Мінінформ, Управління з інформаційної політики АП, профільний комітет ВР тощо. Але в результаті ніхто не несе відповідальності за те, що відбувається у вітчизняному інформаційному просторі. Немає можливості обумовити правила гри, рівні для усіх. Що, на ваш погляд, треба зробити для виправлення такого становища?

– Дати можливість усім цим інституціям працювати, а не плутатися попід ногами.

– Чи потрібно, на вашу думку, позбавити органи державної влади права виступати засновниками ЗМІ? Чи зробить це ЗМІ більш вільними?

– Так, чим менше державні органи будуть мати відношення до ЗМІ, тим вільніше цим засобам масової інформації буде дихати.

– Чому ви не перекупаєте зірок з інших каналів? Усі розмови про виховання власних – для бідних, бо на це треба багато часу. І ще невідомо, що вийде...

– Наш принцип – виховувати своїх. У нас це виходить.

– Як ви вважаєте, чи є в українському телепросторі справжні зірки? Якщо так, то назвіть їх, якщо ні, то що заважає їх появі?

– Немає. Окрім хіба що Романа Чайки. Він мені подобається як оригінальний журналіст зі своєю оригінальною життєвою позицією і поглядом поза очі.

– Щоби купити "зірок", потрібні гроші, а не копійки, які платять на „5 каналі”.

– У простих журналістів на вашому каналі не висока зарплатня у порівнянні із іншими всеукраїнськими каналами, до того ж штат працівників не достатній, як на мене, аби закривати інформаційні "дірки".

– А що є найважливішим – зірковість чи якісна робота?

– Якісна робота. До прикладу, Роман Скрипін втомився переконувати керівництво каналу в тому, що він не зірка і він не рветься до ефіру, як дехто. Я думаю, що це саме той приклад, який характеризує журналістів, які працюють на каналі. Це не понти, це правда. Зірок ми не купуємо.

– Чи не плануєте ви на вашому каналі зробити аналог програми “Проте” у власному ключі?

– Типу "5 копійок" Чайки?

– Дякую за запитання, "Проте" – це не програма, це не телебачення, це сором в Україні.

– На вашу думку, Кучма причетний до вбивства Гонгадзе?

– Це запитання не до мене, а до Генпрокуратури і пана Кучми.

– Хто, на вашу думку, в першу чергу повинен нести відповідальність за той стан медіа, який існує зараз в Україні?

– Крім гаранта, більше нікому.

– Як керівник телекомпанії, як ви вважаєте, що треба робити, щоб у глядача не виникало бажання переключатися на інші телеканали?

– Треба любити свого глядача і працювати для нього, а не для задоволення своїх потреб.

– Наскільки вирізняється віртуальна дійсність подій, які пропонує ваш канал глядачеві, від справжнього життя?

– Ми не віртуальний канал, і ми говоримо про життя, показуємо його таким, яким воно є.

– Як ви гадаєте, чи з'являться нові формати в інформаційному мовленні “5 каналу”?

– Так, з'явилися теледебати. Наступний крок за журналістським розслідуванням. І далі буде.

– Як ви оцінюєте перспективи "5 каналу" на майбутнє? У вас є довготривалі плани розвитку каналу?

– Ми не зупиняємося на тому, чого вдалося досягти на цей момент, амбіції у нас здорові, колектив прогресивний, а тому все попереду.

– Ви так і не відповіли: яка структура тих підприємств, які фінансують діяльність „5 каналу”? Хто є акціонерами каналу? Наприклад, ви?

– Я найманий працівник. Засновники – комерційні структури.

– Ви теж робитимете сімейний канал?

– Ми завжди декларували те, що ми сімейний канал. Незалежно від того, яким у перспективі буде формат каналу, але ми залишаємося каналом для глядачів різних вікових категорій.

– Ви працювали свого часу і редактором, і телеоператором, і режисером. Чи не виникає зараз бажання хоч інколи вийти на творчий простір?

– Виникає, але я вже зіпсований адміністративною роботою, а тому інколи не можу знайти того "черв'ячка", який би дав мені можливість повернутися хоча б років на три назад. Я сумую за тим часом, але доля невблаганна.

– А як ви оцінюєте новини на радіо "Ніко"?

– Оцінюєте ви. Я ніколи не втручаюся, іноді, можна сказати, навіть не знаю, про що говорилося в ефірі. Інформаційна служба радіо, якою керує Ліда Чайка, мабуть, найщасливіша.

– Яка музика у вас крутиться ?

– Різна. На всі смаки. Там у цьому відношенні проблеми немає. Аби хотілося слухати.

– Наскільки, на вашу думку, вітчизняні телеканали якісно вирізняються, скажімо, від російських. Коли в України з'являться власні оригінальні телепроекти?

– Навіть монстри вітчизняного телеефіру, такі як "1+1" та "Інтер", не можуть похвалитися якісним вітчизняним доробком, і тому більшість програм, які з'являються на телевізійних каналах, практично всіх, хоча є винятки, закуплені в Росії. Так що говорити про власне український канал досить складно. Практично, неможливо. І тому є проблемою просування вітчизняних телеканалів за кордоном. Бажання закордонних партнерів є, але той програмний продукт, яким наповнені українські канали, в них давно вже був в ефірі. Так що дивувати нічим. Дивують росіяни Україну.

– На рівні мови... Наприклад, до мене приходить власник магазину і каже, що хоче відрекламувати якійсь товар... Я складаю рекламний текст, а він на мене великими очима дивиться – чому українською? Я йому маю довго пояснювати – чому, потім він каже, що від такої реклами толку не буде та йде...

– Скажіть, як відбився перехід на українську мову реклами на прибутках каналу?

– Ніяк. Канал цього не відчув.

– Як ви вважаєте, чи має право держава диктувати умови рекламі – приватній власності рекламодавця?

– Ні, але зміст реклами та її зовнішній вигляд не повинен псувати в першу чергу наших дітей.

– Що ви будете робити, коли НБМ шугануть з 48-ї частоти?

– Будемо тяжко, нужденно працювати. Ми звикли до "беспрєдєла", а тому нас важко налякати, вибити з колії. Ми живучі. Мені страшенно подобається фраза, сказана славетною жінкою Лесею Українкою: "я в серці маю те, що не вмирає".

– О, і дієслова такі гарні – шугануть – точно бути Януковичу президентом, судячи з тону...

– У передвиборчий рік радіо може не сподіватися на київську частоту ?

– Звичайно, сумніву немає.

– Чи буде Кравченко у прямому ефірі?

– На все час. Якщо буде можливість, ми його обов'язково запросимо.

– Чи не вважаєте ви, що журналістський колектив повинен обов'язково бути співвласником ЗМІ, бо тільки тоді журналіст та власник опиняться по один бік барикади?

– Не обов'язково. Я не буду зараз особливо наголошувати на цьому, але в нашій країні наразі бути чи не бути співзасновником журналістському колективу нічого не дасть, повірте: тих десять відсотків, які в принципі можливо отримати, не вплинуть на серйозні рішення, а для того, щоб бути повноправним співвласником, треба як мінімум мати якусь копійку, яку можна було б вкласти хоча б у розвиток своєї інфраструктури.

– Новини зміняться, якщо поміняється власник.

– Про зміну власника мова не йде. А тому про зміну редакційної політики годі говорити.

– "5 сеанс" – не збираєтеся оновлювати? Бо програма, прямо скажімо, на невисокому рівні.

– На всі проекти з часом треба звертати увагу, змінювати їх, ми не стоїмо на місці. Все попереду. І "5 сеанс" також, і не тільки.

– Скажіть, будь ласка, а чи не відрізняється ваш розважальний прямий ді-джеївський ефір („5-й елемент”) від новинної концепції „5 каналу”. Бо інколи виникає підозра про "молоко з рибою". Чи це є всепоглинаюче охоплення аудиторії (від 13 до 60)?

– Звичайно, відрізняється. Але ми говоримо про те, що відбувається сьогодні, а не завтра. Якщо ви уважно читали мою відповідь на попереднє запитання, то там було сказано, що ми плануємо, а не про те, що ми робимо сьогодні. Відповідно, "П'ятий елемент" буде також переформатовуватися. Але це перспектива. Коли це станеться, ви побачите. І я також.

– Чи існує на вашому каналі практика, подібна до сумнозвісних „темників”?

– Чути про них чув, бачити не доводилося.

– Як ви оцінюєте продукцію ваших конкурентів з випуску новин? Кого, до речі, ви вважаєте конкурентами?

– Я би не хотів давати оцінку новинним програмам інших каналів, тому що я в принципі ніколи не рецензував і не прагнув того робити. Кожен має право на свою думку. А те, що сумління в кожного своє, то теж правда. Винити тут нікого. Окрім хіба тих, хто впливає на ці новини. Єдине побажання і прохання: не заважайте людям працювати. І тоді зі свободою слова все буде гаразд.

– Скажіть відверто, про яку програму(и) на „5 каналі” ви мрієте, і що вам перешкоджає її зробити?

– Програму, за яку не було б соромно.

– Чи вважаєте ви, що журналістика повинна бути об'єктивною на вашому каналі?

– Вона й так є об'єктивною.

– Як ви ставитесь до діяльності пана Томенка? А Нацради?

– До Томенка ставлюся з повагою. Він у своїй справі професіонал. Тільки його треба хоча б інколи слухати. А не прослуховувати. З Нацрадою у нас шалене кохання вже четвертий рік. Ми симпатизуємо один одному. І не більше. Борис Іванович щиро радий, коли бачить мене на засіданнях, я також. Але від цього нічого не змінюється. Я намагаюся випросити інколи бодай одну частоту, щоб засолодити душу собі і потішити Бориса Івановича. Наразі не вдається. І я щоразу у гарному настрої, але з сумом, покидаю стіни Національної ради. Правда, ненадовго. Процес триває.

– У вас гарне почуття гумору щодо Нацради.

– Коли ви вперше зрозуміли, що журналістика – це продажна контора?

– Зараз скажу. Це було давно, в році десь 1987-му. Готувався черговий капусник до святкування річниці Чернівецької держтелерадіокомпанії. А журналіст Валентина Боднар збирала перли від колег. На запитання до свого чоловіка – журналіста Богдана Онуфрика – з чим у вас асоціюється журналістика, прозвучала така відповідь: з проституцією. Відповідь була не менш оригінальна: ти дурень. От із тим вона в мене і асоціюється, час від часу, правда.

– Яку загальну суму податків сплатив ваш канал минулого року?

– Приїду на канал, обов'язково подивлюся.

– Ви щоденно читаєте матеріали сайту "Детектор медіа"?

– Так.

– Кого ви вважаєте зразком телеведучого на вітчизняних чи російських каналах?

– Познера.

– Скільком людям ви відмовляли в запропонованих нових проектах і з яких причин?

– Багатьом. Вони були непрофесійними.

– Чи знайшли ви своє кохання?

– Так. У мене кохана дружина. У мене двоє дорослих синів, 22 і 21 рік. І краса небесна – маленька 10-річна доця Іванка. Я щасливий. І того ж бажаю вам.

– Чи повинен журналіст переконувати шеф-редактора в очевидному? А саме, що новина є новиною?

– Це запитання до Андрія Шевченка, шеф-редактора інформаційної служби каналу. Подібні інциденти мені не відомі, бо я тим не займаюся.

– Скількох людей ви кинули?

– На щастя, нікого. Сподіваюся, що мене така доля теж омине.

– Пане Адамчук, ось я пересічний глядач, поясніть мені, ви та „5 канал” – це одне й теж?

– Так, звичайно. Це наш логотип. Це наше сумління. І мені за нього не соромно. А вам щиро дякую за увагу до „5 каналу”. Дивіться, сваріть, критикуйте. Але дивіться. У конкурсі "Детектор медіа" на краще запитання, на мою думку, переміг "Я_партіот". Мені сподобалося його запитання: "Чи знайшли ви своє кохання?" Воістину світле запитання. Удачі!

Зі змістом попередніх чат-конференцій ви можете ознайомитись тут.