до Пана Володимира: так, часто в українській мові вживають слово ТЕКА замість ПАПКА. але швидше за все це має ті витоки, про які тут вже згадувалося в чийомусь відгуку: хай буде навіть нам і не зрозуміли, хай буде хоч з ляхської чи фіннської - тільки б не так, як в російській. Хоча СКЛАДНЯ чую вперше, однак походження-призначення цього слова зрозуміле на відчуттєвому рівні - щось складати; подібно до того , що і просто звичний нам СКЛАД. А ось від чого ПАПКА? А від чого ТЕКА - від "текати"? :))

Для слова ПАПКА, на мою думку, вже є український відповідник: ТЕКА. Чи не так?

Ґратуляції! (файний галицький вислів) Один хороший лікар в Києві придумав ще у 90-х український чистослів на англійський термін "jet lag" (фізичні симптоми, котрі появляються після подорожі літаком): часова контузія. До зустрічі в кефірі!

пану Джокеру: "краєм вуха чув, що побутувало..." - якесь не зовсім переконливе обґрунтування.... :( З приводу шведів-німців-франків, даруйте, був не зовсім точним - виправляюся: усі ці "варяги" і "вікінги" були ворогами римлян, однак в питанні мови вони багато чого всотали у свої говірки. Це щось подібно до того, як болгари - близько навіть не слов'яни, але СЛОВ’ЯНОМОВНІ - прохання це не плутати. Стосовно дахів-фарб. Через таких "просунутих", як наприклад, ХХХ, що дописував сюди, свого часу в українолюбів (а водночас москвоНЕлюбів) було модним гаслом: най буде якось інакше, але не так, як в нелюбих нам "кацапів", даруйте за історичний зворот. Ось відтоді й були витіснені зі вжитку (дякувати богу, не на зовсім) такі питомі наші слова, як скажімо, "криша" і "краска". Криша - від того що крити, покривати (будинок нпр.), а краска - бо прикрашати, робити щось красивішим - і ніякий це зовсім навіть не суржик - почитайте славетного перекладача і знавця мов Миколу Лукаша (той, що переклав Дон Кіхота українською - саме йому належать такі перекладацькі звороти як "без су у кишені" ітд). З приводу праіранських тощо часів, то воно звісно: тому то мови й об'єднані в Індоєвропейську групу, бо походять по-суті від однієї прамови - від санскриту, тому і зустрічаються давні спільності на кожному кроці: князь і кінґ означають загалом одне і теж - кіннотник, вершник, людина на коні, а на ті часи це було дуже дороге задоволення, а тому і свідчило про "високий стан" оної особи. Коштами ж на Січі розпоряджалися як не скарбник (скарбничий), то Писар - тоді це була надзвичайно поважна посада, її могла посідати лише людина освічена, що знала кілька мов і письмо взагалі, математику, справу військову тощо, тож прохання не прирівнювати тодішнього Писаря до нинішніх "секретуток" :)) Однак повернімося до сьогодення: чим водолаз і супутник все ж такі гірші за дайвера і саттлліт?

2телеглядач Про походження слова "верстак" я висловив припущення, не дивлячись у словник іншомовних слів. Просто звучання чомусь навело на думку щодо походження від германських народів. Що ж до "воріт" та "вертіти", то тут назва ще дослов'янське, бо схожі слова є в балтійських мовах... Отже, це або з балто-слов'янського часу, або з більш давнього - пра-індоєвропейського. Або хтось у когось запозичив. До речі, щодо "Бога" я свого часу сам здивувався - чому його вважають запозиченням з іранського кореня bhag-, а не похідним від спільного, пра-індоєвропейського слова. До речі, слово "ціна" вважають також запозиченням з іранських мов, хоча, тоді виходить, що й литовці своє слово "kaina" взяли з того ж джерела. Слово "князь" вважається запозиченням з германських мов. Щодо іранської/ перської я не помилився. Перська (або ж фарсі) - це одна мова, а іранські мови - це ціла група. Туди входить ще таджицька, осетинська, пушту та ще кілька. Тобто, запозичення з "іранської" - я мав на увазі те саме, що "запозичення з праслов'янської". Хоча - варто було б сказати "давньоіранської" - тобто, зі спільної правмови персів, таджиків, осетинів, скіфів, пуштунів тощо. До речі, якщо вже згадувати давність запозичень... Колись краєм вуха чув, що ще за часів Запорізької Січі побутувало в українській мові таке слово як "компута", що має той же латинський корень, що є комп'ютер. Я зараз не згадаю точне значення цього запорізького терміну, але то було щось пов'язане чи з фінансовою діяльністю, чи взагалі зі статистикою. Чи книга, в якій ці обчислення велися, чи так би мовити "посада" людини, що їх проводила... Отже, комп'ютер для української мови не менш звичне слово, ніж німецький "дах" чи "фарба". Щодо запозичень словотворчих засобів з латини та давньогрецької. По-перше, сучасні німці, французи, а тим більше - шведи жодним чином не є нащадками греків та латинян. Більше того - вони (точніше їхні пращури германці та кельти) були ворогами римлян та греків. А словами користуються з інших причин, про які я вже згадував: свого часу ці дві мови (давньогрецька і латинська) вивчалися по всій Європі усіма більш-менш освіченими людьми. І виконували функції приблизно ті ж, які нині виконують англійська та французька. А оскільки ці мови -

2 Joker: Справді, при розмові Юрко згадував, що слово "дах" німецького походження. Це я вже пропустив цей нюанс при підготовці матеріялу.

панові Джокерові: коли вже пішла справа "на спір" :)), то підняв словник німецької: Werktisch - верстак; робочий стіл - від Werk, яке має багато різних значень, але основні це - 1. діло; труд, робота; 2. твір, витвір 3. завод, фабрика; підприємство ітд. Що ж, подібність між Werktisch і верстаком хоча і не буквальна, але помітна :)) Однак коли "верстак" і має якесь відношення "до німців", то воно вже настільки давнє, що його не фіксує навіть давній словник іншомовних слів - завалявся ще від мого діда-січового стрільця :)) Швидше за все, що і верстак, і звичайний верстат - це від слова вертіти, а це вже "наше" ;)) Наприклад, ворота (бо воротити оті величезні двері треба було) існували ще в ті часи, коли й німці буле не німцями, і навіть ще не ґотами :)) Цю подібність (не тільки у звучанні, але і за змістом), мабуть, треба все ж таки віднести до того, що і німецька, і українська належать, як нас в школі вчили, до Індоєвропейської сім'ї мов, до яких входить і загадана Вами іранська, або її попередниця перська. До речі, іранською "бирщь" означає "кришанка" чи "кришиво" - якось дуже нагадує наш БОРЩ, у який теж кришиться багато різних складників :)) аби не було закидів в "онімечуванні" треба було Зеленому запропонувати назвати комп не верстаком, а оруддям, а російською ще прикольніше було б - орудие :)) Стосовно "музИки" і стільникового - то я вже тут у попередньому дописуванні давав зсилку http://observer.sd.org.ua/news.php?id=9327 на тлумачення деяких зі слів, що вживає Юрко Зелений, так там про це трохи є теж :)) З приводу коренів еллінських і римських - не зовсім згоден. Якщо беруть для створення нових міжнародних термінів слова з давніх мов, то чому тільки з цих двох? А чому не беруть зі старослов'янської, кельтської, давньої китайської і японської? Думаю, пояснення просте: усі сучасні винаходи - подобається це комусь, чи ні, - були в основному в англо-франко-германо-шведо-італійському світі, а для усіх них геллінська та римська - прямі попередниці, як для української - старослов'янська, ще до хрещення цієї землі. виходить, що вони звертаються до мови (мов) своїх предків і не більше, а ми? А ми - слабодухі... Між іншим, існує ж у нас водолаз і супутник, то чим вони гірші за дайвера та саттлліт?

2телеглядач Ой, щось мені здається, що й слово "верстак" має в основі якесь німецьке походження ;) Якщо подейкують, що навіть слово Бог - замозичення з іранських мов, то все можливе. "Видно, як грають"=виднограй... Цікаво... А якщо в кадрі не видно, як грає? Це ж не запис з концерту, а маленьке "кіно". "МузИка", який грає... Стривайте... Але ж музИка (і мУзика) - це грецькі терміни. "Стільниковий зв'язок" це така ж калька з російської як і з англійської - там він cellular. А рухомий може бути не лише стільниковим - під цю категорію може потрапити все - від супутникового телефону до партизанської рації. Бо всі вони рухомі ;) Бінокль=дальногляд... Телебачення теж колись звали "далекобаченням"... А потім вигадали термін. До речі, зверніть увагу на те, що у Давній Елладі не було ані телевізорів, ані телефонів, ані автобусів. У давноьому Римі не було комп'ютерів. Просто люди використовують слова з цих давніх мов для творення міжнародних термінів.

'списав у них не одне слово: наприклад, яке замінює буржуйське «оператор».' - це списане вами слово, йдучи за вашою класово-радянською логікою, тепер можна називати справжнім робітничо-селянським,пролетарським, радянським, соціалістичним чи комуністичним відповідником "буржуйського" терміну? (недарма ж ви вживаєте термін "буржуйський", зрештою теж іноземного походження, що є популярним в пострадянському російськомовному інтернет середовищі; цей прийменник має негативне значення, а його використання - це прояв ресентименту, адже застосовують його стосовно Заходу, а це антиоксидетальне відношення є сумішшю ненависті і заздрощів та переконання про власну "вищість")

2УЖАС: в интервью, кстати, пусть и вскольз, но все таки упоминается и про энтузиастов "чистослова" в русском языке. Они (русские энтузиасты) - тоже доказательство недоразвитости, ущербности "русскаго"? Уж в каком-каком, а в Великом и Могучем инозычных заимоствований - каждое второе-третье слово. Взять даже употреблённое мной "энтузиаст" - грека в своём соку! Обозначает "воодушевлённый", "увлечённый", и всего лиш. Касательно "гудця", то в селе моих дедушки-бабушки по отцовской ветви, а это Воронежчина (Р.Федерация!) старики до сих пор на всякие ансамбли говорят "гудаки". А в нашей дворовой компании мы часто с похмелья :)) вспоминаем, как вчера лихо под гитару-гармонь "погудели" ;) Так что тут автор ничего нового не придумал, а просто "одолжил" словечко у народа. У того народа, от которого мы (без разницы, украйиномовни или московитского говора - все словЪяноязычные вообще) всё далее и далее отдаляемся, к сожалению... Автору - ЗАЧЬОТ!

А які нові слова уже прижилися в мовному середовищі країни? – На сьогодні в ужитку вже: верстак (комп’ютер), виднограй (відеокліп), гудець (музикант), зголошення (акредитація), іменка (іменна сторінка), коштодавець (спонсор), легківка (легковий автомобіль), налегко (акустична версія твору), оголоска (афіша), обіжник (прес-реліз), особовий (мобільний телефон, номер), новинар (журналіст) та ін. PS: Гудець-музикант. У наше село приїхали гудці? Як кажуть кацапи, "мармазм крепчаєт".

до Джокера: у Вас невеличка помилочка: у статті написано не "верстат" (для комп'ютера), а "верстак" - мабуть, від того, що в принципі, щоб не робилося на цьому "чуді", воно за великим рахунком, все "верстається" - звук, зображення, текст ітд. Стосовно стосовно терміну "виднограй" - то це мабуть від того, що "видно, як грають" - ну в широкому розумінні, бо всі музИки грають. А кліп - це від того, що сидиш і кліпаєш як турок очима :)) Між іншим, англомовні не кажуть "clip", а просто вживають "video", або "music video". З приводу "далекослух".... в УПА і Січові Стрільці казали, наприклад, "далековид" або "дальногляд" на бінокль - незвично як на сьогодні, але абсолютно нормально. Кажуть же поляки на парашут - spadoschron - спадосхрон і ніхто в них з того не сміється. До слова, будь який бджоляр (і навіть наш великий Бджоляр :)) Вам скаже, що стільник - це РАМКА з бджолиними комірками. Російською сота - ота комірка, а стільник - сотовик. Тому наш "стільниковий зв'язок" дуже виглядає на кальку з російської. В принципі - це далеко не найгірша калька, я вважаю. А ось Київстар дедалі більше вживає зворот "рухомий зв'язок" - теж нічогенько собі звучить :)) Словом, як на мене, краще, коли за кілька років приживеться не "лохаут", а "особовий". Раджу подивитися сюди (щойно знайшов) - http://observer.sd.org.ua/news.php?id=9327 - тут багато зі згаданих слів у статті нема, але теж багато чого доступно розписано. Навіть і про "ровер" :))

До речі, пропонований Юрком термін "виднограй" в мене жодним чином не асоціюється з відеокліпом. Що в українській мові є найбільш схожим на це слово? Водограй та небокрай. Тобто, терміни з відверто художнім забарвленням, ніж суто земне і прозаїчне поняття - відеокліп. Тому побачивши термін "виднограй" особисто в мене була асоціація з фейєрверком чи якоюсь загравою, що сяє десь на небокраї. Воно б більш личило до полярного сяйва. Вішати на слово "верстат" ще й позначення комп'ютера - безглуздо. Буде плутанина. Далі. Навіщо обзивати мобільний телефон "особовим"? А якщо він є службовим? До того ж сказавши "А" слід вже казати й "Б" - чому не називати його "пересувним далекослухом"?;) А взагалі-то є таке чудове українське слово "стільниковий" ;)

до "ХХХ": о! ще один правовірний: хай буде хоч по-хвранцузьськи, лиш би не "по-русскі". А під пиво либонь любиш по-просторікувати на тему, мовляв, "москальська говірка походить від україньшької"? То будь вже послідовним :)) Раз походить, то НАМ тим паче нема чого боятися - саму російську треба ще більше від навали запозичень рятувати, але прецінь тим нехай вже самі росіяни переймаються, я ж повернуся до наших "баранів". Кажеш, будь-який англіцизм "кращий", бо зрозумілий аж усьому світові? А НАМ? Ну якщо є така певність, що англіцизм зрозумілий, тоді як тобі оце (цитата): „Гадаєш, піпл буде без бонусу й пресингу толерувати інвазію офшорних брендів у прайс-листах наших маркетів і на бігбордах?” – зі смайлом на фейсі проартикулював бой-френд іміджмейкер офіс-менеджерці за бізнес-ланчем з бренді й чикен-київ у снек-барі фітнес-центру, коли диск-жокей міняв рімейк синглу модерної хедлайнерки-суперстар на коктейль з хітів попси, мікс гардроку, арт-ґотіку, репу – харитативний ексклюзив для фанів брейк-дансу й рекреаційного секунд-хенду. „Що за слоган з постера? Не жени перманентно, без тайм-ауту піарний фаст-фуд, як на брифінгу перед самітом чи на пабліситі ток-шоу зі спікером! Ти ж не копірайтова топ-модель істеблішменту. Та й не репрезентант формації аутсайдерів, не тінейджер-скінхед чи памперсний байкер з пірсингом. Ти – креативний трейдер інновацій, промоутер маркетингу й сайдингу, хай-фай модератор, тебе респектують фундатори холдингів, спонсори перформенсів, монетарні боси, що мають кейси баксів на депозитах і гігабайти в ноутбуках лояльних білих комірців! Не пролонгуй нонсенсу фрустрацій депресивним кілером із мильного трилера. Наш месидж рецептору – це глобальний виклик. Фокусуватися в дискурсі конвенційної трансляції та мобільної перцепції на евентуальних лейбелах прагматичної екзистенції і нефункційних субститутах ноу-хау хепіендової футуристики – аналог суїциду на старті. Альтернатива – драйв у тренді. Концентруймося на тотальному консенсусі щодо формату тренінгу просунутої генерації лідерів. Щоб мати з гарантією реальний дилінг, треба зафондувати драстичний моніторинг і релевантний консалтинг дистриб’юторів, імплементувати трансформацію ментал

2рівноденник Можливо, років за 20-500 слово "локаут" буде таким самим зрозумілим кожному українцеві, як нині - дах. Так само можливо свого часу слово "дах" було зрозумілим лише обраним. Все тече, все змінюється. Іноді краще взяти запозичення, якщо воно є відомим усьому світові, ніж вигадувати свого ровера (теж, до речі, слово запозичене). Звичайно, іноді трапляються цікаві виключення. Скажімо, серби чи хорвати мають власне ім'я для футболу, литовці - для баскетболу. Але такі терміни, як комп'ютер чи файл - на мою думку, мають бути універсальними. Це як латина для лікарів: іноді від більш читкого розуміння залежить життя людини. А тут - в інформаційному світі - може залежати життя всієї цивілізації.

Юрку, не випендрюйся! Будь-який англіцизм- кращий за русизм, бо зрозумілий усьому світові! А русизм москалем пахне!Фе!

Кино на украинском смотреть не могу. Организм не принимает. Изредка пытаюсь понять власть в новостях. Огромная просьба! Обяжите канал СТБ переводить свои новости на украинский! Может хоть что-то пойму. Это я без всяких подколок и бурчания. Чисто прагматично.

2 Joker Принаймні слово „дах” чітко зрозуміле вкраїнцям, ніхто ж не каже, що треба вигнати всі запозичення. Уже й хіт-парад або чарт відомі чи всім. Але наприклад, у мене слова на кшталт „локаут” не викликають жоднісінької асоціяції в українській мові, та це модно - здерти слово з англійської, а для таких новоздертих слів саме конче потрібні відповідники.

Якось бачив балачку Зеленого про мову по ящику. На жаль, не пригадую, що то був за канал, може навіть і супутниковий якийсь. Там він теж згадував "дахівку", але відразу зізнався, що це словечко вигадав по-молодості, однак з роками (цитую по-пам'яті наближено до першоджерела) "Це вже я потім прозрів, що і дах, і цвях, і ратуша і ще багато інших слів мають суто німецьке походження, тому забракував "дахівку" для свого Словничка". Дивно, чому він тут не зробив подібної обмовки? А може просто автор викинув з інтерв'ю, повважав, що це не важливе?... :)))

Дахівка - може й чудово. Але чим воно таки краще за "чарт" або "хіт-парад", адже слово "дах" - запозичення з німецької.

Побачивши мене з фотоапаратом, знайома сказала: "О, то пан є знімкар!"

погоџуся з Панабопропавом: якщо свою роботу не роблять хвільольоґи, які отримують за це бабло, візьмімо справу до своїх рук! не киньмо вкраїнську мову напризволяще! цікаво було би таки побачити той портал, де збиратимуться новотвори :) бо потреба в ньому звісно є. таке місце, якщо зібрати все докупи, буде справжнісіньким скарбом!.. отже, чекаємо…

Нові слова наслідують новим явищам-поняттям, а не навпаки, від того що hard-rock перейменують на "міцну скелю" тут грати цікавіше не стануть.

цим мали би займатися професійні філологи, але, схоже, вони настільки заглиблені в свою "науку", що на цю проблему дуже мало уваги звертають чи навіть взагалі не вважають навалу запозичень проблемою. кілька кандидатів та докторів з мовознавства, з якими спілкувався на цю тему, не вирізнилися ніякими прогресивними думками на цю тему. Зелений молодець, хоча далеко не з усіма запропонованими ним словами можна/треба погоджуватися. Крім нього, велику справу на цій ниві роблять багато технарів, які перекладають на українську величезну кількість компютерних термінів. Але треба, щоб цим не лише інженери переймалися, але й ті - для кого це мало би бути професійним обовязком - перш за все, журналісти. А зараз, саме завдяки останнім, суспільство засвоює оці всі запозичення. І зовсім необовязково використовувати щось таки українське, але вже геть незрозуміле непідготовленому читачеві чи слухачу. для початку можна просто намагатись уникати такого непотребу як: "фреш", "кеш", "паркінг" чи "стікер" - є усім зрозумілі українські відповідники. а вже наступним кроком може бути пошук наших аналогів словам, яких в українській мові наразі нема.

было дело, славянофил Шишков требовал от русского народа говорить вместо "калоши" "мокроступы" - но даже причуды национального языка идут снизу вверх, а не сверху вниз, от прекраснодушных производителей благоглупостей. Хотя, как домашний отдых, это симпатично.

В принципі Зелений займається потрібною справою... На загал підтримую