Про це заступниця шеф-редактора «Детектора медіа», член Комісії з журналістської етики Світлана Остапа заявила під час виступу 11 вересня у Варшаві на щорічній нараді ОБСЄ з людського виміру (діяльність організації, пов’язана із правами людини та демократії).

«Хто розповсюджує дезінформацію? Той, кому це вигідно. У випаду з Україною - це Росія і біглі політики, які обікрали мою країну. Через кого вони це роблять? Через людей, які називають себе журналістами і кажуть, що працюють в ЗМІ. Як відрізнити змі від засобу масової дезінформації? Треба зробити публічною інформацію про його власника і джерела фінансування. Як відрізнити журналіста від дезінформатора? Точно не за наявністю у нього посвідчення, а дивитися, чи дотримується він журналістських стандартів. Чи можна вважати лікарем чорного трансплантолога, ні! Чи можна вважати журналістом дезінформатора? Ні!» - зазначила вона. 

Також Світлана Остапа розповіла присутнім про останнє дослідження ДМ про фейк, який вкинули «РИА Новости» і поширили деякі ЗМІ. 

«Над чим нам всім треба працювати? 1. Над медіаграмотністю; 2. Над саморегуляцією; 3. Над прозорістю медіавласності, в тому числі фінансовою. Коли ми намагаємося сказати, що засоби масової дезінформації не є ЗМІ, то нам закидають, що ми ділимо журналістів на хороших і поганих. Ні ми ділимо їх на журналістів і не журналістів», - додала вона.

Журналістка «Громадського телебачення» Настя Станко під час виступу на нараді також торкнулася теми журналістських посвідчень та визначення, «хто насправді є журналістом».

«Свобода слова - це не просто плюралізм думок і висловлювання різних точок зору, це, перш за все, відповідальність. Чи несуть ту саму відповідальність за розповсюджену інформацію блогери, хоч ті і навіть мають тисячі підписників. Тому важлива саморегуляція медіа, де має початись дискусія і має бути визначено, хто насправді є журналістом, адже часто журналістські посвідчення використовуються для досягнення інших - часом бізнесових і політичних - цілей, а не розповсюдження об'єктивної інформаціі», - сказала Станко.

Медіаюрист Центру демократії і верховенства права, координатор Незалежної медійної ради, помічник-консультант народного депутата Вікторії Сюмар Максим Дворовий, у свою чергу, підкреслив необхідність «посилити співпрацю між НГО та регуляторами у протидії мові ворожнечі та екстремістським висловам».

«В Україні склалася ситуація, за якої державні органи неналежним чином обґрунтовували свої рішення, особливо у сфері мови ворожнечі. Зрештою у 2015 році 5 топ-медійних ГО в Україні заснували Незалежну медійну раду з метою розгляду ситуацій порушення законодавства та етики в контенті медіа. Цей механізм показав себе досить ефективним, оскільки з 27 висновків, виданих за 2,5 роки, Нацрада взяла до уваги 8. Ми вважаємо, що така співпраця дозволяє як надавати кваліфіковану експертизу у сфері прав людини, якої іноді бракує регуляторам в деяких країнах регіону ОБСЄ, так і контролювати регулятори, аби вони не заходили надто далеко у застосуванні законодавства, особливо у сфері протидії мові ворожнечі та екстремізму», - зазначив він.

Нагадаємо, у Варшаві пані Романюк також закликала РФ звільнити українських журналістів і режисера Олега Сенцова, а міжнародні організації – посилити тиск на РФ.

Крім того, українська делегація вимагала від країн ОБСЄ забезпечити право на свободу слова та внести це в резолюцію.