Медіа теж потребують відновлення
Український уряд, ООН, Європейська комісія та Світовий банк представили результати оцінки збитків і потреб, що виникли внаслідок широкомасштабного російського вторгнення (RDNA4). Це вже четвертий подібний звіт, у якому підраховується обсяг завданої Росією шкоди Україні внаслідок воєнних дій. Однак перший, який найбільш комплексно охоплює весь період від початку повномасштабної війни, — тут узагальнені дані від лютого 2022 до грудня 2024 року.
За оцінками RDNA4, шкода, завдана інфраструктурі України, на сьогодні становить близько 176 мільярдів доларів. Порівняно з попереднім звітом показник зріс на 24 мільярди. Цей звіт вирізняється не лише більшою сумою озвучених збитків і періодом підрахунку, а й тим, що вперше в ньому підраховані збитки медіасектору та потреби медіа у відновленні.
Інформацію про медіа для звіту підготувала дослідницька команда Львівського медіафоруму у партнерстві з ЮНЕСКО й у співпраці з компанією YouControl і Національною радою з питань телебачення і радіомовлення.
Кілька слів про контекст
Раніше інформації про медіасектор у RDNA не було, бо медіа не розглядали як частину критичної інфраструктури чи бізнесу. Тому медіасектор також не був включений у програми з відновлення. Логіка проста: немає інформації про збитки — немає потреб у відновленні. Це хибний підхід, адже медіа відіграють у процесі відновлення чималу роль. По-перше, медіа комунікують процес відновлення, і без цього ніяк. Як показало дослідження комунікацій відновлення, заміна, зміна і вдосконалення того, що Україна та її громадяни втратили внаслідок російської агресії, має відбуватись у поєднанні з реформами й побудовою здорових інституцій. У фокусі процесу відновлення повинна бути людина (група людей, спільнота, громада) і її потреби. Це дає шанс не лише повернути втрачене, а й розв’язати проблеми. Аби це стало можливим, і відновлення не звелося лише до ремонту, зведення будинків і асфальтування доріг, необхідна прозора, чесна, ефективна комунікація між усіма важливими учасниками процесу. І її, зокрема, мають забезпечувати спроможні та здорові медіа. По-друге, медіа теж потребують відновлення, адже російські ракети так само руйнують приміщення редакцій, як і будь-які інші будинки; мобілізаційні та міграційні процеси так само вплинули на кадровий склад редакцій, як і будь-яких інших компаній; війна так само впливає на монетизацію медіапродукту та фінансове становище медіа, як і на будь-який інший бізнес.
- Читайте також: «Війна навчила: я можу пожертвувати матеріалом, якщо він зламає чиєсь життя». Як 11 років війни змінили журналістику
Однак дослідження презентує не лише загальну інформацію про те, що втратили медіа за три роки повномасштабної війни, а ілюструє, яким є цілісне становище українського медіасектору. Під терміном «становище» маємо на увазі основні зміни, яких зазнали медіа в умовах повномасштабної війни Росії проти України, та потреби, які виникли в редакцій і окремих журналістів умовах воєнного стану. Йдеться про різнопланові втрати — як фізичні, фінансові, так і людські, а також про потреби, які мають українські медіа для відновлення і збереження роботи.
Чотири головні інструменти дослідження — анонімне анкетування, фокус-групи, глибинні інтерв’ю та аналіз фінансових звітів медіа. Дизайн окремих етапів дослідження будувався на основі методології «Швидкої оцінки збитків, втрат і потреб», яку проводить Світовий банк. Однак до звіту Світового банку включені лише кількісні результати опитування редакцій. Інформація, отримана на інших етапах дослідження, ввійде до комплексного звіту про становище українських медіа в умовах повномасштабної війни. Повний звіт дослідження Львівський медіафорум опублікує в травні 2025 року.
Дослідження важливе й тому, що це перша спроба настільки комплексно оцінити становище медіа. Однак через те, що офіційної статистики про втрати й збитки медіа немає, ми мусили спиратися в першу чергу на самооцінку медіа щодо їхніх втрат і збитків.
Кілька слів про втрати
Повномасштабне вторгнення завдало українському медійному простору, ринку і медійній спільноті шкоди на різних рівнях. По-перше, на фізичному. Йдеться про вбивства і поранення медійників, руйнування та розграбування офісів, телерадіотрансляційної інфраструктури й обладнання. По-друге, на економічному: колапс рекламного ринку через кризу, падіння обсягу продажів контенту, зменшення дотацій, припинення надходжень від комерційної реклами, припинення інвестицій. По-третє, на кадровому: скорочення заробітної плати, втрата працівників через переїзд і мобілізацію тощо.
Також медіа частково втратили редакційну незалежність через втручання влади, а російські ракети й інша зброя частково (а десь і повністю) зруйнували інфраструктуру поширення контенту — теле- і радіотрансляційні передавачі, мережі кабельного телебачення й інтернет-зв’язку. Десятки медійних команд на територіях, окупованих російськими військами, втратили майно й доступ до своєї аудиторії, тож були вимушені починати з нуля в евакуації.
Водночас і ситуація в медіасекторі загалом, і становище окремих редакцій і медійників не є статичним і змінювалося протягом трьох років великої війни. Медіасектор адаптувався до реалій воєнного часу. Зокрема, великою мірою переорієнтувався з комерційних джерел грошей на донорські гранти. Але тепер, через припинення американського бюджетного фінансування, з грантами все стало теж значно складніше.
- Читайте також: Переходимо в сіру зону? Чому втрата американської допомоги для українських медіа — серйозна загроза для демократії та свободи слова
Підраховані нами втрати — не остаточні. Навіть якщо відкинути всі методологічні обмеження, які не дозволили нам врахувати всі дані, війна триває, тож медіа не припиняють зазнавати втрат.
Кілька слів про цифри
Фінальні показники збитків і фізичних втрат медіасектору команда Львівського медіафоруму оприлюднить у травні, разом із повним текстом дослідження. Однак зараз ми вже можемо бачити узагальнену динаміку падіння доходів медіа в умовах повномасштабної війни. Внаслідок дії воєнних і макроекономічних системних шоків у 2022 році відбулося скорочення сумарних загальних доходів медіа на -44%, а чистий дохід упав на -54%. За інформацією експертів компанії YouControl, які проводили фінансовий аналіз у межах дослідження, темпи падіння доходів у перший рік масштабних воєнних дій на медіаринку були більш значними, ніж в середньому по решті секторів економіки.
Упродовж 2023 року показники доходів почали відновлюватися. Зростання становило +50% і +56% відповідно. З іншого боку сумарне падіння доходів медіа за понад два роки війни все ще становить -16% і -28%, якщо порівнювати 2023 рік із базовим і умовно «мирним» 2021 роком. Якщо замість девальвованої під час війни гривні перевести отримані доходи медіа в долари США за середньорічним курсом, то у 2023 році вони виявляться ще меншими: загальний дохід упав на -38%, а чистий дохід — на -46% відносно показників 2021 року.
- Читайте також: Не зупиняємося. Як припинення американської допомоги вплинуло на роботу українських медіа (опитування)
Кілька слів про потреби й майбутнє
Отже, якщо підсумовувати все проаналізоване дослідниками на сотнях сторінках зібраних даних, найбільше медіа потребують:
- грошей на оплату праці й комунальних послуг;
- грошей на оренду, ремонт і відбудову зруйнованих офісів;
- обладнання, транспорту і технічної підтримки;
- психологічної підтримки;
- навчання і підвищення кваліфікації для працівників;
- юридичної підтримки;
- засобів безпеки.
Якщо ж говорити, що нам дають ці знання у підсумку, можна бути максимально стислими: варіанти рішень. Знання, що і скільки ми втратили, допомагають нам розуміти, що нам потрібно здобути й відновити, щоб медіа продовжили не лише існувати, а й розвиватися.
Усі дані дослідження зібрані ще до того, як американський уряд заморозив підтримку для України, відтак питання, де здобути ресурс, щоб повністю відновитися, поки залишається відкритим. Медіа точно доведеться зіграти в гру під назвою «диверсифікація доходів», а передбачити її результат неможливо.
Зі звітом Світового банку, можна ознайомитися за посиланням. Усі дані, що стосуються медіа, розміщені в розділі «Телекомунікації та медіа».
Ольга Білоусенко, керівниця дослідницького відділу Львівського медіафоруму
