Плагіат, публікація  матеріалів без посилання на першоджерело, відмова у праві на відповідь – такі проблеми журналістської етики найчастіше виникають у вінницьких ЗМІ. Про це зазначили журналісти, викладачі та громадські журналісти під час експертного обговорення «Журетика: розмови PRO», що відбулося 31 жовтня у Вінниці.

За словами місцевих журналістів, їхні новини «нахабно крадуть», не посилаючись на першоджерело, але що з цим робити – вони не знають. Члени Комісії журналістської етики порадили їм спочатку спробувати самим звернутися до «крадіїв» з вимогою зробити посилання, якщо не вдасться залагодити проблему, звернутися до зі скаргою до КЖЕ. А якщо й Комісія не зможе вплинути, тоді залишається один шлях – звернутися до суду.

Учасники дискусії обговорили, чи відповідають положення Кодексу журналістської етики тим умовам, в яких сьогодні працюють місцеві журналісти, чи потрібно переглядати Кодекс, чи навпаки – ще більш суворо дотримуватися стандартів. Окремо зупинилися на тому, які найбільші виклики перед журналістами постануть в умовах виборів.

В обговоренні взяли участь члени Комісії з журналістської етики Світлана Остапа, заступниця шеф-редактора «Детектор медіа», Роман Якель, журналіст з м.Тернопіль, спецкореспондент «Дзеркала тижня», Ірина Земляна, медіатренерка, медіаекспертка Інституту масової інформації (ІМІ)  та Сюзанна Мнацаканян, керівниця проекту «Свобода медіа в Україні», Марина Безкоровайна, керівниця проектів із розвитку медіа Координатора проектів ОБСЄ в Україні, яка модерувала захід.

Крім експертного обговорення з представниками ЗМІ, делегація КЖЕ також провела зустріч про журналістську етику зі студентами Вінницького державного педагогічного університету Коцюбинського. Студенти цікавилися, яким ЗМІ в Україні можна довіряти, які статті Кодексі етики українського журналіста найчастіше порушують.

Члени Комісії повідомили, що найбільше скарг надходить на порушення ст.6 «Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста» та ст. 10 «Точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано». За їх словами, наразі довіряти можна суспільному мовленню та тим медіа, які не маніпулюють, не джинсують і дотримуються професійних стандартів. Члени КЖЕ нагадали, що інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією; редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу, тощо не повинні фальсифікувати зміст; а також про те, що необхідно повідомляти аудиторію про подання відрепетируваних та реконструйованих новин.

Наступні зустрічі з представниками ЗМІ та громадських організацій, студентами відбудуться 12 листопада у Львові та 13 листопада 2018 року в Чернівцях.

Раніше експертне обговорення «Журетика: розмови PRO» відбулося 25-26 жовтня в Краматорську. Журналісти Донбасу скаржилися на фейкові ЗМІ та квазі-журналістів, які на замовлення пишуть матеріали про конкурентів їхніх інвесторів, а коли їх хтось намагається провчити – кричать, що це наступ на свободу слова. За словами журналістів з Донеччини, як правило, у цих непрофесіоналів величезна кількість підписників у соцмережах, і як змусити таких дотримуватися Кодексу журналістської етики, вони не знають.

Заходи відбуваються за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні та проекту «Свобода медіа в Україні», що впроваджується в межах спільної програми Ради Європи та Європейського Союзу «Партнерство заради належного врядування».

Фото: КЖЕ