Заяву Фарзани цитує сайт Української Гельсінської Спілки з прав людини.  

«Якщо мого батька депортують до Узбекистану, то він проживе там максимум три дні, — каже дочка Нарзулло Охунжонова. — Влада хоче позбавитися від нього, заткнути йому рота, тому його обов’язково уб’ють».

За її словами, спецслужби Узбекистану вже конфіскували житло її родини вартістю 45 тисяч доларів, тому навіть якби Нарзулло нічого не загрожувало, повертатися Охунжоновим нема куди.

Нагадаємо, спочатку узбецький опозиційний журналіст Нарзулло Охунжонов разом із дружиною та п’ятьма доньками втік до Туреччини, але й там йому загрожував арешт на вимогу узбецького КДБ. За словами адвоката Нарзулло Охунжонова Олексія Федорова, що на батьківщині журналіста звинуватили у шахрайстві - привласненні 2000 доларів. «Це досить складно довести, — каже Олексій Федоров, — але в той же час порушити таку справу досить легко: будь-яка особа пише заяву про те, що певна людина взяла у неї кошти та не повернула, і на підставі лише цієї заяви проти журналіста порушили кримінальну справу та оголосили у міжнародний розшук». Про цю справу не знав навіть сам Нарзулло Охунжонов.

Адвокат каже, що родину Охунжонових затримала Державна прикордонна служба України і передала їх до ізолятора тимчасового тримання. Одразу ж вся родина Охунжонових написала заяви про отримання статусу біженців. Це вдалося зробити всім, окрім самого Нарзулло. За словами Олексія Федорова, прикордонники цілий місяць не передавали заяву журналіста до Державної міграційної служби. «У судових засіданнях, які розпочалися 23 вересня, ми надавали судді приклади публікацій журналіста у медіа з приводу незаконної діяльності влади в Узбекистані, — сказав адвокат, — але Нарзулло так і не звільнили, бо на думку судді, українське законодавство не передбачає ніяких інших запобіжних заходів, окрім тримання під вартою». Це особливо дивно, бо Прокуратура міста Києва прийняла рішення про звільнення журналіста з-під варти.

За три тижні тримання під вартою Нарзулло майже повністю втратив зір через катаракту лівого ока. За словами адвоката, на це вплинули також і умови тримання у слідчому ізоляторі. «Коли ми з ним бачились у СІЗО, він навіть не впізнав мене», — сказав Олексій Федоров. Врешті журналіста звільнили, але сталося це лише завдяки втручанню багатьох громадських активістів та народних депутатів, зокрема Рефата Чубарова.

За словами директора Адвокаційного центру Української Гельсінської спілки з прав людини Бориса Захарова, Харківська правозахисна група наразі веде понад двадцять справ, пов’язаних із примусовою екстрадицією дисидентів.

«На прикладі із Нарзулло Охунжоновим ми бачимо, що нам потрібно змінювати законодавство та передбачити альтернативні запобіжні заходи для політичних біженців, такі як особисте зобов’язання, поручительство або застава», — вважає Борис Захаров.

Аналогічний випадок стався із азербайджанським журналістом Фікратом Гусейновим. Як повідомляв «Детектор медіа», вранці 14 жовтня азербайджанського журналіста Фікрета Гусейнова (Гусейнлі), який вимушено мешкає у Нідерландах, затримали в аеропорту «Бориспіль» у Києві.

Фікрет Гусейов залишив Азербайджан 10 років тому, після того, як його викрали і жорстоко побили. Викрадачів не досі знайдено. Як повідомляють колеги журналіста, Фікрет Гусейнов вже отримав громадянство Нідерландів і співпрацює із опозиційним телеканалом «Туран», що транслюється з-за кордону.

17 жовтня Бориспільський міськрайонний суд обрав запобіжний захід журналісту, громадянину Нідерландів Фікрету Гусейнлі (Фікрету Гусейнову) у вигляді 18 діб арешту. Захист журналіста оскаржив арешт. 

Сьогодні, 24 жовтня, у Києво-Святошинському суді Київської області розглядатиметься питання про обрання «тимчасового арешту в рамках екстрадиційної процедури» для журналістки з Казахстану Жанари Ахмет, яку 21 жовтня затримали через те, що вона начебто перебуває у розшуку по лінії Інтерпол. Судове засідання перенесено з понеділка на вівторок, повідомив «Детектору медіа» адвокат журналістки Владислав Грищенко.