15:20
Середа, 18 Листопада 2020

«МедіаЧек»: «Вісті Черкащини» порушили етичний кодекс у матеріалі про зґвалтування пенсіонерки

884
Гадану потерпілу досить легко впізнати, а з підозрюваним — її зятем — журналісти навіть не намагалися зв’язатись.
«МедіаЧек»: «Вісті Черкащини» порушили етичний кодекс у матеріалі про зґвалтування пенсіонерки
«МедіаЧек»: «Вісті Черкащини» порушили етичний кодекс у матеріалі про зґвалтування пенсіонерки

«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 83

щодо матеріалу інтернет-видання «Вісті Черкащини» під заголовком «На Звенигородщині зять зґвалтував свою 74-річну тещу. Нові подробиці справи (Відео)»

І. Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу

1. 27 серпня 2020 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина на цей матеріал. Скаржник вважає, що висвітлювати цю інформацію недоцільно.

2. Матеріал було опубліковано 23 серпня 2020 року без зазначення рубрики, автором вказаний Сергій Радченко.

3. Новина розповідає, як пенсіонерку зґвалтував її зять. На її початку вміщене фото пенсіонерки, яка сидить на подвір’ї біля колодязя; зображення її обличчя змазане. Також у публікації подане відео, розміщене користувачем «Новий дзвін» у ютубі 23 серпня 2020 року. На початку відео титрування: «Вісті Черкащини. Новини». У відео обличчя пенсіонерки теж приховане, але демонструються деталі її будинку та подвір’я. Впродовж декількох секунд також демонструється відео з донькою цієї жінки, але на відміну від матері вона відмовляється від коментарів, а її обличчя не приховане.

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов'язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом є вищою, ніж приватні інтереси особи.» (п. 3);

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«…Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано...» (п. 10).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Ініціатива не раз розглядала скарги на  поширення конфіденційної інформації про людей, які не є публічними особами, без їхньої згоди. Якщо журналіст домовляється з такою людиною про поширення інформації про неї без розкриття особи, це має робитись належним чином.  

2. Щодо допустимості висвітлення подібної інформації. В матеріалі йдеться про ймовірний насильницький злочин щодо літньої жінки, а отже, предмет публікації суспільно важливий. Редакції мають значні межі розсуду щодо того, яку інформацію брати до висвітлення, але при цьому завжди мають дотримуватись професійних стандартів журналістики та можливих законодавчих обмежень. З огляду на це ініціатива не вважає коректною постановку питання про недоцільність висвітлення події, якій присвячений матеріал.

3. Розкриття особи імовірної потерпілої. В розглядуваному матеріалі зазначено ім’я та по батькові, вік імовірної потерпілої, вік її зятя, його попереднє місце роботи та теперішній рід занять, населений пункт, де вони живуть. Також у ньому показане зображення імовірної потерпілої з прихованим обличчям, але його загальні риси проглядаються на фото, тож знайомі можуть упізнати жінку. На фото і відео є часткове зображення двору, будинку, а також зображення дочки ймовірної потерпілої (на відео, обличчя не приховане), воріт її обійстя тощо. Обличчя літньої пані на відео приховане більш якісно, ніж на фото. Однак, зважаючи на таку сукупність фактів, ініціатива вважає, що вони дозволяють ідентифікувати фігурантів матеріалу. Хоча обличчя ймовірної потерпілої журналісти намагалися приховати, але на фото це було зроблено не досить ретельно, а інші наведені факти з матеріалу в сукупності (при поєднанні значної частини з них) також дозволяють її ідентифікувати. Допомогти в ідентифікації можуть і факти про підозрюваного, адже відомо, що він — зять імовірної потерпілої.

У висновку № 56 про висвітлення телеканалом «1+1» зґвалтування у Кагарлику ініціатива зазначала: «Поширення даних, згаданих навіть в якомусь одному з перелічених вище пунктів, значно розширює можливості ідентифікувати гадану жертву зґвалтування, оскільки йдеться про сільську місцевість, де щільність населення менша, а поінформованість людей про своїх сусідів та односельчан явно вища порівняно з містом.

Ініціатива звертає увагу, що ідентифікація особи не зводиться суто до вказування її прізвища, імені та по батькові. Це  випливає з можливостей співставлення даних про інцидент із людиною та певних відомостей про її особисте життя. Також це підтверджується законодавчим визначенням поняття персональні дані”».

Тобто, на думку ініціативи, в розглядуваному матеріалі порушений пункт 3 Кодексу етики.

4. Незбалансованість і неповнота. Зятя потерпілої звинувачують у її зґвалтуванні, крім того, в розглядуваному матеріалі йдеться про його нібито алкогольну залежність (зі слів дружини). Виходячи з цього, в матеріалі належало подати й позицію підозрюваного, натомість сказано лише, що він відмовляється що-небудь пояснювати поліції, але «не визнає скоєного» (відео, 2:20).

Очевидно, що журналістам може бути важко сконтактувати з підозрюваним, якого тримають під вартою, втім із матеріалу ми знаємо, що цей чоловік має адвоката. Останній також міг би озвучити позицію підзахисного за погодженням із ним. Однак із розглядуваного матеріалу не помітно, що журналісти принаймні намагалися зв’язатися з кимось із них. Це порушення професійного журналістського стандарту збалансованого подання інформації, що автоматично тягне за собою також і порушення стандарту повноти.

Ініціатива «МедіаЧек» констатує, що редакція газети «Новий дзвін» (інтернет-видання «Вісті Черкащини») у своєму матеріалі  «На Звенигородщині зять зґвалтував свою 74-річну тещу. Нові подробиці справи (Відео)» порушила пункти 3, 6 і 10 Кодексу етики українського журналіста.

17 листопада 2020 року

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
884
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду