Про це він сказав під час свого візиту в Україну, повідомляє прес-служба Спілки.

Головне дискусійне питання, яке порушувалося під час розмови – можливість діалогу між українськими і російськими журналістами. Джеремі Діар запевнив, що МФЖ готова допомагати в цьому питанні, відтак йому треба почути думку української медіаспільноти про те, як саме міжнародна організація може допомогти.

Як нагадав перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко, на конгресі МФЖ було схвалено резолюцію про створення робочої групи представників  російських і українських журналістських організацій для реагування на порушення прав медійників. Тож візит Джеремі Діара – це нагода обговорити можливі формати робочої групи, а також – актуальні проекти НСЖУ в напрямку міжнародної діяльності. Головне, на чому акцентує увагу Спілка – це порушення прав колег, зокрема, у Криму,  питання безпеки журналістів та безкарності.

За словами Джеремі Діра, питання безпеки – актуальне не тільки для України, а й для медіаспільноти світу загалом, так само – як і питання безкарності та свободи слова.

«Незважаючи на те, що журналісти в різних країнах працюють за різними законодавствами і в умовах різних політичних режимів, але проблеми, з якими вони стикаються, – спільні. Журналісти по всьому світу виробили спільні принципи щодо роботи в кризових ситуаціях. Декларація щодо етичних принципів з’явилася ще в 1954 році. Але досі це залишається стандартом», - сказав він.

На переконання Джеремі Діара, журналісти не повинні поширювати пропаганду, і головне тут – питання незалежності.

«Ми не такі наївні, щоб думати, що це легке завдання. Наш досвід під час Балканської війни показав, що часом, незважаючи на значні зусилля, ворожнеча розвивається. Протягом 10 років я обіймав посаду голови спілки журналістів Великобританії та Ірландії. Під час війни було дві країни, які воювали, але була одна спілка журналістів. І така солідарність з одного боку, давала можливість захищати журналістів, а з іншого – створила платформу для існування незалежних журналістів.

Наша спілка не зайняла жодної з позицій. Хоча це не означає, що не було журналістів, які мали свою власну думку. Але для нас єдиною вимогою була згода людини підкоритися нашим професійним принципам. Саме така позиція дозволила вести переговори з військовими організаціями і державними структурами, давала можливість звільняти журналістів, якщо вони були захоплені», – зазначив Джеремі Діар.

Виконавчий директор ГО «Детектор медіа» Діана Дуцик наголосила: для тих журналістів і редакцій, які через війну втратили все і були змушені виїхати зі Сходу або ж зараз продовжують діяльність там, актуальне питання не тільки безпеки – а й фінансових можливостей не так для розвитку, як для виживання. Тому, на її думку, актуальною була б допомога з боку МФЖ якщо не коштами, то досвідом про те, як можна будувати альтернативні бізнес-моделі та виживати.

Під час зустрічі

Стосовно ж діалогу Діана Дуцик відзначила, що міжнародна медіаспільнота погано розуміє наслідки пропаганди.

«Ми бачимо, як активно Росія просуває свої месиджі в Європі. Ми бачимо, що через два роки війни представники російських пропагандистських ЗМІ запрошуються на міжнародні конференції. Це дуже показово. Чи готові ми до діалогу? Ми точно не готові вести діалог з представниками російської пропагандистської машини. Ми готові говорити із журналістами, яких у Росії небагато, але які об’єктивно оцінюють ситуацію», – прокоментувала Діана Дуцик.

Власний кореспондент незалежної російської «Новой газеты» Ольга Мусафірова порушила питання доступу українських медіа на окуповані території. Вона нагадала: від України вимагають виборів на Донбасі.

«Якщо навіть уявити, що на цій території припиняються бойові дії, то я не можу уявити, яким чином українські ЗМІ можуть знайти розуміння з тією владою, яка є на окупованих територіях. Ідеалізмом буде вважати, що ці люди допустять українських  журналістів, аби вони висвітлювали ситуацію в тому ключі, який є насправді», – сказала Ольга Мусафірова.

Голова Комісії з журналістської етики, засновник газети «Дзеркало тижня»  Володимир Мостовий зазначив, що ефективною допомогою від МФЖ була б організація конференції чи семінару за участю журналістів із тих країн, які пережили подібні військові дії, зокрема, з Іспанії, Ірландії, Югославії. Аби вони поділилися досвідом висвітлення конфліктів.  «Бо вони ідуть тим шляхом, яким нам ще належить пройти», – сказав він.

Нагадаємо, Міжнародна федерація журналістів (МФЖ) на своєму конгресі, який відбувався 7-10 червня у Франції, прийняла резолюцію на підтримку розвитку діалогу між українськими й російськими журналістські організаціями. МФЖ також заявляє про готовність створити робочу групу з українських та російських журналістів для реагування на ситуації з порушенням прав їх колег в Росії та Україні.

20 жовтня 2015 року в Штаб-квартирі ООН в Женеві журналістські організації України та РФ підписали спільну заяву про взаємне припинення мови ворожнечі в ЗМІ.

31 травня представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович, виконавчий директор Міжнародного інституту преси Барбара Тріонфі, заступник генерального секретаря Міжнародної федерації журналістів (МФЖ) Джеремі Діар та президент організації «Репортери без кордонів» Рубіна Мьорінг виступили із спільною заявою, у якій відзначили зусилля учасників російсько-українського діалогу - спілок журналістів з Росії і України - протягом останніх двох років, а також їх внесок у вирішення проблеми безпеки журналістів в зоні конфлікту в Україні.

31 травня Офіс представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуні Міятович повідомив, що працюватиме над створенням спеціальної місії з прав журналістів до окупованого Криму. Таке рішення було ухвалене під час зустрічі в офісі ОБСЄ у Відні за участі керівників Незалежної медіапрофспілки України (НМПУ), Національної спілки журналістів України (НСЖУ) та Спілки журналістів Росії (СЖР).

На фото - Джеремі Діар і Сергій Томіленко (праворуч)

Фото: НСЖУ