Виступу Президента в телеефірі чекали. Спочатку – у формі регулярних виступів, потім – телезвернення до Дня Незалежності. Майже місяць - з моменту останньої прес-конференції Глави держави - чекали обіцяної нагоди розпитати про обставини відставки та перепризначення уряду.

Але цього разу очікування сенсації скінчилося розчаруванням. Незрозумілим залишився інформаційний привід для синхронізованої появи першої особи держави в ефірі одразу чотирьох каналів. Ним не могло бути формування уряду – адже ми не почули імен новоявлених та відсутніх міністрів. Тим більше - не підписання меморандуму Ющенко-Янукович – він перестав бути топ-новиною два тижні тому. Про що ж хотів сказати, але так і не сказав нам Президент?

Самі ж відповіді, давши мало нового по суті поставлених питань, викликали ще більше запитань стосовно форми – точніше, формату публічного спілкування Глави держави. Чому Президент вкотре віддав перевагу розмові у вузькому колі журналістів, а не звернувся до народу з програмним зверненням, в якому було б сформульовано його позицію стосовно кожної із заявлених тем – формування списку НСНУ, економічної програми нового уряду, політреформи? Чому Президент відповідає на запитання, замість того, щоб формулювати завдання перед суспільством? Чому Президент із запізненням реагує на політичні виклики, не намагаючись робити кроків на випередження?

Про відсутність в діях влади чіткої послідовності продуманих кроків сьогодні не говорить лише ледачий. Однак приводів для критики не стає менше. А події навколо затвердження нового складу Кабміну дають підстави говорити і про серйозні вади в інформаційному супроводі діяльності керівництва країни. Дедалі помітнішою стає відсутність інформаційної політики, як елемента системного керування державою. Не політики попереднього зразка, яка полягала у винахідливих і не дуже спробах впливати на висвітлення пресою подій, а продуманої системи інформування населення щодо намірів та дій влади.

Тому що свобода слова не позбавляє владу необхідності вести скоординовану роботу в інформаційній сфері. Адже в умовах рівного доступу до ЗМІ і влади, і опозиції, кожний політичний гравець однаково зацікавлений у тому, щоб пояснювати логіку своїх дій і пропонувати суспільству інтерпретацію власної позиції – не чекаючи, доки це зроблять опоненти.

Уявімо: як сприймався б крок Президента назустріч колишнім політичним опонентам, якби оголошенню меморандуму Ющенко-Янукович передувала публічна заява Глави держави: про те, що суперечливі питання залишилися в минулому, що всім нам – і біло-блакитним, і помаранчевим, треба далі жити в одній країні і дихати одним повітрям. Не міняючи змісту домовленостей, така заява в очах суспільства виглядала б ініціативою. Збентежена громадськість, натомість, (не без допомоги зацікавлених коментаторів) інтерпретувала рукостискання вчорашніх непримиренних опонентів інакше. Прихильники побачили в діях своїх обранців зраду. Колишні опоненти сприйняли їх як крок до капітуляції.

Скільки питань зникло б з порядку денного, якби підписання меморандуму про захист власності супроводжувалося б симетричним зверненням до громадськості – про те, що лише суд має право давати правові визначення, а відтак нам усім слід утримуватися від більшовицької риторики про «награбоване майно» і навчитися поважати чужу власність – хай навіть фізіономія і прізвище власника викликають неоднозначні почуття.

Скільки суперечностей і підозр розчинилося б у наелектризованому парламентському повітрі, якби Глава держави в окремому зверненні до Верховної Ради (наприклад, на початку чергової сесії) розставив крапки над «і» у своєму ставленні до політреформи. Позаяк мешканці зали на Грушевського ще не встигли забути - ставлення Віктора Андрійовича до переформатування стосунків законодавчої та виконавчої влади протягом останніх років мінялося з чіткого негатива на доволі непевний позитив.

Прізвище першого номера списку пропрезидентської партії також хотілося б почути безпосередньо від Глави держави – дивлячись Президенту в очі, нехай навіть за посередництва телекамери. Як і тверде запевнення, що присутність в уряді багатьох її членів не означає, що обвал рейтингів буде компенсовано надійними адміністративними технологіями.

А рейтинги засвідчують дедалі відчутніші втрати як у підтримці самого Президента, так і його політики. Спробуємо пригадати: чи посунулися ми хоч на крок уперед у підготовці сприйняття громадською думкою контраверсійних питань, задекларованих як перспективні політичні цілі - таких, як інтеграція до європейського ринку, скорочення та реформа збройних сил, вступ до НАТО? Що вже казати про адміністративну реформу? Хто з нас чув чітку політичну оцінку суперечливих історичних подій та постатей? Більш-менш розібралися ми лише з польсько-українською війною 1918-1919 років – завдяки наполегливості Кваснєвського і громадянській свідомості львів'ян. А скільки не менш важливих тем залишається без відповідей? Як з погляду української державності оцінювати радянську спадщину? Період УНР? Боротьбу УПА? Чи можна говорити про Голодомор, масовий терор, руйнацію культури, не усвідомивши міру власної відповідальності за свою історію? Чому, оголошуючи курс на євроінтеграцію, ми досі користуємося совковими ідеологемами про «перемогу» у Другій світовій та «звільнення» Європи? Чому європейська тематика так і не увійшла в широкий суспільний простір – на телебачення, в пресу, навчальні програми ВУЗів та шкіл? Навряд чи ці та інші питання колись «розсмокчуться» самі собою – без ініціативної, системної, продуманої роботи. І сигналізувати про її початок - давати політичну оцінку, зміщувати акценти, ставити перед суспільством досяжні цілі і послідовні завдання, - має і повинен політичний Лідер. Доки серед українців ще залишається певний відсоток тих, хто чекає його появи в телеефірі.

А поки що - чергова можливість для Президента повідомити нації щось справді нове, для нас – почути щось по-справжньому важливе виявилася змарнованою.

Віра Гирич, «1+1», для «Детектор медіа»

Читайте також:

Запитання „Детектор медіа”: Як ви вважаєте, чи отримали українські громадяни із інтерв'ю Віктора Ющенка чотирьом телеканалам 4 жовтня відповіді на головні з тих запитань, які у них виникали останнім часом до представників влади?

Андрій Шевченко, віце-президент НТКУ: «Інтерв‘ю Президента України змонтовано коректно»

Віктор Ющенко сьогодні розмовлятиме з глядачами чотирьох каналів в єдиній версії запису

Сегодня Ющенко даст интервью четырем телеканалам

З Ющенком можна буде поспілкуватися сьогодні в ефірі одразу трьох каналів(оновлено)

До середини липня буде здійснений запис першого телерадіозвернення Президента України – Ірина Геращенко

Прямий ефір з Віктором Ющенком на каналах ICTV, СТБ та Новий транслюватиметься через супутник у відкритому режимі