20 днів тому зал товариства «Знання» приймав 6-й позачерговий з’їзд Незалежної медіа-профспілки України, результатом якого стали зміни до статуту профспілки та переобрання керівних органів, у тому числі обрання головою НМПУ Ігоря Чайки замість відстороненого за спростованими згодом звинуваченнями Юрія Луканова. Менш ніж через три тижні потому у цьому ж залі зібралися учасники установчого з’їзду (конгресу) нової всеукраїнської громадської спілки – Національної асоціації українських медіа (НАУМ), про обставини створення якої вчора детально писав ДМ.

На конгрес зареєструвалися 53 делегати, які є керівниками юридичних осіб (редакцій комунальних медіа, які підлягають закону про реформування державної та комунальної преси), що представляють 15 областей України і місто Київ. Таким чином, з’їзд був легітимним, щоб розпочати роботу і представляти всю Україну.

Кожен учасник отримав мандат делегата і брошуру з матеріалами установчого з’їзду, а також посібник «Абетка редактора» (автори-упорядники – О.Бухтатий, В.Горобець, К.Григоренко, Т.Котюжинська, О.Назаренко), виданий у 2015 році за фінансової підтримки Європейського Союзу та Ради Європи в рамках спільної програми «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні».

Крім делегатів участь у з’їзді брали троє співробітників комунальних медіа, які приїхали разом зі своїми головними редакторами. А також  член комітету Незалежної медіа-профспілки України Сергій Штурхецький (за словами джерел ДМ, він став головним редактором Бюлетеню НАУМ). Реєстрацію учасників проводила виконавчий секретар НМПУ Оксана Винничук (як повідомляла Оксана «ДМ», вона звільняється з НМПУ, а за словами джерел «ДМ», можливо, працюватиме в НАУМ). Висвітлювати захід прийшла журналісти «Укрінформу» та «Детектора медіа».

Делегати одноголосно проголосували за те, щоб розпочати роботу з’їзду. Після цього обрали головуючих, які підписуватимуть протокол і здійснюватимуть реєстраційні процедури. Головою установчого з’їзду (конгресу) було обрано Олександра Назаренка (голова ГО «Асоціація регіональних ЗМІ», головний редактор газети «Наше слово», м. Мена Чернігівської області), секретарем – Тетяну Котюжинську (президент ГО «Асоціація медіа-юристів», член правління та секретар Національної спілки журналістів України). Але фактично на з’їзді головувала пані Котюжинська – саме вона виступала зі вступною промовою, дискутувала з делегатами, ставила питання на голосування. Також з’їзд обрав двох членів лічильної комісії, які мали рахувати голоси за подальші рішення.

Зі вступним словом до делегатів звернулася Тетяна Котюжинська:

- 10 грудня 2015 року відбулася Перша всеукраїнська конференція (нарада) редакторів комунальних ЗМІ. Конференцію  було проведено за кошти гранту Ради Європи, який був наданий НСЖУ. Проведення конференції чітко передбачалося цим грантом і було прописано в угоді між офісом Ради Європи та НСЖУ. Проектом передбачалося, що буде утворена Асоціація редакторів регіональних ЗМІ. Ми на той час уже мали успішно працюючі асоціації регіональних ЗМІ на Чернігівщині, на Сумщині, на Харківщині та знали, що була потреба у всеукраїнському об’єднанні. Тоді більше 150 учасників конференції підтримали цю ідею, і було проголошено створення Асоціації місцевої преси як всеукраїнської громадської організації. Але з 1 січня набув чинності новий закон, яким абсолютно змінилася і процедура утворення громадських формувань, і процедура реєстрації. Ми намагалися провести певні реєстраційні процедури, але це неможливо було зробити без переутворення об’єднання.

Ми всі ці 8 місяців активно працювали на громадських засадах. 11 лютого за кошти редакцій і за рахунок того, що було надано приміщення Інститутом журналістики і 6 тис. грн від НСЖУ на воду, ми змогли провести другу всеукраїнську конференцію. 7 квітня проводили раду Асоціації місцевої преси.

Зараз у проекті постанови Кабінету Міністрів більше 250 редакцій, які будуть у першому пілотному проекті реформування. Можливо, їх буде 227, можливо, буде 257 – будемо знати з постанови Кабміну. Думаю, сьогодні ми будемо просити прем’єр-міністра прискорити підписання постанови. Тож, думаю, що ми виконали свою місію на цьому етапі.

З кінця квітня ми почали отримувати запитання від колег з телекомпаній, радіокомпаній, які залишилися поза законом про реформування, поза законом про суспільне мовлення. Вони комунальні, деякі з них приєднані до редакцій, у деяких місцях є продюсерські центри, об’єднані з редакціями. Виникали питання, як їм до нас приєднуватися, чи є вони місцевою пресою. Це спонукало нас шукати шляхи, що робити далі після реформування. І тоді з’явилася ініціатива говорити не лише про об’єднання місцевої преси, а ширше – Національну асоціацію українських медіа, де будуть і цифрові медіа, і принт, і дуже локальні видання, і регіональні, і ті, які за своєю реєстрацією хочуть бути всеукраїнськими.

Виникали питання, яким чином асоціація може бути корисною, йти вперед, якщо в нас нема офісу, нема персоналу, нема можливостей надавати сервіси. Ми, звісно, можемо це робити на громадських засадах, але зрозуміло, як це з часом буде надаватися. А нам треба йти вперед. Ми прекрасно знаємо потенціал місцевої преси. Ми переконані: газети будуть існувати, а перспектива є передусім у місцевих, які найближчі до людей.

Якою є ціна внесків?Ми вказували, що це економічно обґрунтовані розрахунки. І навіть «Детектор медіа», який недружньо ставиться до мене, у коментарях у своїй статті підтвердив, що навіть в Української асоціації медіа-бізнесу найнижчий внесок – 250 гривень на місяць. Стосовно вступного внеску. На раді Асоціації ми визначили це як 1000 грн. Хтось із редакцій має змогу перерахувати ці кошти зараз – і деякі це вже зробили. А для деяких редакцій це складно – і ми передбачаємо, що вони протягом півроку, до лютого наступного року, зможуть платити по 200 грн на місяць, а після цього перейти на щомісячні платежі 250 грн.

Ми вийшли на те, що Асоціації місцевої преси для нас замало, що асоціації редакторів – теж недостатньо. Це має бути спілка юридичних осіб (редакцій або громадських організацій, які працюють у цій сфері). Безумовно, що ми є всеукраїнською громадською спілкою.

Я знаю, що на вас чинився тиск з боку НСЖУ, щоб ви не вступали до НАУМ. Наприклад, такі листи розсилалися редакторам у Запорізькій області. Ми переконані, що в нас є такі переваги, які будуть спрямовувати нас до об’єднання, і буде вся Україна представлена в нашій організації. А НСЖУ, на мою думку, буде до нас прихильною. І позиція Сергія Томіленка не є позицією всієї спілки. На сьогодні в НСЖУ 20 тис. членів, а не один Сергій Томіленко. Я думаю, що в нас будуть налагоджені дружні стосунки і співпраця.

Враховуючи це все і непереборні обставини (зміни законодавства), ми вирішили, що нам необхідно провести установчий конгрес – щоб ми всі розуміли, що ми створюємо, скільки це коштуватиме і які ми ставимо перед собою завдання.

Далі пані Котюжинська запропонувала учасникам з’їзду обговорити цілі асоціації. Один з делегатів запитав, чи існує проект статуту, щоб з ним ознайомитися. Пані Котюжинська відповіла, що він є, але не надала його на ознайомлення, а запропонувала кожному висловитися, якими мають бути мета і завдання.

Головна редакторка обласної газети «Село Полтавське» висловила побажання почути більше конкретики та менше бюрократії. На її думку, найбільшою потребою майбутніх членів асоціації є юридичний супровід і можливість цілодобових консультацій з правниками, а також адвокатська підтримка редакцій на місцях. Делегатка з газети «Чигиринські вісті» підтримала колегу в тому, що асоціація потребує сильної юридичної служби.

Пані Котюжинська відповіла їм, що для юридичної служби такого обсягу потрібні набагато більші членські внески, ніж планується в асоціації. На її думку, правова підтримка має втілюватися в розробці типових документів – і на цей напрямок коштів в асоціації вистачить. А в юридичних спорах, на думку медіаюристки, необхідна публічність: «Якщо у вас є юридичний супровід, але немає публічності й галасу – ви можете нічого не досягти».

Зрештою, пані Котюжинська погодилася, що юридична підтримка має бути одним з пріоритетів, але все-таки робота асоціації має бути спрямована на те, щоб підняти доходи редакцій.

Інші делегати у своїх виступах усіляко підтримували ідею створення асоціації та закликали колег чимскоріше об’єднатися. Вони дякували Тетяні Котюжинській за допомогу, яку вона завжди їм надавала, називали її найкращим медіаюристом України.

«Хочу, щоб ви не сприймали асоціацію як якусь вищу силу, яка у випадку проблем прийде, розсудить і допоможе. Асоціація – це всі ми разом з вами. Досвід із Черкащиною, коли ми разом змогли відстояти газети, досвід асоціації в Чернігівській області, де ми проводили виїзні засідання в райони, де були проблеми. Ми змогли залучити кошти донорів і вирішити багато проблем», - сказав голова з’їзду Олександр Назаренко.

Головна редакторка газети «Новини Сватівщини» з Луганської області розповіла, що на Луганщині вже об’єдналися шість редакцій, для них проводилися вузькоспеціалізовані тренінги з журналістики, реклами, дизайну, юриспруденції, після яких редакції поліпшили свою роботу і змінили зовнішній вигляд видань. «У нас є грант, ми пишемо про переселенців – тобто гроші в нас уже і звідси пішли. Ніякої допомоги від обласної влади ми не отримуємо. Ми створили собі мережу реклами, встановили прайси, спільно продаємо рекламу. Ми можемо поділитися своїм досвідом, приїхати до вас, і до себе запросити», - сказала вона.

Головна редакторка газети «Трудівник Полісся» з Хмельницької області підтримала колегу з Луганщини: «Мережева реклама – ось що нам потрібно, щоб виживати». А щодо потреби в юридичній підтримці зауважила: «Можливо, має працювати гаряча лінія з юристом. Але звертатися до неї треба тоді, коли вже зовсім край, а не просто щодня з будь-яких питань».

Головна редакторка газети «Маяк» з Чернігівської області розповіла, що на Чернігівщині Асоціація регіональних ЗМІ, яку очолює Олександр Назаренко, була створена «ще після помаранчевої революції, коли нас усіх почали звільняти». «Ми пройшли багато судів і всього разом. Те, що ми виходимо на всеукраїнський рівень, нас дуже тішить. Думаю, що нам запропонували нормальні внески. Хто хоче – об’єднається, хто не захоче – вийде. У нас буде можливість обмінюватися досвідом, буде виходити дайджест, будуть відповіді на запитання. Можливо, якісь питання самі собою будуть вирішуватися», - зауважила вона.

Головний редактор газети «Трудова слава» з Херсонської області Валерій Горобець, член ініціативної групи НАУМ, окремо звернув увагу на те, що створенню НАУМ чиниться спротив: «Мене дуже здивувала війна, яка почалася проти ще не створеної асоціації. Ще при голові НСЖУ Ігорю Лубченку була створена всеукраїнська асоціація, яку очолив Костянтин Григоренко. І нікого не стривожила та асоціація, тому що вона була створена виключно для того, щоб якісь заяви приймати. Зараз медіаспільнота відчула, що ми беремося за справу всерйоз, бо є членські внески – це зобов’язує до дисципліни». Він додав, що на з’їзді немає нікого із Запорізької області, оскільки голова обласної організації НСЖУ надіслала листи редакторам з наполегливою рекомендацією не брати участі в заходах НАУМ. Але редактори, зі слів пана Горобця, телефонують та обіцяють приєднатися до асоціації згодом.

Пан Горобець підрахував, що членський внесок у розмірі 3 тис. грн на рік – це для найбідніших газет становить 1% валового доходу. «Пропоную з часом, коли асоціація запрацює, встановити річні внески в розмірі 1% валового доходу. У мене 1,2 млн грн доходу – я 12 тис. на рік заплачу», - запропонував він.

«Не сприймайте асоціацію, як якийсь пиріг, який спекла ініціативна група, - закликав пан Горобець. – Ми всі об’єднуємося. Просто досі це робилося кількома людьми, які тут присутні, а також Олександром Бухтатим, який багато чого зробив, і шкода, що його тут немає. При цьому “Детектор медіа” абсурдно звинувачує його в тому, що нібито через нього Адміністрація Президента хоче контролювати місцеву пресу».

Видавець «Телегазети» з Луганської області Дмитро Кліманов, член ініціативної групи НАУМ, заявив, що протидія створенню НАУМ має перед собою політичні цілі. «Є дуже багато людей, які не хочуть бачити вас успішними. Закликаю вас об’єднатися, щоб розвивати бізнес», - звернувся він до колег.

Далі за пропозицією Тетяни Котюжинської учасники з’їзду визначили таку мету нової асоціації: «Національна асоціація українських медіа засновується з метою створення єдиного унікального спільного комплексу послуг і сервісів, призначених для ефективного розвитку, пошуку нових ресурсів, спрямованих на збільшення прибутку редакцій та їх успішного функціонування як бізнесу».

За створення всеукраїнської громадської спілки «Національна асоціація українських медіа» з визначеною вище метою проголосував 51 делегат. При цьому не було жодного голосу проти чи утримався – імовірно, що двоє делегатів вийшли із зали.

Дізнатися, кого обрали до керівних органів асоціації та які інші рішення ухвалив з’їзд, «Детектору медіа» не вдалося. Тетяна Котюжинська попросила журналістів залишити зал, «оскільки в подальшому обговорюватиметься конкретна діяльність асоціації, яка є службовою інформацією та яку б не хотіли розголошувати (завдання роботи, унікальні сервіси, тощо)».