«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили  механізм  скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 51

щодо матеріалу інтернет-видання «Оглядач» під назвою «Сів п'яним за кермо: винуватцем страшної ДТП зі "швидкою" в Дніпрі виявився відомий активіст»

І. Дані щодо скарги та оскаржуваного матеріалу

1. 3 березня 2020 року до Ініціативи «МедіаЧек» звернувся Іван Красіков зі скаргою на цей матеріал, який він називає неправдивим.

2. Матеріал було оприлюднено на веб-ресурсі «Оглядач» 14 лютого 2020 року у рубриці «Події», автором зазначена Ірина Кулініч.

3. Матеріал повідомляє про нібито факт дорожньо-транспортної пригоди 31 січня 2020 року за участі машин швидкої допомоги та громадського активіста Івана Красікова. Вказується, що він перебував у стані алкогольного сп’яніння, наводяться фото самого Івана Красікова (ілюстративні – не на місці ДТП), розбитих автівок і навіть відео події із зазначенням конкретного місця. У публікації є гіперпосилання на джерело: матеріал на веб-сайті «Днепр. Главное» теж від 14 лютого 2020 року, в якому зараз значно менше інформації порівняно з розглядуваним матеріалом. Посилань на джерело інформації в матеріалі «Днепр. Главное» немає.

ІІ. Норми законодавства України і стандарти журналістської етики, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Законодавство

Цивільний кодекс (№ 435-IV):

«Стаття 277. Спростування недостовірної інформації

1. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

…

4. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

…

6. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

…

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

…

7. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.»

2. Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«…Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано...» (п. 10).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Регіональні медіа часто висвітлюють дорожньо-транспортні пригоди. Але в цьому випадку не зрозуміло, звідки журналісти взяли інформацію про нібито винуватця ДТП.

2. Заявник має право оскаржити цей матеріал згідно зі статтею 277 ЦКУ до редакції інтернет-видання, вимагаючи дати змогу відповісти, або безпосередньо до суду. Якщо він звернеться до редакції, але не отримає права на відповідь, він може звертатись до суду опісля.

Ініціатива не має змоги констатувати недостовірність інформації, оскільки з 2011 року із Цивільного кодексу вилучено презумпцію добропорядності (ч. 3 ст. 277), яка визначала негативну інформацію про особу недостовірною, поки не доведено протилежного. Втім Іван Красіков надав виданню «Лица» документ, який засвідчує, що поліція не реєструвала ДТП за участі його автомобіля.

3. Недостовірність (відсутність посилання на джерело інформації). Розглядуваний матеріал лише створює видимість посилання на джерело інформації, відсилаючи до матеріалу іншого інтернет-видання, яке, своєю чергою, взагалі не вказує, звідки дізналося про учасників ДТП. Запозичення інформації з іншого видання не звільняє медіа від обов̕̕язку перевіряти джерела, якщо в первісному матеріалі вони не наведені.

Також у розглядуваному матеріалі не зазначено, звідки взялася решта інформації, відсутня в матеріалі видання «Днепр. Главное».

4. Незбалансованість. Розглядуваний матеріал не містить коментарів Івана Красікова, а також інформації про те, чи взагалі журналісти намагалися з ним контактувати з цього приводу. При тому, що на оприлюднених фото- та відеоматеріалах участь Івана Красікова в цьому ДТП не зафіксована.
5. Неповнота. Відсутність у матеріалі джерел інформації та коментарів сторони, в бік якої висунуто звинувачення, автоматично становить порушення професійного журналістського стандарту повноти подання інформації.

Ініціатива «МедіаЧек» констатує, що інтернет-видання «Оглядач» допустило порушення професійних журналістських стандартів достовірності, збалансованості й повноти подання інформації (п.п. 6, 9 і 10 Кодексу етики українського журналіста).

Заявник має право звернутися до редакції інтернет-видання «Оглядач» із вимогою дати йому права на відповідь, а також звернутися з дифамаційним позовом до суду.

4 травня 2020 року

Фото: obozrevatel