12:22
Четвер, 12 Грудня 2019

Медіачек: висновок щодо випуску програми «Нині вже» на «Громадському телебаченні»

663
Медіачек: висновок щодо випуску програми «Нині вже» на «Громадському телебаченні»
Медіачек: висновок щодо випуску програми «Нині вже» на «Громадському телебаченні»

«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 29  щодо скарги на випуск програми «Нині вже» телеканалу «Громадське телебачення» під назвою «Легалізація секс-послуг в Україні: за і проти»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 4 листопада 2019 року до Ініціативи звернулася громадянка зі скаргою на цей матеріал як такий, що просуває лише одну точку зору на питання регулювання секс-послуг в Україні, ігноруючи так звану «шведську модель». Указувалося на порушення стандартів збалансованості та відокремлення фактів від коментарів.

2. Інформація про оскаржений матеріал.

Тривалість – близько 29,5 хвилин, дата оприлюднення в мережі Ютуб – 2 листопада 2019 року. Гості студії: Аліна Сарнацька, координаторка клубу «Еней», та Євген Крапівін, юрист Експертного центру з прав людини.

3. Зміст оскарженого матеріалу.

Телеведучі на початку ефіру повідомили, що він вийшов у зв̕̕язку з поновленням суспільної дискусії навколо секс-послуг, що було спричинено інтимною телефонною перепискою колишнього Голови Комітету ВР із закордонних справа Богдана Яременка. Далі згадується один із законопроектів щодо легалізації комерційного сексу в Україні.

Після чого ведучий передав слово Аліні Сарнацькій, яка заявила, що вважає за необхідне скасування юридичної відповідальності для секс-працівниць. Далі телеведуча нагадала, що відсутній відповідний законопроект. Аліна Сарнацька відповіла, що законопроект написаний і вона вірить у його внесення до Верховної Ради.

Потім ведучий поставив питання Євгену Крапивіну щодо правового статусу проституції та її законності зокрема. На що останній нагадав про декриміналізацію комерційного сексу в 2006 році: залишилася лише кримінальна відповідальність за сутенерство, утримання місць розпусти та втягування в секс-послуги неповнолітніх; водночас залишається адміністративна відповідальність за проституцію, але ця стаття КпАП використовується для тиску на секс-працівниць. Він припустив потребу передусім скасування покарання за проституцію, а «далі думати, що з цим робити» (перелічуючи в контексті цього можливе регулювання розміщення місць розпусти). Експерт заявив, що не знає, чи готове суспільство до легалізації секс-послуг.

Далі наведено відео коментарів народних депутатів від партії «Слуга народу» Руслана Стефанчука (запропонував «зважити за і проти», вивчити закордонний досвід), Святослава Юраша (виступив за запровадження «шведської моделі», тобто за покарання клієнтів секс-працівниць), Олександра Куницького (вважає, що в країні є важливіші питання).

Потім телеведуча поставила гостям-експертам питання про масштаби ринку комерційного сексу.  Аліна Сарнацька зазначила, що статистики немає, але за математичною моделлю в Україні має бути 70 000 секс-працівниць(-ків). Далі йшло уточнююче питання про те, хто має відповідні дослідження проводити і хто їх проводить у ін. країнах. Аліна Сарнацька відповіла, що це можуть робити дослідні наукові інститути та сама спільнота.

Після цього ведучий нагадав тезу Святослава Юраша про «шведську модель» і згадав про обговорення двох моделей: повного зняття всіх санкцій та «шведської».  Аліна Сарнацька зазначила, що є й інші підходи, але в Україні обговорюються лише згадані два; також вона сказала, що їй не подобається «шведська модель», оскільки вона однаково призводить до втручання поліції в роботу секс-працівниць.

Далі надійшов дзвінок від телеглядача, який висловив своє ставлення щодо питання секс-послуг та на уточнююче запитання (за чи проти легалізації) відповів, що комерційний секс необхідно викорінювати. Аліна Сарнацька висловила своє критичне ставлення до обговорення питання моральності секс-послуг як такого. Телеведуча парирувала тим, що рівень суспільного сприйняття такої легалізації однаково важливий, адже громадська думка впливає на депутатів, які розглядатимуть потенційні законодавчі зміни в цій сфері. Тоді експертка зазначила, що більше шансів обговорювати проблему на іншому рівні дасть уникнення терміну «(а)моральність». Далі ведучий сказав, що суспільна вага віруючих імовірно кількісно є більшою, ніж у секс-працівниць, на що експертка відповіла, що нелегалізована секс-робота збільшує рівень насилля в суспільстві стосовно жінок, а багато злочинців починали свою історію правопорушень саме з заподіяння шкоди секс-працівницям.  

Євген Крапивін на уточнююче запитання щодо двох моделей відповів, що йому важко визначитися, і сказав, що право однаково враховує морально-етичні засади суспільства.

Далі знову в ефірі було надано змогу висловитися глядачеві, який виступив за легалізацію комерційного сексу, а телеведучі зачитали думки читачів фейсбук-сторінки.

Після цього телеведуча перевела розмову в контекст практичної площини порушень прав секс-працівниць, які, зрештою, мають змогу змінити сферу своєї діяльності. Аліна Сарнацька сказала, що в таких осіб не приймають заяви щодо скоєння проти них тяжких злочинів, а їхній доступ до медичної допомоги гірший, аніж в решти громадян, в той час як суспільство підтримує їх стигматизацію з допомогою законів.

Потім у черговий раз було надано ефір для висловлення думки глядачеві, який сказав, що з християнської точки зору секс-послуги є аморальними і їх легалізація може бути кроком до легалізації одностатевих шлюбів. На що телеведуча парирувала, що відсутність легалізації не зменшує проявів цього соціального явища, а додзвонювач припустив як наслідок збільшення кількості представників ЛГБТ-спільнот та навів приклад Марії Магдалини. Телеведучий поставив уточнююче запитання: а якщо йдеться про нехристиян? На що глядач відповів, що всі релігії засуджують аморальні речі.

У завершальній частині передачі телеведуча поставила запитання про потенційний ризик напливу секс-туристів в Україну з огляду на нашу складну економічну ситуацію. Євген Крапивін відповів, що для легалізації аргументів «за» більше, зокрема економічних, держава не має змоги контролювати цю сферу, а секс-працівниць справді стигматизують. Телеведуча нагадала про секс-скандали у Ватикані, а ведучий сказав, що попри проблематичність юридичної заборони, секс-працівниці самі обрали для себе таку сферу діяльності й імовірно не сплачують податки з таких своїх тіньових доходів. Аліна Сарнацька сказала, що багато секс-працівниць(-ків) готові сплачувати податки й Україні необхідно йти до європейських цінностей. Насамкінець програми було надано можливість висловитися додзвонювачеві, який припустив, що з часом суспільство дозволить легалізацію секс-послуг. 

ІІ. Стандарти журналістської етики та норми законодавства, які регулюють дану сферу суспільних відносин

  1. Кодекс етики українського журналіста (в редакції 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти та редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел(п. 6);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного...» (п. 9);

«Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10).

  1. Законодавство

Закон України «Про телебачення і радіомовлення» (в редакції 2006 року, № 3759-XII):

«Телерадіоорганізація зобов’язана… поширювати об’єктивну інформацію…» (п. «в» ч. 1 ст. 59).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

  1. Тема легалізації секс-послуг в Україні періодично обговорюється в засобах масової інформації, але при цьому потребує делікатного висвітлення та подання всіх вагомих точок зору з огляду на різноманітність поглядів щодо цього питання.
  2. Відокремлення фактів від коментарів та оцінок. Розглядуваний матеріал належить до дискусійного формату. Зважаючи на те, що редакційні/журналістські коментарі є неприпустимими лише в новинному жанрі, Ініціатива не вбачає в розглядуваному матеріалі порушення цього стандарту, адже коментарі телеведучих не були спрямовані на підтримку суто однієї з точок зору. Крім того, ведучі певною мірою опонували гостям студії та додзвонювачам, що дещо згладжувало дисбаланс у програмі, про який ітиметься нижче.
  3. Незбалансованість та неповнота інформації. У випуску  програми серед гостей студії не було противників легалізації секс-послуг, а позицію прихильників «шведської моделі» було представлено побіжно (ця модель, хоча й не передбачає покарання за комерційний секс, але по суті теж розглядає його як негативне явище, з яким необхідно боротися, хоча засоби такої боротьби й спонукання до неї в прихильників «шведської моделі» та в більшості релігійних діячів можуть бути різними). Позиція додзвонювачів, які виступали проти легалізації, не може врівноважувати гостей студії, які мали значно більше часу для висловлення своїх поглядів.

Ініціатива звертає увагу, що гостей студії було кілька, тому редакції логічно було б запросити представників різних поглядів. Це можна було зробити на етапі попереднього погодження з потенційними гостями студії, уточнивши їхню позицію з розглядуваної теми. В крайньому разі можна було б записати коментар експерта з протилежною точкою зору й оприлюднити його в ефірі (хоча недоліком такого варіанту є відсутність у експерта змоги відповісти на потенційну критику його колег, запрошених до студії). Знайти експерта-противника легалізації секс-послуг — не проблема.

У програмі не зазначалося, що в якомусь із попередніх/наступних випусків (буде) представлено думки експертів із іншою точкою зору.

Ініціатива вже неодноразово наголошувала на функції журналістики, яка полягає в донесенні аудиторії якомога більш повної інформації, що включає в себе представлення всіх основних точок зору з питань, на які в різних груп, суспільних чи експертних, існують відмінні погляди. А також на тому, що незбалансованість матеріалу автоматично призводить до його неповноти, і на обов̕̕язкові телерадіоорганізацій, зважаючи на більшу вагу їхнього контенту, подавати збалансовану інформацію, що виключає просування однієї суб̕̕єктивної позиції.

В аналізованому матеріалі є порушення стандартів збалансованості та повноти.

Ініціатива «МедіаЧек» констатує, що редакція телеканалу «Громадське телебачення» у програмі «Нині вже» у випуску під назвою «Легалізація секс-послуг в Україні: за і проти» не допустила порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів, але порушила професійні стандарти збалансованого та повного подання інформації (п.п. 6 і 10 Кодексу етики українського журналіста).

5 грудня 2019 року

Фото: скріншот

Читайте також

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
663
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2020 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop
DMCA.com Protection Status
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду