У рамках Спільного механізму громадських організацій «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» для розгляду скарг на ЗМІ «Медіачек» було подано скаргу на новинний матеріал інтернет-видання «Забор» під назвою «В Запорожье чуть более 10 человек промитинговали против "95 квартала" (Фото)» від 5 січня 2018 року, який, на думку скаржника, порушує пункт 4 Кодексу професійної етики українського журналіста. «Детектор медіа» публікує повний текст висновку.

Нагадаємо, нещодавно «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугуватиме для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ. У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Висновок № 4 щодо новинного матеріалу інтернет-видання «Забор» під назвою «В Запорожье чуть более 10 человек промитинговали против "95 квартала" (Фото)» від 5 січня 2018 р.

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 12 березня 2019 р. до ініціативи Інституту масової інформації та «Детектора медіа» «Медіачек» надійшла скарга Дмитра Калініна щодо матеріалу на сайті «Забор» за 5 січня 2018 р. Скарга мотивована порушенням п. 4 Кодексу професійної етики українського журналіста.

2. Оскаржений матеріал опубліковано в мережі інтернет.

3. Автор матеріалу не зазначений.

4. Матеріал складається з 9 фото акції протесту та текстової частини.

У матеріалі розповідається про пікет у м.Запоріжжі "против сексизма, расизма и гомофобии на телевидении", який був спричинений номером студії «Квартал 95» під назвою "Кто строгал Буратино-каминг-аут в ТЮЗе". У метріалі розповідається про людей, як прийшли на пікет, та їхні вимоги, адже вказаний номер ними було розцінено як гомофобський. Позицію студії «Квартал 95» щодо цього питання розгорнуто не було подано, лише зазначено, що в соцмережах від імені студії було розміщене вибачення. Також зазначено, що подібна акція в попередній день (4.01.18 р.) пройшла в Києві й планується до проведення в Харкові (без зазначення джерел інформації).

ІІ. Стандарти журналістської етики, які регулюють дану сферу суспільних відносин

Кодекс етики українського журналіста:

1. «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста» (п. 6).

2. «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано.» (п. 10).

3. «Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу. Необхідно утримуватися від натяків або коментарів, що стосуються фізичних недоліків чи хвороб людини, уникати вживання образливих висловів, ненормативної лексики.» (п. 15).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. У даному висновку оцінка надається суто журналістському матеріалу про акцію протесту, але не самій акції, її меседжам чи номеру студії «Квартал 95» (що виходило б за межі компетенції Ініціативи, зосередженої саме на журналістській діяльності). Підняті в скарзі та в розглядуваному матеріалі питання мають значну суспільну важливість, оскільки завдяки популярності студії «Квартал 95» вона своєю творчістю має змогу формувати ті чи ін. суспільні настрої, тому їхня позиція в такому питанні як ЛГБТ однозначно впливає на суспільство.

2. Нами не вбачається в самому розглядуваному матеріалі порушення п. 15 (в старій редакції Кодексу це п. 4, на який іде посилання в скарзі), а саме дискримінаційних висловлювань чи ксенофобії. Натомість нами було виявлено в розглядуваному матеріалі порушення низки інших професійних стандартів.

3. Журналістський матеріал має служити інтересам передусім аудиторії журналіста, а не однієї зі сторін конфлікту чи самої редакції ЗМІ, журналіста особисто. Інакше такий матеріал перестає бути журналістикою.

4. Наголошуємо, що на нашу думку професійний стандарт та відповідну вимогу вищевказаного Кодексу щодо повноти інформації в журналістському матеріалі необхідно розуміти в широкому сенсі, тобто як такі, з яких випливає (повністю або частково) необхідність забезпечити баланс, точність, а також достовірність подання інформації, хоча деякі з цих стандартів і зазначені в Кодексі окремо.

5. Баланс думок. У матеріалі йдеться про звинувачення організаторів акції на адресу студії «Квартал 95», але автор(-и) розглядуваного матеріалу не звернулися до неї по коментарі з цього приводу, хоча зазначено, що це не перша й не остання така протестна акція. Зазначено лише про вибачення студії в соцмережах, що не можна вважати адекватним представленням її позиції в контексті даної новини (тобто низки акцій протесту, а не самого номеру, який їх спричинив). Принаймні, ніде в матеріалі не зазначено, що до студії «Квартал 95» журналісти зверталися за коментарями. Цілком можливо, що керівництво студії відмовилось би щось коментувати взагалі або зазначило, що вже висловлювало свою позицію (як це мало місце в соцмережах), але звернення по коментарі було необхідним, зважаючи на право аудиторії медіа мати максимум інформації з цього питання. Потенційна відмова від коментарів з боку ін. сторони – це також позиція й аудиторія має право про неї дізнатися, якщо вона матиме місце.

6. Достовірність (посилання на джерела).  Не названі джерела інформації (про аналогічні акції в ін. містах) позбавляє аудиторію ЗМІ можливості самій повноцінно оцінити як зміст даної інформації, так і її достовірність, (не)заангажованість її поширювача тощо.

7. Повнота. Як уже було сказано вище, повнота журналістського матеріалу певною мірою охоплює як баланс думок, так і посилання на джерела інформації. Але крім цього, неповнота розглядуваного матеріалу полягає і в тому, що журналісти не подали бекграунду щодо того, ким є організатор(-и) висвітленої акції (названі просто «активістами»), не поцікавилися, чи координуються вони з аналогічними акціями в ін. містах.

8. Засуджуючи будь-які прояви ксенофобії, маємо зазначити, що аудиторія ЗМІ повинна мати якнайбільше інформації щодо таких звинувачень, зокрема в частині позиції сторони, якій вони висуваються, і як вона на них реагує.

З урахуванням вищенаведеного констатуємо, що редакцією Інтернет-видання «Забор» не було порушено вимоги п. 15  Кодексу етики українського журналіста (п. 4 в старій ред.), але Ініціативною самостійно було виявлено порушення вимог п.п. 6 і 10 цього Кодексу у матеріалі «В Запорожье чуть более 10 человек промитинговали против "95 квартала" (Фото)» за 5 січня 2018 р., а саме порушення стандартів балансу, повноти та достовірності подання інформації.

3 квітня 2019 р.

Фото: zabor.zp.ua