16 вересня минуло 20 років від дня викрадення та вбивства українського журналіста Георгія Ґонґадзе. Жорстокий злочин, а також опубліковані невдовзі так звані «плівки майора Мельниченка», які дали підстави підозрювати у причетності до вбивства тодішнього Президента України Леоніда Кучму, збурили професійну спільноту та суспільство і спровокували масові протести, які згодом переросли в акцію «Україна без Кучми». Та попри тиск громадянського суспільства і міжнародних організацій, крапку в цій справі не поставлено.

Хоча виконавців злочину було названо й засуджено, замовників досі офіційно не встановлено. А один із виконавців, ексгенерал МВС Олексій Пукач, засуджений за статтею «Замовне вбивство» до довічного ув’язнення, може вийти на свободу, якщо касаційний суд пом'якшить йому покарання. Розгляд касаційної скарги триває вже близько чотирьох років.

На жаль, смерть Ґонґадзе – не єдиний насильницький злочин проти журналіста. За роки незалежності в Україні, за даними моніторингових та правозахисних організацій, було вбито кількадесят журналістів. Остаточний список досі не укладено, а винуватці більшості злочинів – не названі. 

4 травня 2019 року в Черкасах жорстоко побили журналіста Вадима Комарова. Через 46 днів, проведених у комі, чоловік помер. Комаров був незручний багатьом впливовим людям у Черкасах, тому отримував регулярні погрози. Злочин досі лишається нерозкритим, а виконавці й замовники — непокараними.

Убивство журналіста в Черкасах не привернуло уваги політиків та рейтингових медіа. Воно не викликало суспільного резонансу й масштабних акцій протесту. Через рік про смерть Вадима Комарова згадують лише близькі та друзі, а також люди та організації, чия робота — контролювати хід подібних справ. За півтора року поліція так і не оприлюднила результатів роботи.

Серед найгучніших справ останнього часу – вбивство 20 липня 2016 року в Києві журналіста Павла Шеремета. Суд над звинуваченими у вбивстві триває, однак усі затримані заперечують свою причетність до злочину і називають переслідування політично вмотивованим. Розслідування щодо замовників убивства виокремлено в окрему справу і досі триває.

Ці справи — лише найяскравіші свідчення масштабної і тривожної тенденції. Оскільки Україна є незалежною демократичною країною, де цінують свободу слова й безпеку громадян, зокрема тих, хто бореться за правду, журналісти не мають зазнавати утисків, нападів й ставати жертвами вбивств, а справи проти виконавців та замовників мають бути розслідувані, а не сфабриковані правоохоронними органами. 

Ми, що нижче підписались, вимагаємо від української влади забезпечити прозоре розслідування цих справ, встановити та назвати замовників вбивств і не допустити виходу на свободу виконавців, чию причетність доведено. Ми також закликаємо захищати діяльність журналістів і вживати системних заходів, необхідних для захисту права громадян на інформацію.

Премія імені Георгія Ґонґадзе

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу

Центр прав людини ZMINA

Інститут масової інформації

Центр Громадянських свобод

ГО «Детектор медіа»

ГО «Львівський Медіафорум»

«Інтерньюз-Україна»