Заява Незалежної медійної ради: Українським медіа не варто наслідувати «труху», публікуючи сцени жорстокості й насильства
Заява Незалежної медійної ради: Українським медіа не варто наслідувати «труху», публікуючи сцени жорстокості й насильства
Незалежна медійна рада закликає редакції українських медіа утриматись від публікації сцен жорстокості й насильства, особливо відеозаписів, на яких можна впізнати конкретних постраждалих людей.
15 грудня 2023 року низка українських медіа опублікували відеозапис інциденту в Керецьківській сільській раді, де один із депутатів кинув гранати; від вибуху постраждали 23 людини, одна з них померла. Деякі медіа згодом видалили нередаговане відео або замінили його версією, на якій обличчя й наслідки вибуху приховані; на сайтах і ютуб-каналах інших досі можна знайти відео з незакритими обличчями. Однак шкоду від демонстрації цього відео в прямому ефірі неможливо виправити.
Зокрема, в ефірі спільного телемарафону «Єдині новини» (у блоці телеканалу «1+1») необроблені кадри сцени вибуху та його наслідків показали, щонайменше, двічі. Зважаючи на охоплення марафону «Єдині новини», можна припустити, що ці кадри побачили сотні тисяч людей. А оскільки демонстрація відбувалась близько 19:30, серед глядачів могли бути діти. Закон України «Про медіа» (п. 1 ч. 1 ст. 42) забороняє «надмірне зосередження уваги на насильстві, а саме поширення… зображень насильства, які не є обґрунтованими або є надмірними в контексті відповідної програми…»
«Давайте подивимось це шокуюче відео», – запропонував у підводці ведучий «1+1», не пояснивши, яку інформаційну цінність для суспільства вбачає у демонстрації фрагмента запису засідання (спосіб отримання якого, до речі, ані «1+1», ані інші медіа не уточнюють). На думку Незалежної медійної ради, окрім шоку, страху та інших гострих емоцій, відеозапис не несе аудиторії важливої інформації й не допомагає розумінню ситуації, яку журналісти могли описати словами. Натомість демонстрація цих кадрів може завдати болю близьким, рідним і знайомим людей, які постраждали від вибуху (зокрема, щонайменше, однієї вже померлої людини). Кодекс етики українського журналіста (п. 3) передбачає, що «(ж)урналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини». Втручанням у приватне життя є також надмірне акцентування медіа на обставинах трагедії, яка трапилася з близькою людиною.
Вочевидь, успіх анонімних телеграм-каналів, які нарощують аудиторію, демонструючи не цензуровані жахливі кадри, спонукає медіа відходити від власних стандартів. Зокрема, в редакційному статуті телекомпанії «1+1» йдеться, що медіа компанії «уникають демонстрації відвертих сцен насильства, свідчень фізичного страждання, крупних планів серйозних травм людей… У разі надзвичайної суспільної значущості оприлюднення таких матеріалів необхідно повідомити споживачів інформації, що наступні кадри можуть завдати їм моральної шкоди». Втім, щонайменше, один із випадків демонстрації кадрів із Керецьківської сільської ради в етері «Єдиних новин» не супроводжувався жодним попередженням: відео без жодних титрів і студійних коментарів показали на тлі прямої мови представниці поліції.
Незалежна медійна рада нагадує, що медіа повинні діяти передусім в інтересах суспільства і власної аудиторії. Й закликає:
- видалити опубліковане на сайтах та інших платформах нецензуроване відео інциденту в Керецьківській сільській раді;
- надалі, ухвалюючи рішення про публікацію матеріалів, які містять сцени жорстокості й насильства, виходити з інтересів суспільства та поважати почуття та права людей, зображених на відео або фото;
- за нагальної потреби демонстрації відеозаписів, що містять сцени насильства, застосовувати технології блюру, накладання чорного екрану чи інші прийоми, що дозволяють приховувати особливо жорстокі сцени від аудиторії і, водночас, доносити зміст таких відеозаписів.
Ілюстрація: Getty Images