НСЖУ презентувала методику моніторингу фізичних атак на журналістів і працівників ЗМІ
НСЖУ презентувала методику моніторингу фізичних атак на журналістів і працівників ЗМІ
25 квітня Національна спілка журналістів України (НСЖУ презентувала Методику моніторингу фізичних атак на журналістів та працівників ЗМІ (Індекс фізичної безпеки журналістів України), яка визначає, за якими критеріями випадки включаються до звіту.
Про започаткування власного Індексу фізичної безпеки журналістів України НСЖУ оголосила ще на початку літа 2017 року. Спілка заявила, що включатиме до Індексу всі випадки перешкоджання діяльності журналістів, тиску і нападів. Серед партнерів Індексу були зазначені кілька громадських організацій. На прохання інших громадських організацій оприлюднити методологію, згідно з якою робиться Індекс фізичної безпеки журналістів України, НСЖУ та деякі її партнери відповідали, що «вона вдосконалюється».
Відповідно до презентованої Методики, організаціями-партнерами Індексу стали: НСЖУ, ГО «Інформаційна безпека», Академія української преси, Інститут розвитку регіональної преси і «Платформа прав людини». Тоді як донедавна партнерами НСЖУ по формуванню Індексу фізичної безпеки журналістів були: Центр інформації про права людини, Академія української преси, ГО «Інформаційна безпека», Інститут розвитку регіональної преси і «Донецький інститут інформації».
«Детектор медіа» публікує Методику повністю:
Нагадаємо, 16 березня українські медійні організації заявили про недовіру керівництву НСЖУ та інформації, яку воно оприлюднює щодо стану свободи слова та стану українського медіаринку. Заяву підписали Інститут масової інформації, «Детектор медіа», Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, Центр демократії та верховенства права, «Інтерньюз Україна», Могилянська школа журналістики, фундація «Суспільність» та асоціація «Спільний простір».
«Протягом останнього року керівництво Національної спілки журналістів України здійснювало системне маніпулювання поняттями і подавало недостовірні дані про стан безпеки журналістів, про перебіг окремих медіареформ та про медіаринок у цілому, що не лише вводило в оману українську громадськість, але й дезінформувало міжнародну спільноту. Так, заявляючи про напади на журналістів, НСЖУ зараховує до їхнього числа своїх членів, які при цьому можуть й не займатися журналістською діяльністю. Прикладом може слугувати заява НСЖУ про напад на помічника директора порту «Чорноморськ», члена НСЖУ Володимира Букача. Заявляючи про «90 випадків фізичної агресії», зафіксованих у 2017 році, НСЖУ водночас мовчить про ще майже 100 випадків застосування фізичної агресії щодо реально працюючих журналістів, які також зафіксовані у 2017 році. Принципи, якими керується керівництво НСЖУ для вибору, які «випадки» має бути включено до переліку «фізичної агресії» не зрозумілі й не артикульовані. НСЖУ не розкриває поняття «фізичної агресії», а до самого переліку вибірково включені як побиття, так і перешкоджання й погрози, а також випадки, взагалі не пов'язані із журналістською діяльністю», – йшлося в заяві.
Фото: Ліна Кущ