Медіачек: висновок щодо матеріалу із вебсайту газети «Рівне вечірнє»
Медіачек: висновок щодо матеріалу із вебсайту газети «Рівне вечірнє»
У рамках Спільного механізму громадських організацій «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» для розгляду скарг на ЗМІ «Медіачек» було подано скаргу на матеріал вебсайту газети «Рівне вечірнє» під назвою «Головними опонентами “Європейської солідарності” на виборах Порошенко назвав проросійські партії Бойка-Медведчука і Мураєва-Вілкула». «Детектор медіа» публікує повний текст висновку.
Нагадаємо, «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).
Висновок № 15
щодо матеріалу із вебсайту газети «Рівне вечірнє»
під назвою «Головними опонентами “Європейської солідарності” на виборах Порошенко назвав проросійські партії Бойка-Медведчука і Мураєва-Вілкула»
І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу
1. 4 липня 2019 року до ініціативи «Медіачек» надійшла скарга від громадянки щодо матеріалу з вебсайту газети «Рівне вечірнє» під назвою «Головними опонентами “Європейської солідарності” на виборах Порошенко назвав проросійські партії Бойка-Медведчука і Мураєва-Вілкула», датованого 20 червня ц. р. Скарга мотивована джинсовістю матеріалу.
2. Посилання на оскаржений матеріал в інтернеті.
3. Автора матеріалу не вказано.
4. Зміст матеріалу. Матеріал базується на заяві Петра Порошенка, який назвав «Опозиційну платформу — За життя» (політсилу Бойка-Медведчука) головним опонентом своєї партії «Європейська солідарність» на парламентських виборах. Заява була зроблена в ході його інтерв'ю інформаційному агентству «Главком», гіперпосилання на текст якого надається в розглядуваному матеріалі. Також у матеріалі цитується пояснення колишнього президента — нібито проросійські сили «претендують на те, щоб зайти у більшість та в уряд». Завершується розглядуваний матеріал таким абзацом: «Лідер партії переконаний, що тільки команда “Європейської солідарності” здатна зупинити реванш проросійських сил не лише в майбутній Верховній Раді, а й у країні загалом.» У самому вищезгаданому інтерв'ю «Главкому» тема реваншу виринає в тексті неодноразово, політична сила «Опозиційна платформа — За життя» теж згадується в такому контексті. Хоча фраза про наявність тільки в «ЄС» спроможності зупинити реванш проросійських сил фігурує в тексті інтерв'ю значно раніше за згадування «ОПЗЖ» як головного опонента.
ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавства, які регулюють дану сферу суспільних відносин
1. Кодекс етики українського журналіста:
- «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста…» (п. 6);
- «Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією» (п. 7).
2. Законодавство
2.1. Закон України «Про рекламу» (270/96-ВР):
- «реклама — інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару» (абзац 11 ст. 1);
- «прихована реклама — інформація про особу чи товар у програмі, передачі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, передач, публікацій» (абзац 10 ст. 1);
- «реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу» (ч. 1 ст. 9);
- «інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою “Реклама” чи “На правах реклами”» (ч. 3 ст. 9);
- «прихована реклама забороняється» (ч. 5 ст. 9).
2.2. Закон України «Про вибори народних депутатів України» (4061-VI):
- «передвиборна агітація — це здійснення будь-якої діяльності з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата у депутати або партію — суб'єкта виборчого процесу. Передвиборна агітація може здійснюватися в будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України» (ч. 1 ст. 68);
- «усі матеріали передвиборної агітації повинні бути відокремленими від інших матеріалів і означені як такі» (ч. 17 ст. 74).
ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу
1. Висвітлення у ЗМІ окремим новинним матеріалом заяв лідерів політсил, зроблених під час виборчої кампанії, є логічним, якщо відповідна інформація є питанням суспільного інтересу, тобто коли відповідна політсила є впливовою, а заява містить конкретику й новизну. При цьому в матеріалі слід подати контекст (бекґраунд) із відповідного питання, а в разі згадування в заяві політичних опонентів у негативному світлі — також і представити їхню точку зору.
2. Під час виборчої кампанії виборці оцінюють не лише програму та ідеологію кандидатів, політсил, але й особисті якості кандидатів. У зв'язку з цим висвітлювати заяви політиків, не пов'язані з їхніми програми та ідеологіями, також важливо, якщо інформація про такі заяви дає змогу скласти уявлення про особисті якості політика.
3. Заява лідера «Європейської солідарності», що головними опонентами партія вважає саме проросійські політичні сили, може свідчити як про зміну риторики колишнього президента із жорсткої критики свого наступника на більш помірний підхід до його оцінки, так і про щирість та адекватність Петра Порошенка. Адже, згідно із соцопитуваннями, під час усієї виборчої кампанії було очевидно, що саме політсила нового президента отримає у Верховній Раді більшість, тобто буде наступною владною партією, й саме їй природно було б опонувати з боку опозиційної політсили, тобто «ЄС». Таким чином, у висвітленні у ЗМІ самого факту відповідної заяви Петра Порошенка наявний суспільний інтерес.
4. Повнота й баланс подання інформації. Як випливає з попереднього абзацу, контекст такої заяви Петра Порошенка є важливим і в розглядуваному матеріалі логічно би бути зазначити про прогнозовану політичну конфігурацію майбутньої Верховної Ради згідно із соцопитуваннями, тобто який відсоток голосів прогнозується для «ЄС», «ОПЗЖ» та для політсили — лідерки перегонів. Натомість у розглядуваному матеріалі на завершення вміщено ще одну заяву Петра Порошенка щодо того, що зупинити реванш і у ВР, і у країні загалом нібито спроможна лише «ЄС».
Фактично в розглядуваному матеріалі було поширено другу й цього разу компліментарну до «ЄС» тезу її лідера, яка, по суті, є самовихвалянням. Така інформація не є поданням контексту події, хіба лише його підміною, оскільки не містить конкретики. Крім того, в самому інтерв'ю, яке стало першоджерелом інформації для розглядуваного матеріалу, заява Петра Порошенка про єдину спроможну зупинити реванш силу пролунала зовсім окремо від визнання «ОПЗЖ» за головного опонента «ЄС».
Таким чином можна констатувати, що замість подання контексту заяви розглядуваний матеріал було завершено компліментарним для «ЄС» повідомленням. Матеріал привертає увагу / підтримує інтерес читачів по «Європейської солідарності», й саме це виглядає основною метою його поширення, а не задоволення потреб читацької аудиторії вебсайту.
Щодо збалансованості подання інформації, то такого роду заяви на адресу «ОПЗЖ», «Опозиційного блоку» (звинувачення у проросійськості, «п'ята колона» тощо) лунають не вперше. Визначення ж їх як головного опонента «ЄС» є доволі абстрактним аспектом політичного життя. Відповідно, питання подання точки зору вказаних політичних сил у розглядуваному матеріалі лежить у межах розсуду редакції ЗМІ й тому тут не вбачається порушення даного професійного стандарту.
5. Прихована реклама / агітація. Зважаючи на звинувачення, сформульовані у скарзі на розглядуваний матеріал, ініціатива «Медіачек» здійснила пошук в інших ЗМІ за ключовими словами з даного матеріалу. Внаслідок цього було виявлено, що аналогічний матеріал практично дослівно (в окремих випадках — із певними варіаціями, як-от додаванням останніх речень нібито як бекґраунду) було розміщено також низкою регіональних інтернет-видань (1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8). При цьому ні в розглядуваному матеріалі немає посилання на жоден із таких матеріалів, ані в жодному з них — на розглядуваний матеріал.
Ця обставина, в поєднанні з компліментарною кінцівкою матеріалу, дає підстави припускати, що розглядуваний матеріал було свідомо поширено відповідною політсилою з метою спонукати аудиторію відповідних ЗМІ голосувати за «ЄС», тобто як приховану рекламу.
Як уже зазначалося в попередніх висновках, отримання матеріальної винагороди за публікацію рекламного / агітаційного матеріалу не є ознакою ні реклами, ані агітації, тому цей аспект питання не розглядається.
З урахуванням вищенаведеного констатуємо, що редакція вебсайту газети «Рівне вечірнє» в матеріалі «Головними опонентами “Європейської солідарності” на виборах Порошенко назвав проросійські партії Бойка-Медведчука і Мураєва-Вілкула» від 20 червня 2019 року порушила вимоги пп. 6 і 7 Кодексу етики українського журналіста та вимоги ч. 17 ст. 74 Закону України «Про вибори народних депутатів України».
29 липня 2019 року
Фото: Главком