Громадські організації «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» пропонують механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду.

Висновок №153 щодо матеріалу онлайн-видання «НВ» під заголовком «У Кропивницькому інспектор виправної колонії зґвалтував неповнолітніх подруг сестри – ДБР»

 І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 7 лютого 2022 року до Ініціативи «Медіачек» надійшла скарга від громадянки на цей матеріал. Скаржниця вбачає в ньому звинувачення на адресу жертви ймовірного зґвалтування (віктимблеймінг). Також до скарг додано фото допису на фейсбук-сторінці НВ, в якому стисло подано зміст цієї новини.

2. Матеріал розміщений на сайті НВ також 7 лютого в рубриках «Україна», «Події», автором зазначений «Редактор: Олег Кононенко». На початку матеріалу вміщено фото чотирьох чоловіків, обличчя яких приховано, один з них щось читає на аркуші паперу. В другому абзаці тексту – гіперпосилання на повідомлення на сайті Державного бюро розслідувань, яке було першоджерелом новини.

3. Розглядуваний матеріал розповідає про затримання інспектора виправної колонії, якого підозрюють у тому, що він зґвалтував малолітню, а за кілька днів ще й неповнолітню дівчину.

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

• «Свобода слова та висловлювань є невід’ємною складовою діяльності журналіста» (п. 1).
•  «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста» (п. 6).
• «…Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики» (п. 15).

2. Редакційний кодекс НВ:

«2.5. Повнота

Ми піклуємося про повноту інформації, яку публікуємо, і використовуємо всі можливості дати відповіді на запитання, що сталося, де, коли, чому і що це означає. Навіть у гарячих коротких новинах від НВ ви знайдете як мінімум бекграунд, контекст і добірку публікацій з відповідної теми».

«7. Поведінка у соціальних мережах

Викладені вище журналістські та етичні стандарти роботи з інформацією стосуються і всіх офіційних сторінок НВ у соціальних мережах. До повідомлень у них ми ставимося так само, як і до новин на сайті НВ…»

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Звинувачення жертви злочину може виражатися не лише в оцінкових висловлюваннях, а й у поданні певних фактів як контексту висвітлюваної події.

2. Розглядуване питання – на перетині сфер журналістської свободи та обов’язку медіа подавати якомога повнішу інформацію, з одного боку, та потребою захистити жертв злочинів – з іншого. Кодекс етики українського журналіста не регулює питання віктимблеймінгу.

Вживання алкоголю жертвою не варто ставити в одному логічному ряді зі зґвалтуванням, це не має розмивати жахливості сприйняття того, як з нею вчинили. Наприклад, Незалежна медійна рада в Рекомендації 12 від 26 жовтня 2020 року «Як висвітлювати кримінальні правопорушення» зазначає: «Детальні характеристики потерпілих бажано розкривати в аналітичних матеріалах, тобто без прив’язки до конкретної події правопорушення, та із залученням коментарів кваліфікованих і незалежних експертів з уникненням уже вказаного "звинувачення жертви» (пункт 6).

Тому Ініціатива вважає, що в розглядуваному матеріалі є звинувачення жертви.  

3. Ініціатива «Медіачек» не розглядає контент із соціальних мереж, але редакція сама формально прирівняла свій контент у соцмережах та на новинному сайті. У цій скарзі поряд з оскарженим матеріалом із сайту є вказівка на допис фейсбук-сторінки НВ подібного змісту, де було вказано, що потерпіла «була напідпитку». В цій ситуації формулювання «була напідпитку» має ще й відтінок зневаги до потерпілої від гаданого зґвалтування. Таких слів немає в новині на сайті НВ, але їх уживання є виявом порушення пункту 15 Кодексу етики (щодо невживання образливих висловів) з урахуванням абзацу 1 пункту 7 Редакційного кодексу НВ. Загалом, на нашу думку, людям, які ведуть сторінки медій у соціальних мережах, хоча вони не обов’язково є журналістами, слід консультуватися з редакторами щодо висвітлення в соцмережах делікатних питань і не допускати звинувачень у бік жертви.

Ініціатива «Медіачек» вважає, що онлайн-видання «НВ» у своєму матеріалі «У Кропивницькому інспектор виправної колонії зґвалтував неповнолітніх подруг сестри – ДБР» припустилося звинувачення на адресу однієї з імовірних жертв зґвалтування та порушило пункт 15 Кодексу етики українського журналіста з урахуванням вимог абзацу 1 пункту 7 власного Редакційного кодексу.

Ініціатива рекомендує людям, відповідальним за ведення сторінок медій у соціальних мережах, консультуватися з редакторами щодо висвітлення чутливих питань та не допускати звинувачень у бік жертв злочинів.

23 листопада 2022 року