«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 87

щодо матеріалу онлайн-видання «Форпост» під заголовком «Жителі Стрийської громади бачать своїм головою Олега Канівця — експертне дослідження» 

І. Дані щодо скарги та оскаржуваних матеріалів

1. 14 жовтня 2020 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина на цей матеріал. Скаржник вважає, що опубліковане соціологічне дослідження викривлює думку виборців, а в публікації бракує необхідних даних про дослідження (похибки, вибірки).

2. Цей матеріал було опубліковано 14 жовтня у рубриці «новини» без зазначення авторства.

3. Публікація повідомляє про результати опитування щодо підтримки кандидатів на майбутніх виборах керівника Стрийської об’єднаної територіальної громади

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією» (п. 7);

«Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу, тощо не повинні фальсифікувати зміст…» (п. 8);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«…(М)ають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10).

2. Виборчий кодекс (№ 396-IX):

«Інформаційні агентства, засоби масової інформації у разі поширення результатів опитування громадської думки, пов’язаного з виборами, зобов’язані зазначати повну назву організації, що проводила опитування, замовників опитування, а також інші відомості, зазначені у частині першій цієї статті. Дія положення цієї частини поширюється на випадки поширення засобами масової інформації, інформаційними агентствами результатів опитування громадської думки, пов’язаного з виборами, в мережі Інтернет.» (ч. 2 ст. 50);

«Передвиборна агітація - це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата, партію (організацію партії) - суб’єктів виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України...» (абзац 1 ч. 1 ст. 51).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Результати опитувань щодо лідерів передвиборчих перегонів можуть упливати на поведінку виборців, тому їхні публікації в медіа можуть бути використані для маніпулювання.  

2. Ініціатива не вбачає в розглядуваному матеріалі явного спонукання голосувати чи не голосувати за певного кандидата. Хоча в ньому двічі акцентується на лідерстві Олега Канівця (який, зрештою, за десять днів і виграв вибори), проте показано досить незначний відрив його найближчого конкурента. Тому матеріал за формою і змістом не є агітаційним або прихованою рекламою.

Разом із тим, заголовок матеріалу явно фокусується на електоральній підтримці Олега Канівця з посиланням на «експертне дослідження». З самого матеріалу випливає, що передвиборний рейтинг цього кандидата — близько 28%, а його найближчого конкурента – близько 22%. Тож перемога Олега Канівця не виглядала гарантованою, хоча заголовок підштовхує до такої думки («бачать своїм головою Олега Канівця»). Звертаємо увагу, що йдеться про новинний матеріал. На думку Ініціативи, цей заголовок є позитивним щодо лідера перегонів та містить надмірне й натягнуте припущення, зроблене автором-журналістом. Це порушення професійних стандартів журналістики — неспотворення змісту інформації при  редакційній обробці та відокремлення фактів від коментарів.

3. Залишаються відкритими питання про «експертне  опитування», якому присвячений матеріал. Власне, переважна більшість соціологічних опитувань і є експертними, оскільки проводяться фахівцями, а не аматорами.

Наприкінці матеріалу наводиться цитата одного з авторів дослідження. За його словами, мета дослідження полягала в з’ясуванні «бачення лідерів громадської думки, або людей, котрі можуть вплинути на вибір інших. Йдеться про медиків, учителів, підприємців...» При цьому вище в розглядуваному матеріалі вказувалося, що при проведенні дослідження «було опитано 550 дорослих жителів Стрия та сіл, які увійдуть у Стрийську ОТГ». Загалом залишається не зрозумілим, чи були всі 550 опитаних «лідерами  громадської думки» або пересічними виборцями.

Дослідження в матеріалі називається не «соціологічним», а «експертним». Тому не можна однозначно стверджувати, що йдеться про пов’язане з виборами опитування громадської думки в розумінні Виборчого кодексу або якийсь інший вид дослідження. Ініціатива не має компетенції оцінювати якість розглядуваного опитування з точки зору соціології, зокрема чи не спотворюють його результати громадську думку.

4. У той же час редакція/журналіст мали б повідомити більше про саме дослідження: чи є воно інновацією у сфері передбачення результатів виборів, чи підпадає воно під законодавче регулювання щодо оприлюднення результатів соцопитувань, детальніше розповісти про методологію, автора(-ів) та ін. Також варто було подати думки незалежних експертів, зважаючи на нестандартний характер опитування.

Законодавство вимагає при оприлюдненні результатів передвиборчих соцопитувань подавати детальний набір даних про його проведення, включаючи замовника опитування. Але в цьому випадку не можна однозначно стверджувати, що вказані норми поширюються на це дослідження. По-перше, методологія його не цілком зрозуміла, по-друге, Виборчий кодекс не регулює діяльність інтернет-видань (на відміну від сайтів тих ЗМІ, що мають державну реєстрацію). Тому Ініціатива констатує лише порушення професійних стандартів журналістики: неповноту матеріалу в частині подання інформації про дослідження й неподання оцінок незалежних експертів.

Ініціатива «МедіаЧек» констатує, що онлайн-видання «Форпост» у своєму матеріалі  «Жителі Стрийської громади бачать своїм головою Олега Канівця — експертне дослідження» порушила пункти 6, 8, 9 і 10 Кодексу етики українського журналіста.

Ініціатива не оцінює якість цього дослідження з точки зору соціології.

7 січня 2021 року