Цю інформацію «Детектору медіа» підтвердив заступник директора «Практики» Євген Потапов.

Позов про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності та ділової репутації ще не подали, бо невідоме місце проживання пана Іванова в Києві, а також – через те, що він публікує нові матеріали щодо компанії. «Ми не встигаємо додавати до позову (нові статті Сергія Іванова, – ДМ). Ми додаємо епізоди вже в позов, тому що він не припиняє писати на цю тему», – розповів Євген Потапов.

Він також додав, що компанія намагаєтеся з’ясувати місце реєстрації ведучого чи його місце знаходження в Києві. «Цивільно-процесуальний кодекс нам каже, що ми маємо подавати позов за місцем реєстрації або останнім відомим місцем знаходження. Пан Іванов зареєстрований в місті Луганськ, розглядає позови зараз Сватівський районний суд (Луганської області, – ДМ). Тому ми намагаємося визначити (місце проживання ведучого, – ДМ). <…> Розумієте, у Сватівський районний суд – ні йому, ні нам не дуже зручно буде їздити», – пояснив заступник директора «Практики».

ДОПОВНЕНО: Сергій Іванов, своєю чергою, повідомив «Детектору медіа», що найближчими днями спробує потрапити на особистий прийом до очільників Національного антикорупційного бюро України та Служби безпеки України, а також подасть заяви щодо скоєння злочинів у ході державних оборонних закупівель.

«У мене є питання до Міноборони й до уряду, як до розпорядника коштів. Чому до мене позивається приватне підприємство – я не розумію. Я думаю, що ми будемо все це з’ясовувати в суді. Для того, щоб їм не було нудно – ми будемо з’ясовувати це не лише в суді. Це будуть з’ясовувати, за моєю ініціативою, Національне антикорупційне бюро і Служба безпеки України. По заявкам є дуже багато специфічний моментів, які можуть бути навіть державною зрадою, я не виключаю», – сказав він.

Ведучий розповів, що дізнався про позов з одного з сайтів та розцінює його як спробу тиску: «Я схильний це розцінювати як спробу тиску, бо я ще не відчуваю, скажімо, якихось негативних наслідків. Але сам факт, у контексті погрозливого і відверто хамського спілкування зі мною міністром оборони, після якого чомусь включається такий важель як позов на мільйон. Звичайно, я це розцінюю як спробу тиску, бо це зайвий раз підкреслює, що ці люди перебувають у тісній зв’язці, яку я схильний вважати корупційною».

Крім того, він додав, що ніхто не намагався з ним зв’язатися задля уточнення місце його фактичного проживання.

«Я припускаю, що вони можуть не знати місце мого фактичного проживання, але не знайти контакти… <…> Як вони не можуть зі мною зв’язатися, якщо ми робили інтерв’ю з міністром оборони? Вони не можуть взяти контакти у тих людей, які там робили інтерв’ю? Вони співпрацюють з Міноборони, нехай візьмуть контакти в них. Усі знають, де я працюю. Знають, що я співпрацюю з "Ісландією", для якої я роблю проєкт "Антиподи". Можуть зв’язатися через "Ісландію" або "Цензор.net". На "Цензор.net" є всі контактні дані. <…> Я схильний це розглядати як піар-хід. Якщо вони думають, що я злякався, то я навпаки вітаю», – додав пан Іванов.

Нагадаємо, 13 лютого 2020 року до Ініціативи «Детектора медіа» та «Інституту масової інформації» «МедіаЧек» звернулося Міністерство оборони України зі скаргою на два матеріали Сергія Іванова: блоговий допис «Нові свинарчуки» на веб-сайті інтернет-видання Цензор та на відео-інтерв’ю Сергія Іванова з Міністром оборони Андрієм Загороднюком для програми «Антиподи» медіапроєкту «Ісландія». У відповіді на скаргу «МедіаЧек» констатував, що манера поведінки ведучого Сергія Іванова в процесі створення інтерв’ю з Андрієм Загороднюком не містила явних порушень журналістської етики. Ініціатива також закликала медіа залучити незалежних експертів у сфері оборонних держзакупівель до коментування теми.

Фото: Сергій Іванов / Facebook