Невидані сторінки. Не стало журналіста і військового Олега Яновського-Шпака

Невидані сторінки. Не стало журналіста і військового Олега Яновського-Шпака

22 Вересня 2024
783
22 Вересня 2024
18:56

Невидані сторінки. Не стало журналіста і військового Олега Яновського-Шпака

Юрій Бондар
директор Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
783
З Чернігова повідомили, що не стало журналіста і військового Олега Яновського-Шпака.
Невидані сторінки. Не стало журналіста і військового Олега Яновського-Шпака
Невидані сторінки. Не стало журналіста і військового Олега Яновського-Шпака

Коли два роки тому ми готували книжку «Україна: журналісти на передовій», я запропонував Олегові подати його розповідь до збірки. Він, як завжди іронічний, відмовився – не на часі, мовляв, та й який з нього оповідач – можливо, якось потім, після війни… У мене залишилися ті його листи, де замість знаків розділу часто смайлики. Тепер – і вони спогади…

«Слава Україні! Пане Юрію, я Вам щиро вдячний за пропозицію! Якщо Шпак не йде до журфаку КДУ, то КДУ йде до Шпака (я 79-го року, після армії хотів поступати, до Червоного університета на історичний факультет, а мені сказали: "Йдіть на журфак, там конкурсу ніякого" ????А писати не вмів (бо ліньки було ???? ) В результаті, після 20 років акторства, доля все ж таки винесла ще 20 років журналістики в силу різних, для мене дивних причин ???? Думаю, що тоді в приймальній комісії дівчатка-провидиці сиділи ???? Втім, це жарти. А якщо серйозно, то я б і радий Вам чимось, допомогти але... Життя - сволота ☹ Після 15 років у чернігівському "Гарті" я не то що перейшов - перебіг до журналу "Військо України". За три роки вісім ротацій на усіх напрямках у складі мобільних прес-груп МОУ - і наука: не пиши зайвого. Ні номеру частин, ні прізвищ, ні позивних, ні де що було ???? І ця наука сидить в мені й досі. Чернігівський Молодіжний просив мене написати п"єсу про АТО, а я не зміг ☹ Повірте, це має відстоятися ☹ Коли в Адвдівці проснинаєшься від того, що тихо, а в тиловому Чернігові спросоння від звуків громовиці під ліжко автоматом лізеш... Які тут можуть бути спогади ☹ Але 5 томів публікацій ми таки видали. Щоправда, в мене жодного не залишилося, все розлетілося, мов гарячі пиріжки ???? Так, це моя проблема - багатослів"я ☹ Найголовніше - у мене, на жаль, після фронту зір так впав, що це я Вам пишу навіть не двома пальцями, а одним носом ☹ Намагаючись виправляти "очепятки", тому так довго й не відповідав... Але бувало й гірше, "а то и с пулеметом" ???? Щодо заслуг? Та які там заслуги... Ну, двічі кращий журналіст друкованих ЗМІ (найдорожча була першою, бо була неофіційною, а від колег-журналюг), кілька грамот від начальника Управління комунікацій та преси МОУ Чернобая, медаль "За оборону Маріуполя"... І 300 гривень до пенсії за УБД ???? Не це ж головне. Головне, що я на цій гребаній пенсії нидію ☹ Тому і дякую Вам за пропозицію. Тільки ставте конкретні запитання, а не як цивільні писарчуки задають: "Ну, як діла?" ???? Тільки не треба про мене. До речі (от розбедили душу ), як Вам така тема: в АТОООС, та й досі, було три найстаріших старигана-журналіста за віком: Кінгсфатер, Жмурко... ну і я, найстаріший, 59-го року ???? От про перших двох я б романи писав! Бо побратими!
…А Вас не турбує, що я у "Війську України" вів рубрику "Сміємося, бо сміємо!" ????? Я не вмію серйозно писати… ???? Якщо я розпишу, як я із Жмурком вперше у поїзді на Констянтинівку познайомився, і як я потім з ним донецькими багнюками лазив, вас же закриють ???? А про своїх колеги знають краще за мене ???? Я ж лише працівник ЗСУ, а всі мої побратими - менше майора не було ???? Добже, якщо не згадаю, то вигадаю ???? (Про те, як я за декого в "Народку" і на сайт МОУ писав, згадувати треба? ????
…Холеро ясна, що я пишу... Ось що значить втратити нюх на слово ☹ Не "багнюкою лазили" , а "під обстрілами багнюкою лазили..." Бо ще подумаєте, що то ми не проверезвілм ???? Петрович був хитрішим, він резинові чоботи зарані взув ???? А я у берцях, в одному ніж, у другому диктофон... Диктофон довелося потім новий купувати ????…»
Тепер і цей текст Олега публікований.
Світла пам’ять!

Юрій Бондар, директор Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка

Текст публікується з дозволу автора, оригінал за посиланням

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
783
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду