28 вересня у Львові пройде XIII конгрес інформаційних сайтів і міських порталів Асоціації «Незалежні регіональні видавці України». Захід уперше проводитимуть після повномасштабного наступу Росії. Він стане майданчиком для обговорення нових технологій, стратегій монетизації, розвитку соціальних мереж. Формат Конгресу — закритий. Учасників буде відбирати команда організаторів, пріоритет надаватимуть представникам і представницям незалежних регіональних медіа. «Детектор медіа» поспілкувався з організаторкою заходу Оксаною Бровко про тренди медіа й про те, які практичні приклади від українських та іноземних онлайн-видань будуть представлені на конгресі.

— Оксано, у чому особливість цьогорічного конгресу інформаційних сайтів та міських порталів?

— Ми проводитимемо ХІІІ Конгрес уперше після повномасштабного вторгнення. Востаннє ми збиралися перед великою війною у 2021 році. Тоді ми боролися з викликами коронавірусу. Тепер ми зважилися зібрати колег в одному місці. Тому що бачимо,  що потреба у спілкуванні редакторів набагато вища за наші побоювання щодо безпеки. Вперше ми конгрес проводитимемо у Львові, а не у Києві. З огляду на стан ринку зсередини, завдяки нашим партнерам і донорам цей конгрес буде безплатним для всіх учасників. На жаль, ми не зможемо прийняти усіх охочих. З кількості заявок, які ми вже отримали, бачимо, що є великий запит на такі події. Акцент робитимемо на представниках незалежних регіональних медіа.

— При відборі учасників чи важливий для вас регіон, у якому працюють медіа?

—  Ні. Хоча безсумнівно проблеми у журналістів відрізняються, працюють вони у Запоріжжі та Дніпрі, на Сумщині чи у Тернополі. Але все ж таки потреба у професійному спілкуванні й обміну знаннями є у всіх.

— Чи обирали ви тему конгресу і на які найперші виклики, що виникли перед медіа під час війни, ви орієнтуєтеся?

— Наш конгрес останні 5-7 років стандартний за змістом. І в цьому наша сила. Головна ідея  в тому, що ми знаємо основні складові, важливі для незалежного регіонального медіа, і саме на ці потоки ми підбираємо спікерів. Ми завжди говоримо про тренди у медіа. А далі ділимо структуру заходу на основні напрямки: монетизація, контент, маркетинг і соціальні мережі. Фішка нашого конгресу від найпершого заходу в тому, що ми не робимо лекцій, натхненних світоглядних виступів, а орієнтуємося на практичні випадки. Наші учасники одразу отримують практичні ідеї для втілення. Ми хочемо надихнути ефективними ідеями. Інколи ми представляємо і негативний досвід, щоб редактори розуміли, куди не варто йти. Цього року ми запровадили також формат панельної дискусії, щоб охопити більшу частину цікавих фахівців. Але навіть вони будуть із практичними прикладами.

— Які тренди зараз найбільш актуальні, і довкола яких якраз і будуватимуться ваші панелі?

— За два роки великої війни я відвідала багато конференцій і редакцій європейських медіа, щоб привертати увагу до України й українських медіа. І  я побачила, що тренди та виклики для медіа у Європі такі ж, як і в Україні. Єдина різниця в тому, що на першому місці цих викликів у нас — війна та наш сусід. А далі йдуть загальні виклики. Штучний інтелект, виклики залучення молодої авдиторії, дослідження своїх авдиторій, напрямки монетизації — все це питання, над якими працюють зараз і в Польщі, й у Норвегії, і у Швеції та Данії. Так само це є важливими задачами й для наших редакцій. До прикладу, активна тема штучного інтелекту в медіа. Як якісно його використовувати у ньюзрумі, маркетингу, HR, за якими правилами використовувати ШІ, як його маркувати в рекламі. Важливим є дослідження авдиторії. Бо тема пейволів зараз не на часі, але збирати інформацію про своїх читачів потрібно — і у нас на потоці монетизації будуть міжнародні приклади. Норвезька медіагрупа Amedia — до її складу входить понад сотня регіональних газет і сайтів — розказуватиме, як дослідити свого читача та як правильно використовувати ці знання для продажу передплати, як використовувати ці знання в роботі з рекламодавцями. Не всі медіа знають, як це робити. І важливо показати користь від цього. Бо медіа може бути успішним, коли воно не лише через Google Analytics знатиме свого читача.

— Зараз ключовою є підтримка  донорів для регіональних видань.

— На бізнес налаштуватися наші регіональні медіа зараз не зможуть, бо це складно через війну, падіння ринку, міграцію малого бізнесу тощо. Тому винятково на бізнес-модель зараз ніхто не покладається. Натомість зараз редакції покладаються на донорські програми. Тому у нас буде спеціальний блок і спікерка, яка спеціально для учасників підбере чинні програми донорів, які працюють в Україні.

— Зараз багато регіональних видань намагаються виживати завдяки донорським коштам. Чи не стане це  після завершення війни завадою? Адже редакції будуть спрямовані не на монетизацію.

— Я вважаю, що це є проблемою. Бо медіа, які зараз працюють винятково завдяки донорській підтримці, у майбутньому матимуть проблему. Бо важко перелаштувати колективи, бізнес-процеси, навчити з нуля рекламний відділ продавати й комунікувати з рекламодавцями, а не з донорами. Саме тому конгрес ми робимо з акцентом на медіа як незалежний бізнес. З першого дня війни всі проєкти, які ми проводили, налаштовували редакції на бізнес-процеси. Донорська підтримка — це як пігулка, треба вилікувати активну фазу недуги, а далі жити активним бізнес-життям. Тому ми завжди говоримо про медіа як незалежний бізнес. Поза тим багато онлайн-медіа і зараз продовжують розвиватися без покладання на грантові програми. Мені відомо достатньо випадків, коли доходи регіонального онлайн-медіа зрівнялися з довоєнним рівнем (у гривневому еквіваленті, звісно, тут не варто забувати й про інфляцію).

— Які можливості відкриваються для регіональних медіа  під час війни?

— Зараз надзвичайно цінна можливість комунікувати із зовнішнім світом. Увага іноземних медіа прикута до України. У них є запит на український контент. Тому для українських медіа зараз чудова можливість ці зв’язки встановити та розвивати. У Данії, Швеції, Норвегії, Польщі приймають групи українських редакторів, проєктних менеджерів, охоче діляться своїм досвідом роботи. Це прекрасна нагода стати більш професійними. А поза тим наші колективи та редакції стільки всього перенесли, випрацювали плани роботи в кризових ситуаціях, стали стійкими. Багато хто виїздив з окупації, а потім відновив бізнеси, дехто працює попри обстріли у прифронтових зонах. А це є і чудовий приклад для інших у світі.

— Ви згадували, що на конгресі буде приклад монетизації медіагрупи Amedia. Які ще найцікавіші взірці ви очікуєте?

— На потоці «Монетизація» у нас буде цікава панельна дискусія, де представниці регіональних медіа ділитимуться досвідом, як під час війни без допомоги донорів вони заробляли кошти для своїх медіа. Це «Або», «20 хвилин», «Вікно відновлення». Один із наших блоків буде присвячений залученню молодої авдиторії до регіональних медіа. Це загальносвітова проблема. Молодь усе менше й менше хоче читати локальні медіа та новини. Натомість іде з медіа у соцмережі. У нас є чудові приклади зі шведського медіа про залучення молодої аудиторії до їхніх 16 регіональних медіа.

Оксана Бровко

—  Говоритимете і про телеграм?

— Ми вирішили не концентруватися на ФБ, ютубі та інстаграмі — про них поговоримо трохи. Вони сильно залежні від алгоритмів і нам більш-менш зрозуміло як із ними працювати. Але основні виклики перед медіа  в Україні — це телеграм і тікток. Будемо це обговорювати. Серед наших спікерів є  противники телеграму, які закликають медіа не  працювати на цій платформі. Але інші спікери вважають, що у телеграмі має бути якісний контент медіа і саме він має конкурувати з потоком неперевіреної інформації від анонімних каналів.

— Чи бачите ви передумови до появи альтернативи телеграму?

— Ні, не бачимо. Телеграм міцно захопив свою частку в інформаційному просторі через монополізацію повідомлень про обстріли й атаки. А безпека зараз — пріоритет. Тому заміни ми не бачимо, на жаль. Тому варто добиватися впорядкування роботи анонімних телеграм-каналів, розкриття їхніх власників і команд.

—  Треба дочекатися кінця війни?

—  Тоді, безумовно, передумови з’являться.

— На які результати конгресу ви очікуєте?

— Сподіваюся, що учасники повернуться з практичними задачами на наступний рік для своїх колективів. Також сподіваюся, що повернеться впевненість у тому, що ми переможемо, не лише як країна, а й наш медійний ринок. Надихаємо на нові ідеї ваші медіа — це гасло нашого заходу. Ми б хотіли, щоб учасники й учасниці саме з цим повернулися додому.