Виключення із GIJN

На сайті «Стоп корупції» й досі зазначено про членство організації у Глобальній мережі журналістів-розслідувачів GIJN (Global Investigative Journalism Network), хоча це вже не відповідає дійсності.

«Стоп корупції» була фактично виключена із GIJN, й це рішення було підтверджено двічі. Це перший випадок в історії глобального об’єднання, що охоплює 177 організацій у 76 країнах світу.

«18 вересня (2018 року. — Авт.) рада GIJN одноголосно проголосувала за виключення з її складу “Стоп корупції”. Рада вважала, що група занадто залучена до політичної активності, а також були тривожні твердження про відсутність журналістського професіоналізму та про конфліктів інтересів. “Стоп корупції” звернулися з апеляцією на рішення ради, і відбулося слухання з комітетом ради директорів GIJN. Наступне голосування повного правління, яке відбулося 15 лютого 2019 року, одностайно підтвердило рішення про виключення групи. “Стоп корупції” більше не є членом GIJN», — повідомив «Детектору медіа» Дейв Каплан, виконавчий директор GIJN.

Наразі «Стоп корупції» підтримується низкою інших міжнародних організацій, але виключення із GIJN — це більше ніж просто репутаційна втрата. Це визнання головної проблеми проекту — сумнівних матеріалів, що дискредитують усю роботу журналістів проекту, який виходить в ефір на президентському 5-му каналі.

Проекти журналістських розслідувань регулярно потрапляють під звинувачення в публікації замовних матеріалів. Це улюблена тактика захисту всіх фігурантів викривальних матеріалів. Зазвичай на ці звинувачення у професійному колі мало хто звертає увагу. Але бувають випадки, коли не фігуранти, а колеги по цеху починають говорити про підозри у виконанні замовлень.

Лобіювання інтересів забудовника

Про ці підозри щодо проекту «Стоп корупції» «Детектор медіа» писав майже в кожному моніторингу журналістських телерозслідувань. Це стосувалося й окремих сюжетів, і серіальних тем, до яких «Стопкор» повертався багато разів. Найдовша тема — це забудова берегів Осокорківських озер-кар’єрів Небреж, Мартишів і Тягле на Осокорках, де місцеві мешканці вимагають створення ландшафтного парку, а забудовник, банк «Аркада», намагається звести десятки будинків. До речі, Генеральний план міста Києва передбачав створення на Осокорках рекреаційної зони. Зрештою, 31 січня 2019 року Київрада розірвала укладену 2005 року угоду про оренду землі із замовником будівництва ТОВ «Контактбудсервіс» через «мільйонні борги компанії та неосвоєння земельної ділянки в перші три роки».

Поки місцеві мешканці боролися за збереження берегів озер від забудови, проект «Стоп корупції» був медійним адвокатом цієї забудови та її інвестора, банку «Аркада», з його проектом «Патріотика на озерах». Про останню журналісти проекту розповідали в настільки компліментарній формі, що навіть диву даєшся, як далеко це від антикорупційної тематики і як близько до замовних сюжетів.

Останній витвір «Стоп корупції» — новий сюжет про конфлікт на будівництві ж/к «Патріотика на озерах», уже після розірвання Київрадою угоди із забудовником. Забудовник не зупинив будівництва, й активісти прийшли «допомогти» виконати рішення Київради. У сюжеті «Стоп корупції» розповідається, що активісти екопарку «не обмежилися звичними правопорушеннями», під кадри піврічної давнини, коли активісти зламали огорожу навколо незаконного будівництва. Жодної згадки про те, як тоді ж поліція затримала загін озброєних тітушок, які охороняли будівництво. Тобто кримінал у цій історії був і не з боку активістів. На фото лежать саме тітушки й відібрана в них зброя, яку встигли сфотографувати активісти.

А далі в сюжеті є звинувачення активістів у нападі, інформація про постраждалого охоронця, якого повезли в лікарню. Самого постраждалого не показали, як і лікарів, які би прокоментували травми охоронця. Натомість показали представника будівельної компанії, яка працює всупереч забороні Київради. Показали представницю прес-служби банку «Аркада», яка казала, що Київрада не має права на заборону будівництва на озерах. Потім показали голову правління банку «Аркада», який розповів про те, як банк вболіває про простих людей і тому продовжує будівництво. А де ж активісти? А де ж поліція, яка щось та мала сказати із приводу злочину? А де ж Київрада, врешті-решт, якщо представники банку кажуть про її незаконні дії? Їх у сюжеті немає. Не вписались у завдання?

Дивне ігнорування базових законів журналістики, можливо, пояснить походження ГО «Стоп корупції». Громадська організація була створена за ініціативою Лева Парцхаладзе, який заробив свої капітали саме на будівництві і прославився забудовою історичних місць у Києві. Наприклад, коли він був депутатом Київради, він відзначився скандалом із будівництвом на вулиці Лютеранській 15-поверхового 5-зіркового готелю до «Євро-2012». Тоді будівництво зупинили акції протесту місцевих мешканців, обурених вирубкою дерев, що тримали схил (однак готель майже збудовано). А коли Лев Парцхаладзе став першим заступником голови Київської ОДА, з ним пов’язували забудову 20 гектарів сільськогосподарських земель під ЖК «Петровський квартал».

Своїх зв’язків Парцхаладзе і «Стоп корупції» раніше не приховували. На початку 2016 року, коли історія проекту лише починалася, стопкорівський координатор Роман Бочкала відкрито казав про Парцхаладзе як про ініціатора й навіть засновника проекту: «Я повірив у прагнення Київської обласної державної адміністрації в особі першого заступника КОДА Льва Парцхаладзе позбутися корупції. Ми багато разів зустрічалися, проговорювали наші цілі, завдання та принципи. Для мене було важливим, щоб наша співпраця мала пасіонарний ґрунт».

Є в проекту й глибші зв’язки із Левом Парцхаладзе. Директор «Стоп корупції» Тарас Лилик керував комунальним підприємством Київської облради «Готово». Це підприємство, як і «Стоп корупції», було створене за участю Парцхаладзе й активно ним піарилося. Коли ж Парцхаладзе став заступником міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Тарас Лилик, який одночасно керував КП «Готово» і ГО «Стоп корупції», теж перейшов до Мінрегіонбуду, на посаду завідувача сектору проектів будівництва щодо розбудови центрів надання адміністративних послуг Департаменту з питань проектування об’єктів будівництва, технічного регулювання та науково-технічного розвитку.

Й от ми маємо громадську організацію «Стоп корупції», яка керується держслужбовцями найвищого рівня, пов’язаними з будівництвом.

Сам Лев Парцхаладзе на наше прохання прокоментувати ситуацію відповів: «Я ніяк не взаємодію зі “Стопкором”. Не володію ситуацією».

Реклама пастора Мунтяна

«Стоп корупції» — це проект антикорупційних розслідувань. Але у випадку із пастором Володимиром Мунтяном, який сам себе називає апостолом, «Стопкор» спрацював як рекламне агентство. Три сюжети один за одним про апостола Мунтяна, де той зцілює хворих, піднімає неходячих, хіба що не ходить по воді.

Де тут антикорупція? Натомість знайшлося місце й час з’ясувати стосунки із критиками. Матеріал «Детектора медіа» називають «пасквілем у найгірших традиціях відсутності будь-яких журналістських норм».

У сюжетах показали навіть зцілених від смертельних хвороб, які відмовилися лягати в лікарню, а врятувалися на комерційних молитвах Мунтяна. Одна біда — в розслідувачів «Стопкору» не знайшлося часу на перевірку в цих хворих історій хвороби й на спілкування із лікарями, які би підтвердили факт хвороби і зцілення. Це дивно виглядає, адже сюжет про зцілених апостолом Мунтяном називається розслідуванням. То де ж тут розслідування й чим такий матеріал відрізняється від безсоромної реклами?

Утім, якби це було звичайним інтернет-проектом — це було б іще півбіди. От тільки сюжети з ознаками джинси виходять на 5-му каналі президента Петра Порошенка.

5 канал та «Інтер»

Телепрограма «Стоп корупції» почала працювати на київському обласному телебаченні КДРТРК, але швидко перебралася до 5-го каналу, разом зі зростанням політичного впливу засновника Лева Парцхаладзе, який перебрався з обласного рівня в міністерське крісло. Саме на 5-му каналі в цій «антикорупційній» програмі виходили сюжети, що прославляли «Патріотику на озерах» чи рекламували пастора Мунтяна.

Крім 5-го каналу активісти й журналісти «Стоп корупції» раптово стали героями сюжету телеканалу «Інтер». На цей сюжет Нацагентство з розшуку та менеджменту активів АРМА навіть поскаржилася до Нацради, тому що вважає, що автор сюжету поширив недостовірну інформацію про АРМА. Здавалося б, до чого тут «Стоп корупції» з 5-го каналу?

Збіг тут у тому, що журналісти «Інтера» і «Стоп корупції» випустили сюжети, де постійно згадувалася АРМА, от тільки жоден із проектів не дав представникам Нацагентства слова. Знову в сюжеті одна сторона конфлікту. Це не перший випадок такої синхронної роботи «Інтера» і «Стопкору». «Інтер» так само у своєму ефірі піарить апостола Мунтяна, навіть порівнює останнього з Мартіном Лютером Кінгом.

Ми звернулися по коментарі до проекту «Стоп корупції», його координаторів Романа Бочкали й Тараса Лилика, а також до автора сюжету «Інтера» про АРМА Даниїла Снісаря, але на момент публікації не отримали їхніх відповідей. Так само звернулися до керівництва 5-го каналу, де програма регулярно виходить в ефір. Виконувач обов’язків генерального директора Володимир Мжельский відповів, що відповість на запит, лише якщо ми надішлемо його на юридичну адресу каналу, вул. Електриків, 26. Закон не передбачає такої вимоги, але цікавим ноу-хау можуть скористатися геть усі служби, куди щодня пишуть запити журналісти 5-го каналу. Ми ж додаємо запит прямо сюди, у статтю.