Коронавірусна криза призведе до викривлення українського медіаринку, – експерти

Коронавірусна криза призведе до викривлення українського медіаринку, – експерти

13 Травня 2020
2820

Коронавірусна криза призведе до викривлення українського медіаринку, – експерти

2820
Чому деякі канали зсувають час виходу в ефір ранкових проєктів? У чому українська журналістика мало відрізняється від політики? Чому найтоксичніші ЗМІ мають більше можливостей для виживання? Розмірковують Павло Казарін та Віктор Трегубов.
Коронавірусна криза призведе до викривлення українського медіаринку, – експерти
Коронавірусна криза призведе до викривлення українського медіаринку, – експерти

У межах спецпроєкту «Детектора медіа» «Медіа vs Covid-19» досвідом кризового менеджменту, долання викликів карантинної доби, а також знахідками позитиву вже поділилися керівники розмовних та музичних радіостанцій, телевізійних каналів та холдингів і мультимедійних інтернет-платформ. А чи впоралися українські та світові медіа з новими обставинами та як коронавірусна пандемія та прийдешня криза далі вплинуть на журналістику й медіаринок, «Детектор медіа» запитав у медійних експертів.

Ми вже публікували відповіді на наші запитання від Ніни Кур’яти, Насті Станко, Сергія Рачинського та Отара Довженка. Наступними про вплив пандемії на медіа розмірковують Павло Казарін – журналіст, колумніст, ведучий токшоу «Зворотній відлік» на Суспільному та шоу «Ранок у великому місті» на ICTV, оглядач «Радіо Свобода», і Віктор Трегубов – публіцист, колумніст, колишній головний редактор інтернет-видання «Петро і Мазепа».

Як змінилося ваше професійне життя з початком коронавірусної пандемії та карантину?

Павло Казарін: Некоторые медиа, с которыми я сотрудничаю, столкнулись с финансовыми проблемами – и результатом стало сокращение гонорарной политики. Другие медиа чуть-чуть перелицевали структуру эфира: например, на Суспільном ток-шоу «Зворотний вiдлiк» теперь выходит без массовки – только лишь с гостями и экспертами. На ICTV на утренние эфиры выходят не два ведущих, а один – это позволяет заодно вызывать на эфир меньшее количество операторов.

В остальном же – все по-прежнему. Разве только привыкаю выходить в эфир гостевых студий по скайпу. Очень удобно, кстати.

Віктор Трегубов: Не дуже. Робота колумніста сама по собі є віддаленою – як і ведення блогів.

Які джерела і які особистості (не обов’язково журналісти, медійники) допомагають вам краще зрозуміти ситуацію та її можливі наслідки – у тому числі економічні, політичні, геополітичні?

Павло Казарін: Мне кажется, что каждый должен понимать границы собственной компетенции. Поэтому про медицинские аспекты эпидемии нужно узнавать у медиков и инфекционистов, а не у политиков и экспертов-по-всем-вопросам. Ровно по этой же причине я сам не комментирую темы, в которых не разбираюсь.

Нужно понимать при этом, что даже в медицинской среде нет пока окончательного консенсуса по поводу многих аспектов нынешней пандемии. Там идет живая дискуссия, вирус изучают, какие-то методы лечения оказываются неэффективными, какие-то – наоборот. То, что считалось работоспособным месяц назад, может уже быть опровергнуто медицинской практикой. Этот момент тоже стоит учитывать.

У нас в Украине у аудитории есть привычка читать не издания, а авторов. Украинская журналистика в этом смысле очень «вождистская» – и мало чем отличается от политики. Но ориентироваться все же стоит не на привычных вам авторов, а на издания, уровень компетенции которых давно подтвержден. И делать поправку на то, что медицинская дискуссия продолжается.

Віктор Трегубов: Я намагаюся користуватися тільки джерелами МОЗ. Я абсолютно свідомий того, що медична тема – не моя, і занадто складна для непрофесійного підходу, а використання непрофільних джерел тільки засмічує голову та інформполе.

Які позитивні та, навпаки, негативні тенденції в українських та світових медіа ви спостерігаєте за час пандемії та обмежувальних заходів? Чи вдалося медіа швидко і сповна трансформувати свою роботу в нових обставинах? Кого ви можете поставити в приклад іншим?

Павло Казарін: Выросло количество фейков. Кто-то ударился в конспирологию – и рассказывает о «кознях Билла Гейтса» и «заговоре вакцинаторов». Кто-то застрял в стадии отрицания – и рассказывает о том, что эпидемии не существует. Кто-то – попросту продвигает «фуфломицины» или корень имбиря как решение всех проблем.

Сливные бачки продолжают доказывать, что они сливные бачки – и продают своей непритязательной пастве всякую ересь. Авторитетные издания пытаются делать фактчек и подходить ответственно к своей задаче – но они обречены быть менее популярными, чем многочисленные «торговцы эмоциями».

Из деталей – карантин изменил структуру телесмотрения. Сейчас люди работают из дома и просыпаются позже, а поэтому утренние эфиры собирают у экранов меньшую аудиторию, чем обычно. Из-за этого некоторые каналы сдвигают время выхода утренних проектов в эфир.

Віктор Трегубов: Позитивних тенденцій не бачу, а з негативних бачу одну: грошей не стало. Пандемія викликала кризу, криза вбила ринок реклами, а це вдарило по українських медіа – особливо по тих, що не мають олігарха за плечима.

Як, на вашу думку, коронавірусна пандемія та економічна, соціальна криза, які прийдуть за нею, можуть змінити журналістику і сферу медіа в Україні та світі? Чи прогнозуєте ви зміни у моделях фінансування медіа?

Павло Казарін: В Украине есть пять источников финансирования для медиа. Это бюджет, европейские гранты, рекламные средства + подписка, деньги финасово-промышленных корпораций и, наконец, российские деньги. В условиях кризиса, в первую очередь, страдают медиа, которые пытаются быть бизнесом – потому что сам бизнес сегодня находится в тяжелой ситуации. У этих медиа есть только два способа получить деньги: либо от рекламодателя, либо от аудитории напрямую через пожертвования. Рекламодатели сейчас экономят, а потому, если аудитория не станет их поддерживать через донаты или подписку, то кто-то может этот кризис и не пережить.

В наибольшей безопасности находятся пророссийские медиа, отстаивающие позицию Кремля. Я бы не хотел, чтобы после окончания карантина мы столкнулись с ситуацией, когда по итогу выживут лишь самые токсичные СМИ, принадлежащие «коллективному медведчуку».

Віктор Трегубов: Знов-таки, переформатування рекламного ринку погано відбилося на усіх медіа, що не мають додаткових джерел прибутку – себто, на всіх незалежних. І це не тільки українська, це глобальна проблема. Ефективно пристосуватися до цього неможливо – це просто звуження можливостей без відкриття нових. Зараз низка медіа намагається добрати донатом, але донат під час кризи теж не дуже надійне джерело. Боюся, що це призведе до викривлення українського медіаринку – коли останні нейтральні джерела інформації закриються, а залишиться винятково олігархічна медіаобслуга та шарієподібні істоти.

Як, на вашу думку, зміниться медіаспоживання? Чи залишиться в людей (і як надовго) звичка споживати медійний контент так, як під час карантину? За рахунок чого медіа зможуть утримати здобуту аудиторію після карантину?

Павло Казарін: Честно говоря, мне кажется, что привычки – очень устойчивая вещь. По мере ослабевания карантина будут возвращаться те традиции медиапотребления, что существовали до его введения. Не жду в этом смысле никаких особенных изменений.

Віктор Трегубов: Вибачте за песимізм, але поки що я бачу лише прискорення негативних процесів у медіа. Пандемія активізувала проблему інформаційних бульбашок та діаметрально протилежного сприйняття інформації. В мене в стрічці фейсбуку розумні люди в сусідніх постах проклинають Швецію, що згубила купу народу через відсутність карантину, та благословляють Швецію, що врятувала купу народу через відсутність карантину, оперуючи однією і тією ж статистикою. А нерозумні просто шарять тексти про те, як від коронавірусу допомагає засунути коріння імбиру у кожен можливий отвір на тілі, і як це все пов’язано з 5G та чипами від Білла Гейтса. Навіть у тому, від чого залежить їхнє власне життя та виживання спільноти, люди все ще обирають інформацію за принципом «подобається – не подобається», а не за достовірністю.

На вашу думку, чи опанували більше українців за час пандемії навички інформаційної гігієни та медійної грамотності? Чи залишаться ці навички з ними? Як ви дійшли таких висновків?

Павло Казарін: Люди меняются медленно. Вдобавок, люди – существа не рациональные, а рационализирующие. Они принимают какую-то позицию, а затем лишь ищут в СМИ подтверждений того, что они сделали правильный выбор. Так что те, кто читал качественную прессу и те, кто читал «сливные бачки», – останутся там, где и раньше. Никакого качественного изменения не произойдет. Единственный риск у всей этой ситуации – если рынок покинут медиа, которые пытались работать по бизнес-моделям.

Віктор Трегубов: На жаль, я бачу зворотнє. Ми ще не сягнули того дна, від якого можна було б відштовхнутися.

Фото – архіви Павла Казаріна та Віктора Трегубова

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2820
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду