Нинішню енергетичну кризу українські медіа зустріли, маючи досвід відімкнень електрики восени 2022 року і запас обладнання, який залишився в редакціях із того часу. Утім, для багатьох медіа ця криза все одно залишається викликом, особливо враховуючи прогнози про її загострення з настанням холодів.

«Детектор медіа» звернувся до колег із проханням розповісти, як їм вдається продовжувати виробляти контент без стабільного електропостачання й інтернету зараз та як вони готуються до осені й зими, коли проблема стане ще гострішою. Також ми розпитали представників медійних організацій про те, як вони допомагають українським журналістам пережити темні часи.

Телеканал «Київ 24»

«Ще у 2021 році ми придбали великий генератор, а коли восени 2022-го почалися перші блекаути, проклали повний дублювальний електротракт. До речі, взимку 2022-2023 років ми запрошували працювати регіональних журналістів до себе в офіс, де обладнали медіапункт незламності», — розповіла «ДМ» виконувачка обов’язків генерального директора ТРК «Київ» Наталія Лященко.

Зараз під час відімкнень світла канал працює на генераторі, який, щоправда, час від часу виходить із ладу. Через його аварійні зупинки на «Київ 24» вже двічі переривався прямий ефір — на початку минулого місяця і наприкінці. Але силами техслужби каналу ці проблеми вдалося владнати.

Генератор, за словами Наталії Лященко, не витримує навантаження через спеку. Адже йому доводиться підтримувати роботу вентиляції та системи охолодження, без залучення яких перегрівається студійна апаратура.

«Зараз вивчаємо можливість установити сонячну станцію на даху нашої будівлі. Але для цього нам точно буде потрібна допомога донорів, які підтримують розвиток альтернативних джерел живлення», — ділиться планами Лященко.

Телеканал «Еспресо»

Телеканал «Еспресо» забезпечує безперервність мовлення завдяки тому, що має дві студії в різних містах — у Києві та у Львові. Вони, за словами директорки каналу Катерини Єрмолович, слугують резервом одна для одної. І якщо, скажімо, студія в Києві не може працювати, ефір перехоплюють колеги зі Львова. Та навпаки.

«Як і інші медіа, під час відімкнення світла ми використовуємо альтернативні джерела електроенергії — UPS і генератори. Нещодавно встановили генератор для редакції в Білій Церкві та UPS для студій у Києві та Львові. До апаратно-студійних комплексів проведений інтернет щонайменше від двох інтернет-провайдерів. А за потреби є можливість використовувати Starlink», — розповіла нам директорка «Еспресо».

Крім того, каже вона, ведеться пошук додаткових джерел фінансування для забезпечення безперебійної роботи в умовах повних блекаутів.

Онлайн-видання «Гречка» (Кропивницький)

До відімкнень світла в цьому регіональному медіа підготувалися ще у 2022-2023 роках. З того часу завдяки донорам редакція має певний запас обладнання, яке забезпечує її роботу в період відімкнень.

«Також у нас є невеликий інверторний генератор, проте цього року ми його ще не застосовували. Наразі у Кропивницькому не було таких тривалих відімкнень, під час яких нам би знадобилося щось серйозніше, ніж EcoFlow. На такі випадки в нас є і велика зарядна станція на всю редакцію, і кілька менших, які журналісти можуть узяти додому, аби мати змогу працювати в будь-який час», — говорить редакторка «Гречки» Анастасія Дзюбак.

Саме ці мініекофлоу редакція отримала від донорів навесні 2023-го, коли зі світлом уже все начебто налагодилось. Тоді, згадує редакторка, її неодноразово перепитували — чи точно вони потрібні. «Я сказала, що потрібні, а потім докоряла собі, що “підстелила соломку” не там, де треба, оскільки обладнання пролежало без діла майже рік. Але, як виявилося зараз, таки не прогадала», — радіє своїй прозорливості Анастасія.

Також, за її словами, до зими редакція збирається придбати ноутбуки, які триматимуть заряд довше, ніж дві години.

Інтернет у «Гречки» часом зникає, коли немає живлення у провайдера. Досі в таких випадках виданню вистачало мобільного інтернету. Якщо надалі не вистачатиме, доведеться звертатися по допомогу до регіонального хабу Інституту масової інформації «Медіабаза.Кропивницький», який восени 2022 року та взимку 2023-го давав можливість під’єднатися до Starlink. Хоча редакція шукає можливості придбати власний Starlink, щоб бути повністю незалежною.

«Якщо взимку відімкнення будуть тривалими, працювати в офісі бути складно. У нас кімната в мансардному приміщенні, яка без електроопалення дуже швидко вихолоняє і прогрівається не так швидко. Вмикати генератор, аби обігріти приміщення, може бути надто дорого. Тож ми розуміємо, що, можливо, тимчасово доведеться переносити офіс до когось додому, де ситуація з теплом буде краща», — прогнозує редакторка кропивницького видання.

Українське національне інформагентство «Укрінформ»

Укрінформ працює в умовах відімкнень електроенергії з кінця весни. Безперебійність робочого процесу вдається забезпечувати завдяки генератору, який надали свого часу донори. «Він заживлює всі наші пресзали та кабінети, де першочергово потрібна електрика.

Зараз ми ведемо переговори з донорами, які підтримують медіа, щоб отримати в рамках благодійної допомоги ще один генератор і павербанки. Розглядаємо можливість переходу на альтернативні джерела енергії, звісно ж, винятково за кошти донорів, без залучення фінансування з держбюджету», — розповідає заступниця генерального директора Укрінформу Ганна Василенко.

Крім того, за її словами, за ініціативи генерального директора Сергія Череватого в агентстві планують восени облаштувати медіапростір Укрінформу з безперебійним живленням та інтернетом для всіх працівників медіа та колег-журналістів з інших видань.

Що стосується підтримки роботи регіональної мережі Укрінформу в умовах енергетичної кризи, яка, за прогнозами, може ще більше поглибитися восени та взимку, це, каже Ганна, надвиклик для центральної редакції. «Але ми шукаємо шляхи виходу з цієї ситуації. Поки що регіональна редакція тримається на взаємодопомозі одне одному. Після повідомлень у робочому чаті “Колеги, вимкнули світло, підстрахуйте” завжди знаходиться той, хто підхоплює завдання і завершує його. Взаємодопомога — це наша найбільша цінність у протистоянні всім відімкненням. Бо ніхто не може вимкнути світло всередині нас», — говорить Василенко.

Інтернет-видання «Бабель»

У редакції «Бабеля» залишилося багато обладнання з часів блекаутів 2022 року — павербанки, екофлоу, зарядки тощо. Все це, за словами шефредакторки видання Катерини Коберник, співробітники зберігали у себе вдома і зараз пристрої, які забезпечують енергонезалежність медійників, знову стали у пригоді. Оскільки два дні на тиждень вони за бажанням можуть працювати з дому.

Шефредакторка «Бабеля» у новому офісі медіа, фото з фейсбуку Катерини Коберник

Що ж стосується енергозабезпечення самої редакції, то в Creative State of Arsenal 3, куди «Бабель» переїхав навесні цього року, завдяки великому генератору завжди є електрика й інтернет. «Тож поки що проблеми з відімкненнями електроенергії на нашу роботу суттєво не впливають. Мати офіс із безперебійною електрикою — це, мені здається, зараз велика розкіш», — каже Коберник.

Радіо «Накипіло» (Харків)

Завдяки Львівському медіафоруму в редакції «Накипіло» є генератор, яким вона користується у разі тривалих відімкнень світла й блекаутів. Частина команди медіа працює дистанційно. «Тому прямо зараз ми думаємо над автономністю: якщо є технічна можливість, співробітники замовляють в інтернет-провайдерів оптоволоконний інтернет, для ноутбуків і роутерів ми підібрали зарядні станції й зробили на них запит у наших партнерів. Також нещодавно для ведучих новин і прямих етерів від ЛМФ ми отримали мобільні роутери на акумуляторах і сертифікат на пальне для генератора», — розповів нам головний редактор Радіо «Накипіло» Євген Стрельцов.

Як медіа працюватиме з настанням холодів, залежатиме від того, як до осінньо-зимового сезону підготується місцева влада, каже він. «Якщо опалення не буде зовсім, то це вже буде не критична ситуація, а катастрофа, на яку ми не зможемо вплинути. Сподіваюся, місцеві чиновники працюють над тим, щоб колапсу не сталося», — говорить Стрельцов.

Газета «Гривна» (Херсон)

Редакція «Гривни» відновила свою роботу в червні 2022 року, коли більшість співробітників виїхала з окупованого тоді Херсона на підконтрольну Україні територію. «Зима 2023 року навчила нас бути готовими до блекаутів. Завдяки ноутбукам, зарядним станціям, пауербанкам і старлінку, які ми отримали від партнерів — Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та IREX — нам вдалося організувати роботу так, щоб робочий процес не зупинився. Всю інформацію ми зберігаємо у хмарних сховищах, доступ до яких не залежить від наявності світла. Через розпорошеність колективу газету верстаємо також за допомогою хмарних сервісів», — говорить головний редактор газети Сергій Болотов.

Під час пошуку житла для співробітників медіа в нових локаціях обов’язково враховували наявність стабільного інтернет-зв’язку. Для цього з’ясовували, чи під’єднані базові станції провайдерів до безперебійних джерел енергії.

У редакції запроваджений гнучкий графік чергування співробітників на стрічці новин, який враховує графіки відімкнення світла у містах, по яких розосереджені журналісти видання, — Миколаєві, Південному, Одесі, Білій Церкві. Є домовленість із колегами, які перебувають за кордоном, щоб вони підстраховували тих, хто працює в Україні, у випадку непередбачуваних відімкнень.

Хто та як допомагає журналістам долати виклики, пов’язані з відімкненнями електроенергії

Помічниками багатьох медіа в забезпеченні їхньої енергетичної незалежності стали медіаорганізації. Так, Інститут масової інформації (ІМІ) створив мережу регіональних хабів «Медіабаза». В них журналісти можуть знайти собі робоче місце без перебоїв з електрикою та інтернетом. Хаби ІМІ розташовані в 11 обласних центрах — Житомирі,  Чернігові, Харкові, Полтаві, Дніпрі, Запоріжжі, Кропивницькому, Миколаєві, Сумах, Одесі та Херсоні. Найближчим часом вони відкриються ще в Чернігові та Слов’янську.

«Ми не припиняємо розбудовувати й підсилювати технічні можливості наших медіахабів, куди медійники можуть приходити працювати. Тут же вони мають можливість узяти в користування бронежилети, каски й аптечки, якщо збираються у відрядження у прифронтові райони, отримати консультації про роботу на фронті та про фінансування медіа тощо», — розповів «Детектору медіа» координатор Медіабаз ІМІ Павло Лісниченко.

Медіахаб ІМІ у Чернігові, фото ІМІ

За його спостереженнями, більшість регіональних видань уже має основне обладнання, або зумівши купити генератори та зарядні станції своїм коштом, або отримавши їх від ІМІ чи інших партнерських організацій. В основному це стосується медіа з найбільшою аудиторією, скажімо так — найбільш розкручених.

«Вони більш-менш у цьому питанні захищені й можуть хоча б на пів дня забезпечити редакцію електроенергією в разі такої потреби. Що ж стосується гіперлокальних медіа, медіа зі слабшим фінансовим потенціалом, тих, які були нещодавно створені або постраждали внаслідок війни, вони продовжують подаватися на проєкти з допомоги. І ми намагаємося франдрайзити в наших партнерів-донорів кошти або безпосередньо обладнання, аби закрити ці потреби. Але будемо реалістами — закрити потреби на сто відсотків просто нереально», — говорить Лісниченко.

Проблема, за його словами, ще в тім, що, зосередившись на енергетичній незалежності медіа, розв’язуючи проблеми, пов’язані з можливістю підзарядити ноутбук і попрацювати з інтернетом, донори випустили з поля зору інший вагомий фактор. Велика частина редакцій працює в приміщеннях, які опалюються завдяки електроенергії. І з настанням холодів працювати в них буде дуже важко.

«Зараз ми обговорюємо можливість забезпечити наші медіахаби газовими опалювальними пристроями. Поки вони є у продажу за відносно доступними цінами та мають уже вищий рівень безпеки, ніж їхні аналоги, що були на ринку на початку великої війни. Тобто ми намагаємося діяти на випередження і готуватися до того, що нас очікує через кілька місяців. Однак спілкуючись із медійниками, розуміємо, що вони не надто переймаються питанням, що будуть робити, коли температура в їхніх редакціях опуститься до п’яти градусів тепла, обмежуючись забезпеченням їх безперебійною електрикою та інтернетом. А варто було б! І в нас є ще три-чотири місяці, щоб допомогти журналістським колективам цю проблему розв’язати — або знайти для редакції інше приміщення, або допомогти забезпечити їх газовими обігрівачами. У будь-якому випадку ми чудово розуміємо, що цей опалювальний сезон стане великим викликом для українських медіа. І далеко не всі зможуть зберегти свої редакційні потужності та можливості видавати медіапродукт», — прогнозує Павло Лісниченко.

Національна асоціація медіа (НАМ) завдяки підтримці міжнародних партнерів, зокрема «Інтерньюз», також зробила досить багато для того, щоб забезпечити регіональні медіа необхідною технікою — генераторами, акумуляторами, зарядними пристроями, ноутбуками з тривалою роботою акумулятора тощо.

Лише за останній рік у рамках підтримки НАМ медіакомпанія «Сокаль» із Львівщини придбала інвертор і блок живлення, «Вільне радіо» з Бахмута — акумулятори, «Відікон» із Сум — генератор і акумулятори, «МИГ» з Одещини — джерело безперебійного живлення для сервера, акумулятори, редакція «Бабеля» — зарядні станції.

«Ми очікуємо, що вимкнення електрики буде фактором впливу на життєздатність медіа ще щонайменше рік. Ми продовжимо шукати засоби, щоб допомогти їм з обладнанням та ефективними технічними рішеннями», — говорить виконавча директорка НАМ Катерина М’яснікова.

Проте, за її словами, проблема має розв’язуватися інакше. Держава повинна визнати медіа об’єктами критичної інфраструктури, адже саме на них лежить обов’язок оперативного оповіщення, говорить очільниця НАМ. Тоді медіа не будуть відключатися від мереж і зможуть належно виконувати свої обов’язки.

Програму екстреної підтримки медіа має і Львівський медіафорум (ЛМФ), який із 2022 року задовольняє запити журналістів і редакцій, зокрема закуповує необхідну їм техніку. «Цей напрямок нашої роботи підтримують кілька донорських організацій, яким ми дуже вдячні. З осені 2022 року, коли Росія почала нищити українські електромережі й електростанції, найпоширенішим запитом стали пристрої для енергонезалежності. У 2022-2023 роках Львівський медіафорум закупив 290 пристроїв (генераторів, зарядних станцій, пауербанків) для 87 медіа і журналістів. Торік ситуація з електропостачанням вирівнялась, і попит тимчасово знизився, але у 2024 році це знов найгостріша потреба. Тому за першу половину року ми надіслали техніку 57 редакціям і 72 журналістам-фрилансерам. Коли буде можливість, робитимемо це далі», — розповів «ДМ» креативний директор ЛМФ Отар Довженко.

Lviv Media Hub, фото ЛМФ

Крім допомоги технікою, організація запропонувала всім охочим медійникам зі Львова та гостям міста працювати у Lviv Media Hub, де є безперебійне живлення і доступ до інтернету. Двері хабу залишаються відчиненими для всіх, кому потрібне безплатне місце для роботи. За словами Отара Довженка, гуртуватись у таких місцях — логічне рішення для фрилансерів і маленьких медійних команд, яким для роботи не потрібна специфічна інфраструктура. Це корисно, говорить він, ще й тому, що між медійниками, які працюють разом, неминуче виникатимуть нові зв’язки, обмін ідеями, спільні проєкти тощо, а єднатися в такий час — найправильніша поведінка.

«Також помічною для медіа була б не тільки матеріальна, а й методологічна допомога — оплата консультацій і роботи людей, які можуть облаштувати надійну (ту, що не згорить і не вибухне) систему забезпечення редакції електроенергією. До нас поки що з такими запитами не зверталися, але я впевнений, що якщо хтось із донорів чи організацій розвитку медіа вийде з такою пропозицією, на це буде попит», — говорить Довженко.

Головне фото: редакція Радіо «Накипіло» під час вимкнення світла, фейсбук-сторінка медіа