«Потрібне не глибоке занепокоєння, а реальна підтримка»: Гаяне Авакян з агенції «Або» виступила на засіданні ОБСЄ
«Потрібне не глибоке занепокоєння, а реальна підтримка»: Гаяне Авакян з агенції «Або» виступила на засіданні ОБСЄ
Координаторка онлайн-журналу «Свои.City» Гаяне Авакян виступила від імені агенції медійного росту «Або» на засіданні сесії ОБСЄ зі свободи медіа в умовах кризи. Вона розповіла, як повномасштабне вторгнення Росії за один день перекреслило п'ятирічну роботу з розвитку регіональних медіа на сході України та яка допомога потрібна редакціям зараз.
«Я вдячна, що сьогодні ми обговорюємо виклики, з якими я та мої колеги зіткнулися через війну Росії проти України. За останні 5 років наше агентство запустило понад 50 локальних проектів у регіонах України. Ми давали можливість невеликим редакціям швидко розвивати своє, часто єдине у місті, медіа. Через російську агресію точкою наших особливих зусиль завжди був схід України. Тут ми запустили зокрема сайти на лінії розмежування: Торецьку, Мар'їнку, українському Нью-Йорку, Волновасі, Попасній, а також власний медіапродукт, онлайн-журнал про схід «Свої».
Ці 5 років ми просували якісну локальну журналістику і все виявилося під ударом в один день. І вже три місяці ми підтримуємо роботу мережі наших сайтів за умов цієї великої війни.
Частина редакцій опинилася на окупованій території без змоги виїхати. Деякі з наших журналістів були заарештовані. Під страхом ув'язнення і навіть розстрілу російська окупаційна влада змушує їх працювати не пропаганду. Багато наших редакцій вимушено покинули свої міста», – зазначила у своїй промові Гаяне Авакян.
Вона також озвучила рекомендації, як міжнародна спільнота може допомогти журналістам локальних медіа в Україні:
1. допомогти з евакуацією з окупованих територій за участю міжнародних організацій. Тому що виїхати без переслідування та безпечно для життя зараз неможливо.
2. фокусуватись на командах, які більше не повернуться до своїх міст. Шукати формати для тих, хто хоче продовжувати писати про життя людей в окупації та на лінії фронту. Критичне питання для цих команд – це питання житла на вільній українській території та втрата всіх джерел доходу.
3. потрібна не одноразова, а системна підтримка, щоб редакції зберегли людей та могли продовжувати роботу. При цьому міжнародні донори та медійні організації мають скоординувати свої дії для справедливого та ефективного розподілу такої підтримки.
«Якщо закриється та збанкрутує національне медіа – йому завжди буде альтернатива. Якщо закриється або збанкрутує локальне медіа – заміни не буде. Джерелом інформації стануть пропагандистські сайти та канали у соцмережах.
Коли я говорю це, моє рідне місто на Донеччині б'ють російські авіабомби та ракети. Мені довелося виїхати у перший день війни через небезпеку переслідування як журналіста з відкритою проукраїнською позицією. У мій рюкзак помістився цей ноутбук і червона сорочка. Але я взяла із собою свободу слова.
Зараз ми всі працюємо 24/7 і боремося із пропагандою Росії нашими чесними історіями. І так, зараз нам точно потрібне не глибоке занепокоєння, а реальна підтримка, щоб боротися далі», – додала Гаяне Авакян.
Ілюстрація: скріншот з відео