…посеред білого дня (15:00) під час переміщення на орендному авто з одного місця в інше - на світлофорі дуже жорстко прийняв австрійський спецназ.

Вибили обидва вікна і за секунди вже земля: Михайлові «пощастило» , з його боку обочина з клумбою і травою, а мене ж обличчям в асфальт і з усієї сили втискають всім тілом в розбите скло. Ліва рука в руці поліцейського, права під тілом… давай діставати.

Роздерли. Посічені і рвані рани на правій руці. Ліву так крутили так, що я кричав вголос від раптового сильного болю. Було відчуття, що зараз зломають руку.

Потім так затисли кайданки саме на лівій, що я аж згодом за 15-20хв ледве випросив «please relax this! Please! It’s no good! Please relax!»

Німецької не знаю. Пардон ))

З моменту цієї прийомки,з розбиттям вікон, нас з Михайлом розʼєднали без можливості контантку, взагалі!

Дивитись осторонь - ЗАБОРОНА і відразу «обличчям в стіну!»

Кров з обличчя тече, заливає одяг, штани, нові кросівки (бачу пошкоджені). Озираюсь на руку - кровить. Підійшов поліцейський медик з перекиссю водню глянути на мене і надати першу медичну допомогу. Так я помітив, що Михайла також десь там вдалині «пакують». Не раз чую «we are Ukrainian journalist’s!»

Всі речі вилучили. Зʼявився бус. Завели, повезли в невідомому напрямку. Виявилось згодом в СІЗО.

Весь час ЖОДНОГО РОЗʼЯСНЕННЯ і бодай «ВИ МАЄТЕ ПРАВО НА…» - абсолютно нічого і суцільна незрозумілість та невідомість «що це було і що далі». А далі: прийомка в СІЗО.

Огляд медиків тюрми. Там я вже і побачив свій стан. Засохлу кров з обличчя довелося трохи часу змивати антисептиком і так побачив «горб» під оком. Роздивився - «там є скло» - кажу медикам. «Напевно мені потрібна медична допомога» - продовжив .

21:30 вихід з камери тимчасового утримання, кайданки за спину. Бус. Дорога в лікарню.

Противно на душі було, як з тюрьми повезли в лікарню дівставати скло з обличчя і все це з кайданками за спиною … два поліцейських ведуть цивільною лікарнею коридорами поміж людей як якогось супер злочинця.

Дитячі очі злякано дивляться на тебе (( і ось це було дуууууже неприємно. І, напевно, це найбільше в цій історії.

Бо як би і скільки б ти не намагався говорити і пояснити копам «я не злочинець! Я не становлю загрози! Я журналіст-розлідувач з України! Відкрийте інтернет і ви побачите всю інформацію про мене, про нас і нашу роботу - ви там все побачите і зрозумієте». Це все не має жодного ефекту! І навіть, після рентгену вже на операційний стіл треба лягати … лікар ніяковіє і каже «кайданки за спиною - це не добре!» і я вкотре додаю цим копам від себе «я не несу жодної загрози! Я не злочинець. Я фотограф, оператор. Повірте мені. Зніміть, хоча б на операцію кайданки» - без результату.

Операція на обличчі, під оком - в кайданках за спиною .

Скло дістали. Шви наклали. Попросив показати. Три шматки скла. Посічену праву руку від ліктя і вище обробили і заклеїли стрічками, якими клеять розсічення і порізи.

І назад в кайданках в камеру «303» з дивними написами на стінах про Ісуса, Аллаха і «жизнь ворам». Але найцікавіший напис був просто перед очима над дверями камери: «95 REGION».

Цікаво. Щось нагадує.

Перегукується з дечим з України.

Був детальний допит кримінальної поліції. Злочини які інкримінують мені дуже серйозні: Шпіонаж.

Робота на розвідку іншої держави.

Завдання шкоди державі Австрія.

Своїми розповідями про специфіку нашої роботи і її результати (а просто поряд серед вилучених речей на столі стоїть щойно отриманий в Норвегії міжнародна відзнака за свободу слова і найкращого журналіста-розслідувача) - довелось доводити, що ми таки не злочинці.

Адвокат з Австрії і окремо перекладач Марина (вибачте, не запитав прізвище) - . професіонали своєї справи.

Особиста підтримка консула Юрія - дякую за візит в СІЗО і спілкування. Там і в тих умовах «повної ізоляції від оточення і без жодних пояснень А ЩО ВЗАГАЛІ ВІДБУВАЄТЬСЯ!- це має велике значення. Дякую.

Після допиту адвокат подав Заявку на негайне звільнення з камери з-під варти, як людини, що не становить загрозу. Троє поліцейських, і головний серед них, очевидно, вже розуміють ситуацію і дзвінками до прокурора зробили можливий вихід з-під варти. Пʼятниця вечір.

Якби не так - то в суботу і неділю сидів би в камері «303» та втикав у двері з написом «95 region» і робив би зарядку з відтисканнями від підлоги - як ми звикли бачити у фільмах )))

Працюмо далі….

 Джерело: фейсбук-сторінка  Ярослава Бондаренка