Першого серпня набув чинності закон №7367 щодо надання додаткових гарантій захисту журналістам, які працюють у районах ведення воєнних (бойових) дій. Як ідеться на сайті Верховної Ради, ЗМІ зобов’язані забезпечувати своїх працівників засобами захисту від уражень вогнепальної зброї, осколкових уражень, а також медичними аптечками. Крім того, закон передбачає обов’язкове страхування журналістів коштом роботодавця на випадок поранень під час висвітлення перебігу війни та подій на окупованих територіях. «Детектор медіа» опитував телеканали і з’ясував, що деякі з них уже страхують своїх працівників, але цілковитої ясності щодо механізмів страхування — і щодо дії закону — немає. Ми зібрали найпоширеніші запитання медійників про цей закон та поставили їх медіаюристу Ігорю Федоренку.

— Ігорю, страхувати працівників на яких посадах треба, а на яких — ні? Чи головний критерій — людина працює в зоні бойових дій?

— Застрахованими повинні бути журналісти та інші працівники засобів масової інформації, які відряджені в райони ведення воєнних (бойових) дій та/або на тимчасово окуповані території.

— Мова лише про страхування на випадки виїздів у зони бойових дій?

—Так, передбачене обов’язкове страхування життя і здоров’я журналістів та інших працівників засобів масової інформації на період їх відрядження в райони ведення воєнних (бойових) дій та/або на окуповані території.

— Яка відповідальність за невиконання норми закону для роботодавця? Адміністративна, кримінальна?

— Ні моніторингу виконання, ні відповідальності не передбачено. Універсальна фраза на всі випадки: «відповідальність відповідно до законодавства України».

—  Чи стосується страхування ФОПів, які працюють із медіа за договорами?

— Ні, в нормі закону зазначено «журналістів та інших працівників засобів масової інформації». Таким чином закладено, що застрахованим повинен бути працівник (у тому числі й журналіст) редакції. «Працівник» передбачає наявність трудових відносин зі ЗМІ / редакцією. ФОП не є працівником, він перебуває в цивільно-правових відносинах із медіа.

— Яка форма угоди про страхування? Обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності?

— Ні, це обов’язкове страхування життя і здоров’я журналістів та інших працівників ЗМІ. Це окремий вид страхування, на який Нацбанк повинен видавати окрему ліцензію.

— Якщо населений пункт не був у переліку територіальних громад, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій або тих, які перебувають в окупації, оточенні (блокуванні), але прилітає ракета й людина травмується, чи несе працедавець відповідальність за це? Як убезпечитися?

— Види соціального захисту, розміри та порядок виплат грошової допомоги в разі загибелі або поранення журналіста під час виконання ним професійних обов’язків передбачені в Законі України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» й «Порядку виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або поранення (контузії, травми або каліцтва) журналіста під час виконання ним професійних обов’язків», затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 2 листопада 2016 року під № 776.

Також стаття 18 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» передбачає:

«– власником (засновником, співзасновниками) засобу масової інформації у разі смерті журналіста його сім’ї подається матеріальна допомога та допомога в організації похорону. Витрати на похорон журналіста, який загинув при виконанні службових обов’язків, ритуальні послуги, спорудження надгробка повністю здійснюються за рахунок власника (засновника, співзасновників) засобу масової інформації;

– у разі загибелі (смерті) журналіста під час виконання ним професійних обов’язків членам сім’ї загиблого (померлого), а в разі відсутності сім’ї – його батькам та утриманцям з державного бюджету виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 100 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб на час виплати цієї суми, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

– у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного журналісту під час виконання ним професійних обов’язків, йому виплачується з державного бюджету одноразова грошова допомога в розмірі до 50 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб на час виплати цієї суми, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

Тож якщо журналіст, виконуючи професійні обов’язки, дістане поранення (контузію, травму або каліцтво), він може розраховувати на виплату від держави одноразової грошової допомоги в розмірі до 50 прожиткових мінімумів, розмір якої залежить від ступеня втрати працездатності, зазначеного в довідці медико-соціальної експертної комісії. Також коштом власників (засновників, співзасновників) засобів масової інформації журналіст отримує відшкодування та санаторно-курортне лікування відповідно до законів «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» і «Про охорону праці». У разі загибелі журналіста під час виконання професійних обов’язків із державного виплачують 100 прожиткових мінімумів рівними частками членам сім’ї загиблого, а якщо в загиблого нема членів сім’ї або вони відмовляються від грошової допомоги, то його батькам та утриманцям рівними частками. На власника (засновника, співзасновників) засобу масової інформації покладаються повністю витрати на похорон журналіста, ритуальні послуги і спорудження надгробка.

— Як підтверджується факт саме відрядження, якщо в українському законодавстві немає поняття «редакційне завдання»? Чи можуть це бути, скажімо, усні накази?

— В українському законодавстві є достатня кількість нормативних документів, які регулюють питання відрядження. У них зазначені документи, необхідні для проведення витрат на відрядження у бухгалтерському обліку. Саме цим і варто керуватися.

— На що звернути увагу в угоді зі страховою компанією, крім ліцензії? І яка вона має бути?

— Для обов’язкового страхування Кабінет Міністрів встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливі умови ліцензування обов’язкового страхування, розміри страхових сум та максимальні розміри страхових тарифів або методику актуарних розрахунків. Поки що такого порядку і правил не існує.

— Угода підписується між страховою компанією і працівником? Чи між роботодавцем і працівником?

— Журналісти та інші працівники на період їх відрядження в райони ведення воєнних (бойових) дій та/або на окуповані території підлягають обов’язковому страхуванню за рахунок роботодавця або будь-яких інших не заборонених законом джерел на випадок заподіяння шкоди їхньому життю та/або здоров’ю під час виконання професійних обов’язків. Страхує роботодавець (страхувальник). Договір страхування між страхувальником і страховиком укладається на користь працівника ЗМІ.

— Чи підпадають під цю норму закону громадські організації, в яких працівники на посадах «журналіст», «оператор» тощо? Які особливості в такому разі?

— Ця норма поширюється на працівників засобів масової інформації. Якщо ГО володіє засобом масової інформації або інформаційною агенцією, працівники цих медіа теж підлягають обов’язковому страхуванню.

Свої роз’яснення щодо цього закону також давав юрист Інституту масової інформації Роман Головенко. Нагадаємо, що у травні в Україні заснували Міжнародний фонд страхування журналістів, куди можуть звертатися ті медійники, які їдуть у зону бойових дій і не мають підстав для страхування коштом роботодавця.

Фото: Стас Юрченко/«Ґрати»