Учора, 16 червня, стало відомо, що журналістка «Громадського ТБ» Христина Бондаренко звільняється з каналу. Востаннє в ефірі вона з'явиться в неділю, 19 червня.

У коментарі «Детектору медіа» про причини звільнення Христини з каналу головна редакторка новин «Громадського ТБ» Ангеліна Карякіна повідомила, що, на її думку, журналістка йде через «професійне вигоряння та втому і, можливо, взагалі шукатиме себе поза журналістикою». Натомість у Фейсбуці Христина Бондаренко поскаржилася на те, що на телеканалі «створилася ситуація інтриг і взаємозвинувачень, в якій виявилося складно професійно зростати. А не вигоряти». «Детектор медіа» звернувся по коментар до Христини.

– Христино, що ви мали на увазі, коли казали про інтриги на каналі?

– Інтриги – вони і є інтриги. Я не розумію, що тут треба пояснювати.

– Вас змусили піти?

– Ні, мене ніхто не змушував. Це моє особисте рішення, до якого я йшла тривалий час і яке я прийняла позавчора.

– А що стало причиною?

– Причиною стала сукупність факторів, про які я написала в Фейсбуці.

– Ви там також написали, що умови, які склалися на каналі, заважали вам розвиватися. Що ви мали на увазі?

– Не те що заважали... Я написала про те, що інтриги не є поштовхом для росту. Тобто коли колектив загруз в інтригах і взаємних звинуваченнях, які дискредитують один одного, це не може стати поштовхом для подальшого зростання.

– Чи не йдете ви працювати до Романа Скрипіна?

– Ні.

– А що ви думаєте про статтю щодо конфлікту «Громадського ТБ» та Романа Скрипіна, яку нещодавно опублікувала «Українська правда»? Вона коректна?

– Я не можу говорити, коректна вона чи ні, тому що я теж журналіст. У мене є суб’єктивне враження щодо цієї статті. Мені, можливо, хотілося б бачити в ній більше пояснень від Романа Скрипіна. Можливо, якщо вона говорить про внутрішні конфлікти, я б хотіла побачити документи, про які саме вона говорить. Тому що, на мою думку, будь-який журналіст має послуговуватися принципом невинуватості. Поки суд не довів, що людину можна називати крадієм, її так називати не можна. Тобто її можна називати підозрюваним, людиною, проти якої щось порушили; але коли ви говорите прямо, що вона крадій, я вважаю це неприпустимим, допоки це не є доведеним фактом.

До мене подзвонила Настя Рінгіс (авторка статті на УП. – ДМ) і спитала мій коментар. Дослівно я сказала, що мені некомфортно від того, що мене щодня змушують схилятися до певної думки, що правда є лише на одній стороні. Я їй про це сказала, але я так зрозуміла, що це був коментар просто від мене особисто, який, можливо, допоміг їй скласти певну картину, але він у текст не увійшов.

Тобто я їй говорила відкрито, що мені некомфортно працювати в тих умовах, які склалися. Але ви маєте зрозуміти, що не справа Скрипіна стала основною рушійною силою, чому я пішла. Рушійна сила в тому, що я не хочу претендувати на істину в останній інстанції. Я просто хочу бути журналістом. А я зрозуміла, що в тих умовах, які складаються, це неможливо.

– Чи пов’язано це з якимось конкретним сюжетом, конкретною темою?

– Ні, це загальні внутрішні враження від процесів, які відбуваються. Свого часу «Громадське ТБ» виконало певну роль: коли відбувався Майдан, «Громадське ТБ» дійсно мало бути трохи більшим за журналістику – воно мало бути певною мірою громадянською позицією. Зараз інші часи.

– А як, на вашу думку, мало б зараз розвиватися «Громадське ТБ»?

– Я не є шеф-редактором, тому не думала над питанням про те, як мало б розвиватися «Громадське ТБ». Я не можу на це відповісти, тому що я журналіст, який робить сюжети і, відповідно, мислить своїми категоріями.

А з приводу моїх майбутніх планів: я не є журналістом, який вигорів, у мене багато сил, я дуже хочу працювати й реалізовуватися саме в професії журналіста. Я дійсно є відкритою для будь-яких вакансій. Я хочу працювати і це є сенсом мого життя. Неправда, що я якась неадекватна, втомлена особистість. Всі люди, які зі мною зараз спілкуються, бачать абсолютно інше: людину, яка дійсно багато працювала, яка готувалася до ефіру і ночами, і тривалий час – тому що мені це цікаво і я хочу бути журналістом.

Фото – з Фейсбук-сторінки Христини Бондаренко