Засновник газети Андрій Садовий коментує для «ТК» ці оцінки та не тільки. Львівський журналіст оцінює роль у конфлікті навколо газети «Поступ» Анджея Гроховальського, польського радника Андрія Садового.

Засновник газети Андрій Садовий коментує для «ТК» ці оцінки та не тільки.

«Детектор медіа» у продовження численних публікацій щодо подальшої долі знаменитої львівської газети «Поступ» друкує сьогодні дві думки – автора під псевдонімом, прізвище якого відоме редакції, і який належить до львівських журналістів, та засновника газети Андрія Садового. «ТК» пропонує самим читачам робити висновки. Зазначимо лише, що, судячи зі всього, після перемоги «помаранчевої революції» ситуації, які складаються зараз навколо львівського «Поступу» або, наприклад, київського радіо «Нарт-Чесна хвиля», будуть досить розповсюдженими. Їхня зона конфлікту – бажання власників внаслідок досягнення політичних завдань перевести видання у режим бізнес-проектів, що зумовлює їхнє безперечне «пожовтіння», і бажання журналістів працювати, скоріше, у рамках суспільних видань, зі збереженням відчуття власної соціально-значущої місії. На жаль, маємо досвід інших країн, тієї ж Польщі, де бізнес у ЗМІ перемагав місію… Але, як нам здається, широка дискусія навколо цих проблем може, принаймні, змусити медіа-бізнесменів більш виважено підходити до реформ, зберігаючи принаймні окремі території для такої аудиторії, яка хоче думати, а не тільки розважатися... Конфлікт навколо газети «Поступ», яка переживає черговий етап занепаду перед (мабуть) черговою реінкарнацією, змусив нас провести власне розслідування щодо постаті, напряму причетної до конфлікту власника газети (бізнесмена та відомого захисника дитячих майданчиків у Львові Андрія Садового) з редакційним колективом. Iдеться про відомого у вузьких львівських колах пана Анджея – особистого піарника кандидата на мера Львова Андрія Івановича Садового.

Власне, поява у Львові поляка Анджея Гроховальського – так звуть польського радника Андрія Садового – приблизно збіглася в часі з заснуванням громадської організації «Самопоміч». Тим, хто хоч трохи знається на польських політичних реаліях, діяльність «Самопомочі» не може не нагадувати діяльність польської партії «Samoobrona» («Самооборона»), лідером якої є одіозний політик Анджей Лєппер. Як «Самопоміч», так і «Самооборона» використовують популізм як основне знаряддя досягнення своєї мети – голосів виборців.

Описуючи конфлікт і змальовуючи перспективи розвитку газети, Михайло Курус в статті «Що коїться із «Поступом» написав: «Реформи зроблять газету цікавішою для читача, - запевняє керівництво "Поступу". Спеціально для цього запросили провідних викладачів із Варшавської школи журналістики імені Єжи Гєдройтца. З їхньою допомогою "Поступ" хочуть перетворити на видання європейського кшталту».

Наскільки відомо, у понеділок – за два дні до конфлікту – до редакції справді завітав поляк, Анджей Гроховальський, який пояснював журналістам принципи існування газет на сучасному ринку мас-медій. Зокрема, журналістам було повідомлено, що 80 відсотків площі газети мають займати фотографії, а решта – це яскравий заголовок та підписи під фотографіями, оскільки сьогодні великі статті вже ніхто не читає. (Мабуть, за зразок «видання європейського кшталту» було взято польську газету «Факт», що дуууже подібна на російськомовні «Факти»).

Якщо зайти на сторінку Варшавської школи журналістики імені Єжи Гєдройца (вірніше - Вищої школи комунікації та суспільних медіа ім. Єжи Гедройца), то прізвища пана Анджея Гроховальського ані серед викладачів, ані серед партнерів, ані в інших категоріях сайту – немає. В самій школі нам пояснили, що п. Гроховальський є асистентом п. П.Тимоховіча у викладанні курсу "Teoria wywierania wpływu" (дослівно перекладається – «Теорія здійснення впливу»), але про його досягнення у журналістиці нічого не знають.

На підтвердження знаходимо прізвище Анджея Гроховальського на одній з польських Інтернет-сторінок, де повідомляється про участь в одній з конференцій спеціального гостя – Анджея Гроховальського – працівника Міжнародного центру консалтингово навчання Грінполь (International Center of Consulting Education GREENPOL). Веб-сайт GREENPOL - польська фірма під керівництвом Пьотра Тимоховіча, що провадить навчання, зокрема, лідерів. Спростивши, можна сказати, що це польська компанія, що, зокрема, надає PR- послуги. Серед клієнтів компанії – лідер польської партії «Самооборона» Анджей Лєппер. Висновок такий можна зробити з одного з повідомлень про прес-конференцію на веб-сайті партії: «З почуттям турботи та відповідальності за майбутнє та безпеку країни, Пьотр Тимоховіч вирішує відкрити дотепер незнані куліси навчання Анджея Лєппера в контексті харизматичних діянь Адольфа Гітлера, а також недооціненої могутності теорії та практики маніпуляції». Іншими словами – образ Анджея Лєппера «ліпився» на подобу образу Адольфа Гітлера. Там же зазначений організатор заходу – Товариство «Безпечне суспільство», контактна особа – Анджей Гроховальський, разом з номером його мобільного телефону. Прес-конференції передував матеріал в газеті «Życie Warszawy”, в якому Анджей Лєппер зізнається в тому, що його улюбленої книжкою є "Mein Kampf" Гітлера і що він полюбляє переглядати тексти Геббельса…

Одне слово, Андрій Іванович Садовий змінює імідж? А колектив «Поступу» –це лише одна з жертв в боротьбі за владу новоявленого Лєппера?

Христина Дзвінка, для «Детектор медіа»

P.S. від «Детектор медіа». – Справжнє ім’я автора відоме редакції. За коментарем щодо ситуації у «Поступі» та оцінок, які містяться у наведеній публікації, ми звернулися до Андрія Садового. Наводимо коментар повністю.

Андрій Садовий, лідер ”Самопомочі”, засновник газети ”Поступ”:

Мені прикро, що робоча ситуація у ”Поступі” стала причиною конфлікту, про який зараз говорять усі. Це сталось через нерозуміння частиною колективу тих реформ, які ми маємо намір запровадити. Але конфлікт цей уже практично залагоджено. Учора ми провели зустріч з усім колективом редакції за участю представника Незалежної медіа-профспілки України п. Ігора Чайки і відтепер спільно будемо працювати над газетою. Після того, як у 1997 році ”Поступ” очолив Олександр Кривенко, він змінювався неодноразово. І завжди на краще. Я вже звик до того, що багатьом не подобається позиція газети. ”Поступ” палили, нищили за допомогою контролюючих органів. Але ми ніколи не змінювали своєї позиції. Реформи, які зараз запроваджуватимуть у ”Поступі”, мають на меті одне – зробити газету цікавішою, конкурентноздатною і повернути їй заслужене місце на газетному ринку Львова. І якщо ми для цього залучаємо закордонних консультантів, то це, я так думаю, наше право. Допомогу Анджея Гроховальського ми залучали і раніше, коли запроваджували аналогічні реформи в Телерадіокомпанії ”Люкс”. Про успішність реформ говорять хоча б такі показники, як ріст рейтингу та якісно інші фінансові результати. Спроби очорнити пана Гроховальського є безглуздими – це людина, яка створила перше незалежне польське телебачення у США, прожила там 16 років, є консультантом багатьох ЗМІ у Польщі, а його лекції у Варшавській школі ім. Гедройца та в інших ВУЗах збирають натовпи студентів. Може, нам просто заздрять?

Свого часу я, спільно з ”Радіо Жешів”, заснував українсько-польський ”Клуб особистостей”. Ми регулярно знайомимо Україну з поляками, а Польщу з українцями. Його гостями з польської сторони були Збігнєв Реліга, Мацєй Плажинський, Ян Рокіта, Станіслав Чосек, Марек Сівєц інші відомі польські державні та громадські діячі. Незабаром має приїхати і Президент Варшави та фаворит президентських виборів у Польщі Лех Качиньскі. Я планую також запросити і п. Пьотра Тимоховіча з лекцією на тему ”Як продіяти маніпуляціям під час виборчих кампаній”, бо через брак досвіду ми, на жаль, постійно ризикуємо потрапити на гачок маніпуляторів. Усіх цих людей я можу назвати друзями України. І мені неприємно, що хтось починає порпатись в брудній білизні цих людей з однією метою – знайти щось на Садового.

Завтра гостем ”Клубу особистостей” у Польщі буде Юрій Костенко. Він говоритиме з поляками про непрості сторони наших стосунків, зокрема і про цвинтар Орлят, остаточне рішення по якому сьогодні має прийняти львівська міська рада. Раніше гостями ”Клубу” у Польщі були Юлія Тимошенко, Борис Тарасюк, Олександр Мороз, Андрій Курков та інші.

По-друге, я був свідомий, що гострі публікації у ”Поступі”, особливо після того, як газета стала одним з партнерів об’єднання ”Самопоміч”, не можуть не викликати роздратування у багатьох ”сильних світу цього”. Про те, що ображені будуть ”мочити” все, що стосується Садового – газету ”Поступ”, ”Самопоміч” і т.д. – я попереджав ще раніше. Першими це почали робити ”есдеківські” видання, яких у Львові після ”панування” тут Сергія Медведчука залишилось немало.

По-третє, якщо комусь залежить на тому, аби створювати асоціації Садового з негативними образами – Гітлера, Леппера і т.д. то я себе запитую: кому це потрібно і чи не нагадує це методи з останньої виборчої кампанії? Мене це просто, як людину, ображає.

І останнє. Говорити, що ”Самопоміч” має неукраїнське коріння, це – як мінімум неповага до власної історії. Я порадив би авторам подібних думок присвятити частину свого часу і почитати книжки з історії України. Особливо тієї частини, яка стосується долі українців Галичини кінця 19-го – початку 20 століття. ”Самопоміч” тоді чи не вперше продемонструвала, що українці вміють самоорганізуватись і постояти за себе. Завдяки цьому з’явились такі організації як Товариство української мови ”Просвіта”, ”Рідна школа”, Товариство ”Сокіл” та інші. Сьогодні ”Самопоміч” у Львові вкотре демонструє, що українці можуть бути господарями на своїй землі і не будуть, як на це дехто сподівається, пасивно терпіти наругу над собою.

Читайте також:

У газети "Поступ" все по-новому Конфлікт у львівській газеті "Поступ"