– Це буде програма, у якій етнічна музика звучатиме у новій інтерпретації сучасних виконавців. Словом, вона народжуватимуться заново. Але спочатку в кожному випуску програми ми послухаємо, як ці пісні звучать в оригінальному виконанні, познайомимося з регіоном, де живуть люди, які з покоління в покоління їх співають.

 

Наші творчі групи вже подорожують Україною, збираючи відповідний музичний матеріал. Вони зустрічаються з багатьма колективами, знімають своєрідні відеовізитівки регіонів, часом найвіддаленіших. «Фольк-music» – напевно, єдиний проект такого формату в електронних засобах масової інформації України. Звичайно, можна пригадати чимало фольк-проектів, але такого, як «Фольк-music», ще не було.

 

– «Фольк-music» – це авторський продукт Першого національного. Але, якщо бути справедливою до кінця, слід сказати, що вперше майже рік тому (20 лютого 2007-го) про нього заговорили троє: ми з моїм чоловіком та продюсером Володимиром Коваленком зустрілися з президентом НТКУ Віталієм Докаленком, щоб обговорити нові телевізійні проекти, над якими ми хотіли би працювати. І, власне, того лютневого дня в кабінеті президента НТКУ, можна вважати, і почалася напружена й довготривала робота над новим проектом.

 

– О-о-о, це окрема історія. Того ж дня Віталій Вікторович запитав: «А як ми назвемо новий проект?». Я одразу випалила: «Бабки-Music», – хоча готової назви у нас тоді ще не було. Я мала на увазі не стільки головних героїнь майбутніх програм – виконавиць фольк-пісень, скільки назву символічної грошової одиниці – «бабки-music», якою б гості передачі голосували за той чи інший колектив. І, цілком логічно, так міг би називатися увесь проект. На що Віталій Докаленко відповів: «Не будемо нікого ображати. Подумайте про нову назву».

 

Так з часом і з’явилася нова назва, яку запропонував мій продюсер. Хоча я по сьогоднішній день шкодую за своєю – вона, по-моєму, більш стильна та «прикольна».

 

– Не зовсім. Звичайно, підсвідомо розумова робота триває non-stop. Але не забувайте, що я – професійна співачка. У мене постійні концерти, записи нових пісень, зйомки, робота з композиторами, поетами, аранжувальниками. Як телевізійна ведуча я вела чимало різних програм минулого року. Зокрема, програми про «Країну мрій», «Свято на кордоні», циклові програми до різних дат.

 

– Скажу без перебільшення: на всі верстви населення! Ми зробимо музичну програму як розважального, так і соціального спрямування. Його цікаво буде дивитися телеглядачам різного віку. І ми сподіваємося, що він стане справжнім медіавибухом на Першому національному. Зважаючи на недавній досвід нашого каналу, який у новорічні та різдвяні дні презентував сім годинних фільмів-концертів – «Улюблені пісні» 50-х, 60-х, 70-х, 80-х та 90-х років і отримав великий рейтинг, – можемо сподіватися, що і новий проект творчого об’єднання музичних і розважальних програм стане таким же рейтинговим телевізійним продуктом.

 

– Перший серйозний досвід отримала 1998 року. Тоді я була ведучою щонедільної програми «Соло нового сезону» на каналі ICTV. Вона, по суті, була цікавою і рейтинговою програмою, в якій музичні номери знімались одним планом. Цей проект проіснував лише рік, але досвід залишився непоганий.

 

2003 року мене запросили на Перший національний. Протягом трьох років я була авторкою і ведучою щоденної музичної програми «Вітаємо вас». До того я ніколи б не повірила, що на одну програму може надходити щомісяця більше тисячі листів. А тут я стала свідком того, як відроджується епістолярний жанр.

 

– Напевно, більшість дітей мріє стати артистом чи телевізійним ведучим, бути в центрі уваги широкої громадськості. Та я про це ніколи не думала. Скільки себе пам’ятаю – я співала і продовжую займатися цим тепер уже на професійному рівні. А телебачення – це моє друге кохання…

 

– Увесь мій день – це напружена робота. Телебачення, зйомки, запис у студії, концерти, презентації, інтерв’ю, а ще – невтомна робота над собою (фітнес і репетиції з балетом). Моя найбільша мрія – ви-спа-ти-ся!

 

– Насамперед хочеться, щоб запланований проект «Фольк-мusic» став на ноги. Щоб він подобався людям і його дивилися в кожній домівці. Стосовно майбутнього, то я мрію знятися в кіно, але не в якомусь простенькому серіалі. Я впевнена, що акторські здібності в мене є.

 

– Напевно, найбільш повно зможу розкрити себе в ліричній комедії. Бо ж сама я дуже весела, життєрадісна і відкрита людина.

 

– Люблю романтичні фільми і, як уже згадувала, комедії. Із зарубіжних мені до вподоби «Show Girls». Також обожнюю фільм «Спокуса» з Антоніо Бандерасом та моєю улюбленою акторкою Анджеліною Джолі. Ще подобається, як грає Брюс Вілліс, Ніколас Кейдж та інші.

 

– Принципово не дивлюся серіалів, бо це – мило, яке затягує людей. Якщо людям немає чого робити вдома, то хай дивляться, а я надаю перевагу новинкам, котрі приносить мені дочка. Нещодавно переглянули фільм «Іронія долі – 2», дуже тішилася, а в кінці навіть розчулилася. Також люблю дивитися мультики. До речі, мій улюблений фільм – це «Три горішки для Попелюшки». Останній мій кліп на пісню «Доле моя» зроблений як мультик. У ньому мені дісталась роль Русалоньки та романтичної героїні. Ці казкові образи, здається, найповніше розкривають мій характер.

 

– Звичайно, бо робота і сімейне життя у мене завжди поряд! (Сміється.) Моя сім’я – це чоловік (Володимир Коваленко), який є не тільки моїм продюсером як співачки, але і продюсером музичних проектів на телебаченні. Тому ми постійно разом. Єдині, на кому відбивається наша постійна відсутність, це мама та дитина, яка, як і будь-яка дитина, хоче частіше бачити своїх батьків. На щастя, донечка вже доросла і добре розуміє, що спів і телебачення – це моя улюблена робота, яка є життєво необхідним «повітрям».

 

– Насамперед, у ведучого має бути чудова мова. Далі – інтелект, харизма та приємний імідж. Ведучий може не бути красенем, але має випромінювати позитивну енергетику, котра би приковувала незворушно глядачів до телеекранів. 

 

– Звичайно ж. Зараз ми завершуємо роботу над новим альбомом «Доле моя», який уже випускається. Стосовно кліпів, то поки що ротується «Доле моя», а після нього працюватимемо вже над новим.

 

– Тільки проблеми з часом, якого завжди бракує. Приміром, я приїжджала з гастролей, а наступного дня – ефір. До нього ж треба переглянути купу листів. От люди перед ефіром пили каву, а я тим часом у гримерці писала програму. Це і справді була проблема. Думаю, що й зараз проблем не уникнути. Та найголовніша мета, яку зараз ставлю перед собою, – це те, щоб майбутня програма «Фольк-music» дійсно стала потрібною людям.