Громадські організації «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» пропонують механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ.

У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду. Короткі запитання до ініціативи та реакції на висновки можна надіслати за адресою mediachek.ua@gmail.com.

ВИСНОВОК № 197

щодо матеріалів інтернет-видання «OBOZREVATEL» під назвами «НБУ купив "програму для бізнесу" у продавця, який причетний до хабарів банкам: йому щороку платять мільйони» та «Скандальні закупівлі Нацбанку: ціни злетіли, а гроші отримали ті, кого підозрюють у змові та хабарі»

І. Дані щодо скарги та оскаржених матеріалів

1. 12 вересня 2023 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга представника Національного банку України на вказаний матеріал, у якій стверджується про поширення недостовірної інформації, незбалансованість та невиправлення заявлених недоліків після звернення НБУ до редакції. 

2. Оскаржені матеріали: 

2.1. Стаття «НБУ купив "програму для бізнесу" у продавця, який причетний до хабарів банкам: йому щороку платять мільйони», опублікована 1.09.2023 р. в рубриці «особисті фінанси», автором указано Олександра Литвина. На початку вона містить фото керівника Нацбанку Андрія Пишного, по тексту - гіперпосилання на веб-сторінки ЮКонтрол щодо компанії Бріг-Рітейл, Держреєстру судових рішень з ухвалою щодо тимчасового доступу до речей і документів, Антимонопольного комітету з рішенням про накладення штрафу. Також наводяться фото текстової розшифровки розмови, названої «доказом змови» на торгах; гіперпосилання на веб-сайт Прозорро щодо торгів із закупівлі супроводження комплексної інформаційної системи.

2.2. Стаття «Скандальні закупівлі Нацбанку: ціни злетіли, а гроші отримали ті, кого підозрюють у змові та хабарі», опублікована 6.09.2023 р. в рубриці «ринки та компанії» теж під авторством О.Литвина. На її початку вміщені 2 фото: А.Пишного та доларових і гривневих купюр. У її першому абзаці міститься гіперпосилання на попередню статтю (пп. 2.1.), згодом уміщене фото частини документу (як стверджується, з судового реєстру) зі звинуваченням щодо керівництва АТ «Ощадбанк». Наприкінці подане гіперпосилання на матеріал із веб-сторінки «Наших грошей».

3. В обох оскаржених матеріалах стверджується про зловживання в Національному банку при закупівлях, пов’язаних із програмним забезпеченням. Повідомляється, що Нацбанком було закуплено дорогу комп’ютерну програму / послуги з її обслуговування (згодом у перший із матеріалів було внесено виправлення, нібито йдеться саме про послуги, але виправлення не було повноцінним). Зловживання пов’язуються з керівником НБУ, вказується, що після його переходу на роботу з Ощадбанку в НБУ контракти з останнім почали укладати фірми, які подаються як сумнівні й в минулому також були контрагентами Ощадбанку. 

4. Редакція не прокоментувала для Ініціативи доводи скарги. 

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст. Необхідно повідомляти аудиторію про подання відрепетируваних та реконструйованих новин.» (п. 8); 

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10);

«Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності» (п. 12).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Вихід одного, а потім іншого матеріалу в тому ж медіа на ту саму тему дає можливість не лише доповнити інформацію з першого матеріалу, а й виправити його недоліки, якщо такі були. Проте наявність тих самих недоліків уже у другому матеріалі дає підстави говорити про їхнє умисне допущення редакцією чи її явну недбалість. 

2. Межі розгляду. В даному висновку оцінюються суто матеріали Інтернет-видання. Ініціатива не має повноважень, компетенції та ресурсів для надання оцінки Національному банку України чи іншим фігурантам розглядуваних матеріалів і це не належить до завдань «МедіаЧеку».

3. Щодо недостовірності інформації та вимог про її виправлення.  

3.1. НБУ стверджує, що купував не ліцензію на програму, а послуги з супроводження автоматизації процесів програмою. У заголовку матеріалу, вказаного в пп. 2.1. цього висновку взагалі стверджується, що Нацбанк купив програму (комп’ютерну), а не послуги з її обслуговування. В першому ж абзаці його тексту йдеться: «Національний банк щорічно витрачає понад 5 млн грн за обслуговування програми SAP для оптимізації бізнес-процесів. Програму НБУ купив у компанії "Бріг рітейл" (у попередній версії матеріалу помилково стверджувалося про купівлю самої програми)...» Тобто подається суперечлива інформація: нібито НБУ придбав програму, але потім уточнюється, що дані про придбання програми помилкові й містилися в попередній версії тексту. Отже, його ймовірно, було виправлено, хоча й не до кінця. 

Скаржник також заявляє, що звертався до редакції щодо виправлення. Редакція не скористалася можливістю прокоментувати звинувачення зі скарги. 

«МедіаЧек» бере до уваги твердження скарги та повідомлення в самому матеріалі про помилковість інформації щодо купівлі програми, а не послуг, в попередній версії тексту. І, виходячи з цього, вважає встановленим, що придбаними були послуги з обслуговування програми, а не вона сама чи ліцензія на неї. 

Особливу увагу необхідно звернути на заголовок матеріалу, в якому, попри спробу виправлення, йдеться й надалі про «купівлю програми». На нашу думку, невідповідність заголовку є достатньо вагомою. Тому «МедіаЧек» вважає, що більш точним тут буде констатувати не так порушення достовірності, як порушення першого речення п. 8 Кодексу етики (невідповідність заголовку змістові статті) та поряд із цим — п. 12 Кодексу (через недостатнє виправлення матеріалу).

3.2. Щодо твердження про зростання ціни на 82% нібито через зміну підрядника для технічної підтримки ін. програми. В матеріалі «Скандальні закупівлі Нацбанку…» розповідається, що після того, як надавач послуг із техпідтримки програми Oracle Database для НБУ змінився — ним стала «Ес Енд Ті Україна» — «за один рік ціна з новим підрядником злетіла на 82%!» Далі за текстом повідомляється, що дана фірма надавала послуги «Ощадбанку», коли його очолював А.Пишний, а після переходу останнього до Нацбанку, «регулятор також почав закуповувати послуги у компанії. Водночас вартість послуг злетіла на 82%.»

У скарзі на матеріали стверджується, що різниця в ціні утворилася внаслідок довшого періоду обслуговування з боку "Ес Енд Ті Україна" порівняно з попереднім постачальником послуг у попередній рік, зміни курсу долара США до української гривні. 

«МедіаЧек» звертає увагу, що в матеріалах відсутні ознаки того, що редакція зверталася по коментарі до НБУ та вказаної фірми (див. нижче). На нашу думку, редакція та журналіст не розглянули в повному обсязі можливих причин зростання ціни обслуговування, зокрема, не звернулися по коментарі до фігурантів матеріалу. При цьому в матеріалі зростання вартості пов’язується саме з приходом нової фірми як надавача послуг. 

«МедіаЧек» не береться зробити висновок, чим було зумовлене зростання вартості обслуговування, оскільки завданням саме журналіста й редакції було дослідити всі обставини, використовуючи при потребі фаховий аналіз таких процесів. 

Але цей обов’язок не було виконано, має місце не так недостовірність інформації, як неповнота її викладу в матеріалі (перше реч. п. 6 Кодексу етики). 

3.3. Щодо закупівель НБУ в ТОВ «УНІТІ-БАРС». Згадування про відповідну фірму було прибране редакцією з матеріалу «Скандальні закупівлі Нацбанку…», тобто його частково виправлено. У скарзі стверджується, що в матеріалі залишилися звинувачення в завищенні цін, але вони базуються також на критиці контрактів НБУ з іншими контрагентами — "Бріг Рітейл" та "Ес Енд Ті Україна" (розглянуті вище). Щодо залишення в тексті «іншої недостовірної інформації», то в скарзі не уточнено, якої саме. Виходячи з цього, «МедіаЧек» не розглядає даний аспект.

4. Незбалансованість. В обох розглядуваних матеріалах немає жодних ознак того, щоби автор чи редакція зверталися за коментарями до НБУ, фірм-фігурантів матеріалів чи володільців їхніх корпоративних прав. Як зазначено вище, це зокрема було необхідним для забезпечення повного розгляду тематики текстів. Це не було виправлено навіть після отримання редакцією позиції НБУ (редакція проігнорувала звернення «МедіаЧеку» з пропозицією прокоментувати зокрема цей аспект скарги Нацбанку). Отже, було порушено п. 10 Кодексу етики українського журналіста.

5. Неповнота. Щодо матеріалу  «Скандальні закупівлі Нацбанку…» вище в цьому висновку вже констатовано порушення професійного стандарту журналістики з повного викладу інформації. Проте дане порушення (перше реч. п. 6 Кодексу) притаманне й іншому оскарженому матеріалу через його незбалансованість, яка виразилася в невідображенні позицій його фігурантів. 

6. Упередженість. Обидва розглядуваних матеріали є явно критичними до Нацбанку та його керівника. Але їхніх позицій у матеріалах не подано, хоча банківський регулятор навіть направляв до редакції звернення і після цього один із текстів було змінено редакцією. Два матеріали вийшли за короткий проміжок часу і містять схожі порушення професійних стандартів на шкоду НБУ. З огляду на це, «МедіаЧек» вважає розглядувані матеріали упередженими (поруш. другого реч. п. 9 Кодексу етики).

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакція інтернет-видання «OBOZREVATEL»: 

• у  матеріалі «НБУ купив "програму для бізнесу" у продавця, який причетний до хабарів банкам: йому щороку платять мільйони» порушила п.п. 10, 12,  перше речення п. 6, перше речення п. 8 та друге речення п. 9 Кодексу етики українського журналіста;
• у матеріалі «Скандальні закупівлі Нацбанку: ціни злетіли, а гроші отримали ті, кого підозрюють у змові та хабарі» порушила п. 10, перше речення п. 6 та друге речення п. 9 того ж Кодексу.

У даному висновку не оцінювалася діяльність Національного банку чи інших фігурантів розглянутих матеріалів. 

5 червня 2024 р.