Про це повідомляє Інститут масової інформації (ІМІ).

За словами журналіста Шеремети, він хотів дізнатися дату народження судді Олени Швець. Ці дані потрібні йому для роботи над матеріалом.

«Спочатку я запитав дату народження у самої судді, однак вона відмовилась відповідати, сказала, що це інформація особистого характеру. Вже після цього я подав офіційний запит», - розповів журналіст ІМІ.

Запит до суду Шеремета надіслав електронною поштою 5 жовтня. У відповіді, яка датована 13 жовтня, зазначається, що «автобіографія судді Швець О. Д. знаходиться у її особовій справі і це є інформацією про особу та максимально обмеженою». Крім того, йдеться у документі за підписом голови суду Романа Савчука, особові справи державних службовців є документами для службового користування.

Отримавши таке пояснення, журналіст звернувся зі скаргою щодо надання безпідставної відмови до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

У відповіді представника Уповноваженого з питань дотримання права на інформацію та представництва в Конституційному Суді України Ірини Кушнір зазначено, що звернення журналіста для проведення перевірки обставин скеровано до Кам’янець-Подільського ВП ГУНП в Хмельницькій області.

«16 грудня, після того як я поцікавився долею свого звернення у прес-секретаря місцевого відділення поліції, мені зателефонували і повідомили, що у цій справі немає ні кримінального, ні адміністративного порушення. Правоохоронці посилаються на те, що інформація, про надання якої я звертався, – це персональні дані», – розповів журналіст.

Офіційну відповідь від поліції  пан Шеремета має отримати 19 грудня.

Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко зазначив, що дата народження особи не завжди є відкритою інформацією.

«Дійсно дата народження особи не завжди є відкритою інформацією. Щодо процедурної тяганини при оскарженні журналістом відмови в наданні інформації, то вона спричинена невдалими змінами до Кримінального кодексу, прийнятими нещодавно, які номінально зробили незаконну відмову в інформаційнім запиті журналіста кримінально караним діянням. Відповідно, заяви про незаконність відмови в журналістских запитах розглядаються тепер Нацполіцією, а не офісом Омбудсмена, але в таких справах рівень суспільної небезпеки практично завжди є невеликим і кримінальне провадження не відкривають. З огляду на це, якщо журналіст має намір добиватися притягнення до відповідальності посадовців розпорядника за відмову в запиті, то при його написанні просто не варто зазначати свій журналістський статус», - прокоментував юрист.

Нагадаємо, 14 листопада редактор сайту «Доступ до правди» Леся Ганжа подала позов до Київського окружного адміністративного суду з вимогою визнати протиправними дії Служби безпеки України (СБУ) та зобов’язати її надати інформацію на запит про пенсіонерів-переселенців.