У той час, як громадські організації, Кабмін, Секретаріат та Президент України ще тільки обговорюють концепції втілення в життя проекту Суспільного мовлення, Іван Чиж, виявляється, вже створив громадське мовлення на базі ОДТРК, яке, за словами працівників Держкомтелерадіо, вже два тижні поширює свої програми через супутниковий канал мовлення УТР.

Про це стало відомо на сьогоднішньому засіданні Колегії Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення.

Як вже зазначала „Детектор медіа”, ще 31 серпня 2005 року Держкомтелерадіо ухвалив проект створення українського телевізійного каналу територіальних громад, який має виконувати функцію суспільного мовлення.

Сьогодні ж на Колегії було ухвалено рішення про перспективи розвитку громадського телерадіомовлення.

Доповідаючи про роботу цього каналу, Сергій Абрамов, директор департаменту телебачення, радіомовлення та нових інформаційних технологій Держтелерадіо, зазначив: „Протягом вересня-жовтня поточного року проведена певна робота щодо розбудови телеканалу громадського мовлення на базі обласних і регіональних державних телерадіокомпаній з використанням супутникового формату розповсюдження та банку відео матеріалів обласних та регіональних ДТРК”.

Далі він повідомив, що за цей час була відпрацьована модель, яка має лягти в основу створення в Україні каналу громадського мовлення. Ця модель являє собою такий механізм: Держкомтелерадіо координує проект, ОДТРК виробляють відеоматеріали, Київська ДТРК обробляє їх і передає ДТРК „Всесвітня служба телебачення і радіомовлення”(УТР), яка включає ці регіональні матеріали в свою програму та поширює їх супутниковим каналом мовлення.

„Тож сьогодні - в рамках проекту на УТР в режимі експериментального мовлення - щодня виходить блок каналу територіальних громад у відрізках часу: з 8.00 до 10.00 та з 17.00 до 19.00”, - доповідав Абрамов.

А далі, оцінюючи неймовірні переваги такого каналу, він додав: "Розподіл програм супутниковим шляхом є екологічно безпечним. І це дозволяє обмежити монополізм підприємств наземного зв'язку та розширює можливості телекомпанії щодо організації телемостів".

Член Колегії Віктор Пасак розказав про перші труднощі новоствореного прототипу СМ: „Цей канал має називатися „Моя Україна”. Поки що він йде без логотипу. Але це має бути окремий канал. Не всі ОДТРК мають однаковий формат мовлення. Невідомо, коли Нацрада надасть ліцензію на окремий канал, адже до сьогодні вона цього не робить”.

Виконуючий обов'язки президента державної телерадіокомпанії „Всесвітня служба „Українське телебачення та радіомовлення України” Ігор Круглов коротко підсумував: „Це дійсно суспільне мовлення про суспільні проблеми. Це неймовірна можливість показати життя глибинки”.

Однак чомусь ніхто не наголошував на тому, що «суспільне мовлення» від «мовлення суспільного спрямування» таки відрізняється. І не лише тематичною складовою наповнення телепрограм. Крім того, що СМ містить програми суспільного спрямування, воно ще й має мати наглядові органи, сформовані за участю суспільства, прозору систему управління та фінансування тощо. Про це чомусь творці цього каналу не згадували, щоправда, прозвучало кілька фраз про роботу на громадських засадах (! – «ТК»). Віктор Пасак зазначив: „Вже два тижнi такі блоки йдуть на УТР. Відпрацьовується нова форма мовлення, поки це відбувається на громадських засадах”.

Але і з цим не міг погодитись Іван Чиж: „Зараз продумується схема управління каналом. Я не згоден, щоб це відбувалось на громадських засадах”.

Далі був емоційний виступ голови Черкаської ОДТРК Михайла Калініченка і не менш емоційний виступ Івана Чижа.

Спершу Калініченко скаржився на закиди журналістів на адресу ОДТРК, зокрема, згадав „Детектор медіа” і її головного редактора Наталію Лигачову, а далі продовжив: „Чому ми мовчимо? Ми маємо дати відсіч тим людям, які працюють на кошти олігархів. Ми зараз всі будуємо СМ, і добре, що за це серйозно взявся Чиж. Чому ми маємо дозволяти якимось нерозумним людям так про нас говорити? Ми маємо дати відсіч. Вже треба показати зуби і дати по зубам тим людям, які говорять про непрофесіоналізм ОДТРК. Я хочу подякувати Чижу за те, що в нього є позиція”.

І закінчив вже традиційно: „Всі багато говорять про СМ, але не розуміють, що це. А насправді СМ вже існує”.

Далі, в благородній ейфорії від творення СМ, голова Держкомтелерадіо Іван Чиж розповів про свою незламну позицію, про те, як він захищає національні інтереси: „Позиція Держкомтерерадіо - це національні інтереси. Ми не займаємось торгами, як це робить Нацрада. Позиції різних політичних груп нечасто співпадають з національними інтересами. Але ж інформаційний ресурс є стратегічним ресурсом держави, який ми маємо захищати. Як би грантодавці не намагалися це перекрутити.

А тут всі чекають, що Чиж має піти на поклін до Нацради чи ще кудись, і запитати дозволу. Але нам не потрібен їхній дозвіл.

Мене зламати чи залякати неможливо, я публічний політик, я маю доступ до Європейської трибуни. Я поки що мовчу, але я почну говорити.

Ми збудуємо цей канал, як аналог хочемо взяти польський канал. Адже є в Україні порядні люди. А моє сумління чисте, у мене за душею немає сміттячка”.

„Детектор медіа” вже неодноразово зазначала, що Чиж відправляв директорам обласних телекомпаній рекомендації, які стосувалися створення на базі ОДТРК «суспільного телебачення та радіомовлення». Хоча сьогодні він наполягав на тому, що жодним чином не намагається тиснути на керівництво регіональних і обласних телекомпаній.

Оскільки медіа-юристи в коментарях „Детектор медіа” неодноразово наголошували, що для створення окремого каналу потрібна згода Нацради, то „ТК” звернулась за коментарями до заступника голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Ігоря куруса.

Коментар Ігоря Куруса, заступника голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення:

- На мою думку, Держкомтелерадіо переплутало все, що можна було переплутати.

Раніше Держкомтелерадіо називав цей канал «українським телевізійним каналом територіальних громад”. Є Конституція країни, і в ній є виписки того, що таке громада. Місцева громада – це певна кількість людей, які самоорганізовуються для управління певною територією. Сьогодні місцевими громадами є частина суспільства, яка обирає міських голів. Якщо ж ми говоримо про громадське мовлення або мовлення громади, то однозначно aні Держкомтелерадіо, aні жодна інша структура з Києва не має права керувати цими процесами. Це повинно бути передано місцевим громадам. І тоді, коли теле-або радіокомпанію створить місцева громада, вона зможе повністю нею керувати.

Якщо ж ми говоримо саме про суспільне телебачення, я можу виділити три головних складових: органи управління, які передбачають управління без втручання державної влади, певна прозора система фінансування і певне програмне наповнення телеканалу, яке передбачає висвітлення тих проблем, які хвилюють суспільство.

Стосовно того, що Нацрада не віддає окремих частот (під створення «каналу Чижа» - «ТК»), то я хочу нагадати, що приблизно 20 обласних телекомпаній мають свої мережі. Щодо Київської регіональної компанії – є проблеми, що вона не надала жодної бази даних щодо створення власної телекомпанії. Вона лише казала про те, що має свій пріоритет, і все. Але я не можу пригадати, щоб в останні роки Нацрада приймала будь-які рішення щодо ліцензування каналів мовлення в Києві. Кожна компанія зверталась до нас по різних своїх частотах.

На минулому тижні Нарада провела конкурси на окремі відрізки частот. І ми мали ситуацію, коли керівники державних компаній просили, щоб ці години віддали комерційній структурі. Ми мали ситуацію, коли керівник державної компанії в Харкові віддав найкращий рейтинговий час приватній структурі. Ми маємо ситуацію минулого року, коли директор Хмельницької телерадіокомпанії зробив те саме…

Усі інтереси державних компаній, які звертаються до Нацради, ми намагаємся задовольнити. Але маємо ситуації, коли приходить компанія і вимагає того, на що вона не може розраховувати. Це було стосовно київської державної регіональної компанії. Прийшов пан Пасак і сказав: я хочу отримати ліцензію на супутникове мовлення. Ми кажемо: „Добре, немає питань. На який супутник ви претендуєте?”, він каже: „Такий-то”, тоді: „Ви Київська регіональна компанія. А цей супутник транслює програми на пів-Європи. Чому ви хочете отримати ліцензію, яка за технологічними параметрами дозволяє транслювати програми на пів-Європи?” Відповідь: „Для того, щоб доставити канал в Білу Церкву”. А, можливо, дешевше радіолінійками доставити сигнал в Білу Церкву, чи обов'язково слід подавати сигнал на супутник? Звичайно, ми цього рішення не прийняли, бо він не довів Нацраді, що має потужності, фінанси та творчі параметри, щоб транслювати канал на пів-Європи. До речі, в Києві існує і 51 цифровий канал – це експериментальне цифрове мовлення, і там є КДТРК. Я один із щасливців, який може дивитись це цифрове телебачення, і хочу сказати, що КДТРК працює кілька годин на добу. Це був би сором для України, якби ця компанія працювала на пів-Європи.

Далі: кожна державна телекомпанія, яка подавалась на ліцензію, заявляла певну концепцію. І всі 27 суб'єктів, які входять в систему мовлення Деркомтелерадіо, мають різні концепції, які є неуніфікованими, не систематизованими. І ми завжди кажемо Держкомтелерадіо: в кінці-кінців, виробіть, будь ласка, стратегію розвитку місцевого мовлення, дайте нам систематизовану програмну концепцію, щоб ми не мали такої ситуації, коли в Житомирі на державних каналах крутять ОТV, а Дніпропетровськ крутить „Дамский клуб России”. Це навіть близько не підходить до інформаційної державної політики!

Звісно, якщо регіональні компанії роблять новини, і їх транслює УТР, ситуація зрозуміла. А якщо вони називаються новим каналом, тоді ця ситуація абсурдна. Як можна об'єднати необ'єднуване?. Це - об'єднати вужа з їжаком - отримаємо метр колючого дроту. Я не розумію, навіщо вони це роблять

Що стосується УТР, то цей канал був створений, щоб забезпечити інтереси держави за кордоном. Ця структура на початку задумувалася на зразок «Голосу Америки» або «Дойче Велле», яким категорично заборонено поширювати програми на території своїх країн, бо це іміджеві канали, які мають відстоювати інтереси держави за кордоном. А у нас відбулась підміна понять.

Наталія Данькова, "Детектор медіа"

Читайте також:

Шоу триває

Хто в державі керує державним медіапростором? Точно не Президент!

Що стоїть за проектом створення «українського телевізійного каналу територіальних громад»?

Президент не имеет политической воли на создание общественного ТВ

Відкритий лист Громадської ради до Президента України з приводу перебування на посаді голови Держкомтелерадіо Івана Чижа (оновлено)