Серед акредитованих переважають працівники ТРК, інформагентств і газет – понад 65%; з регіональних медіа – 10%; інтернет-видань – 9%; іноземних журналістів – 5% (представляють 70 медіа з 20 країн). 5 % акредитованих працівників ЗМІ з Суспільного мовника.

Протягом VIII скликання Верховної Ради пресслужба видала 6113 карток акредитацій.

Також під час стратегічної сесії учасників ознайомили з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології, що проводилося з 27 серпня по 23 вересня 2019 року. Зокрема, відповідно до дослідження більшість людей отримує інформацію про діяльність Верховної Ради з випусків новин на телебаченні (51%), ще 20% – з інтернет-видань; 13,3% – ток-шоу та інших програм на телебаченні; 11,3% – телеканалу «Рада»; 10,7% – стрічки новин у соціальних мережах; 7,8% – офіційної сторінки парламенту у Factbook; 7,6% – з розмов з друзями, колегами і родичами; 7,3% – зі статей, блогів, постів у соцмережах топових блогерів, експертів та лідерів думок; 6,4% – каналу Верховної Ради на youtube; 4,2% – радіо.

Також згідно з дослідженням КМІСу аудиторію найбільше цікавить інформація про законопроекти, які готуються (35,9%); закони та інші нормативно-правові акти (25,3%); результати голосування певних депутатів і фракцій (19,7%); звітність депутатів про свою роботу і витрати (18,3%); витрати на утримання Верховної Ради (17%).

Відповідно до даних SimilarWeb у 2019 році 69% відвідувачів веб-порталу rada.gov.ua заходять на нього з комп’ютерів, решта 31% – з мобільних пристроїв.

Щодо висвітлення медіа роботи Верховної Ради, то частка «жовтих» тем серед усіх інших найбільша в пресі. Зокрема, найбільшою часткою «жовтих» повідомлень (10,8%) друкована преса завдячує виданню «КП в Україні», сере онлайн-медіа (7,1%) лідером з «жовтухи» стала «Страна.ua». На телебаченні ця частка дещо нижча – 6,2%. Про це йшлося в моніторингу Центру контент-аналізу за 2018 рік.

Учасники заходу під час сесії описали портрети цільових аудиторій парламентських комунікацій та окреслили їх потреби.

Проект реалізується ПРООН, фінансується ЄС за сприяння Верховної Ради України.

Нагадаємо, Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики 21 червня 2017 року схвалив Комунікаційну стратегію Верховної Ради України на найближчі п'ять років.

Раніше, 27 травня 2016 року представники ЗМІ, громадських організацій, народні депутати та працівники апарату парламенту під час стратегічної сесії Моніторингового комітету ініціативи «Відкритий парламент» проаналізували комунікаційну ефективність парламенту України та порадили, як її покращити.

Фото: Світлана Остапа