Усе відбувається згідно із усталеними правилами “Eurovision”. Пасивна участь – перший крок до того, щоб стати повноправним учасником цього популярного конкурсу вже наступного року. Вона, власне, й передбачає забезпечення трансляції фіналу пісенного змагання телеканалом, який отримав на це ексклюзивні права. Активна ж участь означає поява на конкурсній сцені представника від країни. Цього Україна й прагнутиме вже в наступному році.

Стати одним із учасників “Eurovision” допомогла Україні активізація зусиль саме як члена Європейського телерадіомовного союзу (EBU), який і є організатором цього престижного конкурсу. Не злякали Національну телекомпанію і шалені ціни, які треба платити учасникам події. Очевидно, престиж та серйозні заяви про всебічну реорганізацію НТКУ понад усе для її керівників. Можливо, саме бажання змінити обличчя державного телебачення, яке вони останнім часом декларують, допомогло довести частину свого задуму докінця. Так, директор Дирекції міжнародних відносин національної телекомпанії Павло Грицак із гордістю заявив журналістам, що організатори відомого конкурсу пішли для такого наполегливого претендента як Україна на серйозні фінансові поступки. Щоб НТКУ, яка й так сидить по вуха в боргах, могла нарешті показати населенню однієї із європейських країн, про що на кожному кроці заявляють найвищі державні мужі, як гарно та проникливо виспівує задушевні мелодії, наприклад, яка-небудь Алсу ( саме ця співачка, яку російська преса назвала “нефтяной девочкой России” в минулому році завоювала призове місце), збирачі членських внесків “Eurovision” відчутно зменшили плату для особливо зацікавлених.. Грицак запевняє, що уповноваженим вести переговори з дирекцією конкурсу вдалося переконати Європейський телерадіомовний союз взяти з України нижчу суму, ніж передбачається згідно із усталеним індексом, який формується з урахуванням ВВП країни, населення та кількості чоловік, які володіють телевізором. Таким чином Україна заплатить 23 тис. швейцарських франків, що становить 15 тис. доларів як пасивний член конкурсу “Eurovision”.

Тепер Україні залишається підготувати за рік перспективного учасника, який зміг би гідно представити країну на Європейському пісенному шоу. Таким претендентом певно що буде Олександр Пономарьов, який і представлятиме Україну на “Eurovision” у 2003 році. Починаючи з цього часу і впродовж року в організаторів “болітиме голова” від того, як підібрати для українського співака прийнятний для Європи репертуар, щоб відповідав смакам континентальної публіки. На цьому етапі до гонки пісенного престижу України долучаться наші композитори, від яких і залежатиме успішний виступ Пономарьова: “Eurovision” – перш за все конкурс пісень, а не вокальних даних.

Якщо зорі будуть прихильні до українського співака, а запропонований ним матеріал відповідатиме європейській музичній кон’юнктурі, то, дивись, невдовзі доведеться Україні самій організовувати престижний конкурс (країна-переможець стає господарем наступного конкурсу). А це вже додаткові проблеми. Сподіваємося, приємні.

А поки, що українським глядачам залишається не вболівати за своїх, а спостерігати за змаганнями збоку. Щоправда не в прямому ефірі. Фінальна частина пісенного змагання триватиме з десятої вечора до першої ночі, а в цей час на Першому національному мовить приватна телекомпанія “Ера”. Але все ж в наступному році, коли Україна представить свого вокаліста, доведеться опівнічним телеманам, пошановувачам ефіру “Ери” поступитися своїми уподобаннями на користь трансляції конкурсу “Eurovision”. Адже саме під час показу фіналу престижного конкурсу Національна телекомпанія, як і прийнято в інших країнах Європи, збирається зібрати якнайбільшу аудиторію. У Данії, приміром, в минулому році до телеекранів були прикуті 95% аудиторії. Зазвичай такі події збирають від 60 до 80 % глядачів. Якщо ж далекоглядні плани українських реформаторів телебачення, які мають серйозні наміри “долучити Україну до європейської пісенної спільноти” втіляться в життя, то “українську пісню зможуть почути понад 70 мільйонів телеглядачів у всьому світі”. Принаймні, так пафосно оцінюють свої перспективи самі організатори трансляції “Eurovision”, а це фірма CFC Consulting Company та Перший національний.

І все це заради одного – реформ, які проводить нинішня команда НТКУ. Так стверджує перший віце-президент НТКУ Юрій Айвазян. Він каже, що критика зовнішнього вигляду державного каналу виправдана та справедлива. Тому всі останні кроки керівників спрямовані в більшій мірі на те, щоб завоювати довіру глядачів, підвищити престиж та рейтинги. А також, за словами Айвазяна, щоб довести недоброзичливцям, що зміни на каналі відбуваються, а роблять їх люди, які знаються на цьому. Але ж і критиків таких змін на Першому національному теж вистачає. Якщо критиків застарілого вигляду ТБ, яким є УТ-1, топ-менеджери НТКУ намагаються “задобрити” реформами, то чим же “підгодовуватимуть” вони тих, хто скептично сприймає їхні перетворення? Наприклад, багатьох експертів “Детектор медіа”, які в один голос говорять про недостатність виробництва на Першому національному.

Читайте також:

Олександр Пономарьов сприймає свою участь у „Євробаченні-2003” як затратну місію?

Олександр Пономарьов представлятиме Україну на “Євробаченні-2003”



Запитання „Детектор медіа”: - Як ви вважаєте, чи потрібно було проводити відкритий загальнонаціональний конкурс для того, щоб визначити учасника від України на конкурсі „Євробачення-2003”, що пройде цього року в Литві?

Україна “підспівуватиме” учасникам “Eurovision” разом із усією Європою.

Радість!.. Чия? За скільки?