«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили  механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 65

щодо матеріалу з сайту «Сьогодні» під назвою «Під Харковом 13-річній дівчинці відрізали голову: що відомо про страшне вбивство (фото, відео)» 

І. Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу

1. 30 квітня 2020 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки на цей матеріал. Вона мотивує скаргу публікацією обличчя жінки, затриманої з пакетом, в якому була відрізана голова дитини.

2. Матеріал було опубліковано 30 квітня 2020 року, автори — Тетяна Власенко та Ігор Сєров.

3. Матеріал розповідає про затримання під Харковом оголеної жінки, яка несла пакет із відрізаною головою власної дитини. У розглядуваному матеріалі містяться низка відео (телеканалу «Україна» та неідентифікованого походження) та фото, на окремих із них є зображення цієї жінки.

ІІ. Стандарти журналістської етики і законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов'язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом є вищою, ніж приватні інтереси особи.» (п. 3);

«Висвітлення судових процесів має бути неупередженим щодо звинувачених. Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду.» (п. 4).

2. Цивільний кодекс (435-IV):

Стаття 296:

«Ім'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом.» (ч. 4);

…

«Використання початкової літери прізвища фізичної особи у засобах масової інформації, літературних творах не є порушенням її права.» (ч. 7).

«Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.» (ч. 1 ст. 307).

Стаття 308:

«Фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи,..» (абзац 1 частини 1);

…

«Фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.» (ч. 3).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Розслідування злочинів проти дітей має особливу суспільну важливість, але їх висвітлення повинно відбуватися згідно з професійними стандартами журналістики та з урахуванням прав людей, яких таке розслідування стосується.
2. Щодо оприлюднення імені затриманої. Цивільний кодекс недвозначно забороняє оприлюднення імен затриманих, але журналісти з якихось причин порушили цю заборону. Якщо навіть ім̕̕я затриманої було оприлюднене правоохоронцями, це не робить таке  оприлюднення правомірним і не звільняє журналістів від відповідальності. Затримана не є публічною особою і в цьому випадку оприлюднення її імені не можна виправдати суспільним інтересом.

Факт озвучення імені затриманої під час судового засідання також не робить правомірним його озвучення в ЗМІ. Бути фізично присутніми у залі судових засідань під час слухання справи може доволі обмежена кількість вільних слухачів, а пряма трансляція судового засідання допускається законодавством за дотримання певних умов. Отже, озвучення імені затриманої в судовому засіданні не робить його загальновідомим і не дає журналістам права його оприлюднювати.

3. Щодо публікації фото та відео затриманої.

В розглядуваному матеріалі опубліковане фото моменту затримання, при цьому затримана гола. Статеві органи та вміст пакету з відрізаною головою на фото розмиті, але не обличчя затриманої. Зважаючи на те, що вона не є публічною особою, публікацію фотографії не можна виправдати суспільним інтересом. Тим більше, що жінка перебувала імовірно в неадекватному стані, могла не усвідомлювати наслідки своїх дій чи керувати ними. Якщо жінка буде визнана неосудною, невинуватою або після відбування покарання повертатиметься до життя в соціумі, то внаслідок оприлюднення в медіа її фото та імені їй буде явно складніше це зробити. Під фото зазначено, що воно належить виданню «Сьогодні». Тож медіа відповідальне як за створення фото без згоди жінки (яка не перебувала в адекватному стані для висловлення своєї (не)згоди бути знятою на фото), так і за його публікацію.

На відео судового засідання затримана вже не була оголеною, а авторка відео невідома (хоча вона і представляється журналісткою, але свого імені не називає і не відомо, чи має стосунок до видання «Сьогодні»). Однак і тут демонстрація обличчя затриманої не виправдана суспільним інтересом.

Оприлюднення подібних фото та відео в соціальних мережах не робить їх повністю загальнодоступними, а подальшу їхню публікацію в медіа законною. Те ж саме стосується і публікації таких фото поліцією.

Цивільний кодекс не допускає зйомки і публікації фото чи відео людини без її згоди. Виняток є для зйомок на вулиці та на публічних заходах, якщо людина не заперечує проти зйомки. У цьому ж випадку немає підстав вважати, що затримана свідомо не заперечувала проти зйомки. На відео вона каже, що не хоче спілкуватися з нібито журналісткою, але не зрозуміло, чи вона навіть усвідомлювала, що її знімають. Крім того, в обох випадках зйомка проводилася тоді, коли жінка фактично була позбавлена свободи і не могла, наприклад, піти геть, щоб не потрапити в об’єктив.

4. Хоча в цьому матеріалі затриману не називають злочинницею, але внаслідок оприлюднення її імені та обличчя вона може зіткнутися з ворожістю суспільства незалежно від того, чи її вина буде визнана судом. Адже автори матеріалу явно пов’язують саме її зі смертю дитини. Це втручання у приватне життя затриманої, яка на момент виходу матеріалу не була визнана винуватою.

Ініціатива «МедіаЧек» констатує, що редакція онлайн-видання «Сьогодні» в матеріалі «Під Харковом 13-річній дівчинці відрізали голову: що відомо про страшне вбивство (фото, відео)» порушила пункт 3 Кодексу етики українського журналіста та частину 4 статті 296, частину 1 статті 307 (в частині фото), абзац 1 частини 1 статті 308 Цивільного кодексу.

9 липня 2020 року