У Крим і Донбас першими прийшли не «зелені чоловічки», а російська пропаганда, ретрансльована також українськими ЗМІ
У Крим і Донбас першими прийшли не «зелені чоловічки», а російська пропаганда, ретрансльована також українськими ЗМІ
Шостого червня, в День журналіста, громадські організації традиційно підбивають підсумки року та оголошують ворогів преси. Цьогоріч у прес-конференції в «Укрінформі» взяли участь виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк, голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова та медіаюрист Центру демократії та верховенства права (Інституту медіа права) Ігор Розкладай.
Оксана Романюк навела останню статистику щодо порушень прав журналістів в Україні. За її словами, наразі кількість нападів і перешкоджань законній професійній діяльності журналістів порівняно з попереднім роком зменшилася. За п'ять місяців цього року сталося 18 побиттів, тимчасом за весь минулий — 58.
Оксана Романюк
«Проте в травні почалася негативна тенденція — за цей місяць сталося сім нападів по всій території України. Не в останню чергу ми пов’язуємо це з тим, що політики почали публічно критикувати журналістів, обзивати й усіляко висловлювати своє негативне ставлення до них. Основними нападниками на журналістів виступають пересічні громадяни. Ще одна тенденція — напади саме на журналістів-розслідувачів», — розповіла експертка.
Оксана Романюк також додала, що цього року спостерігається значне погіршення ситуації зі свободою слова в окупованому Росією Криму.
«Минулого року там сталося 44 порушення свободи слова, а за п'ять місяців цього — 24. Збільшився тиск на журналістів, який здійснюють переважно ФСБ Росії та російська прокуратура», — зазначила виконавча директора ІМІ.
Із-поміж позитивних тенденцій вона назвала зростання кількості кримінальних проваджень про перешкоджання журналістам, які доходять до суду: минулого року таких було одинадцять, а тим часом за один квартал цього року дванадцять. «Можливо, одна з причин — те, що зріс діалог медійних ГО з поліцією та правоохоронними органами», — зазначила пані Романюк.
Вона також оголосила перелік переможців антирейтингу ІМІ та Незалежної медіа-профспілки України (НМПУ) «Ворог преси». Цього року першість у ньому посіла так звана «прокурор Криму» Наталія Полонська, друге місце — в колишнього генерального прокурора України Віктора Шокіна, а третє розділили олігархи й медіавласники Рінат Ахметов і Дмитро Фірташ та народний депутат Антон Геращенко.
Голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова погодилася з тим, що посилився тиск політиків на ЗМІ й конкретно на журналістів-розслідувачів. На її думку, за часів режиму Януковича журналісти почувалися корпорацією, що мала силу, бажання й підтримку суспільства у відстоюванні власних прав і прав суспільства.
Наталія Лигачова
«Зараз зросла агресія суспільства й зменшилася його довіра до ЗМІ. І в цьому, на мій погляд, все-таки винні не лише політики, а, на жаль, і самі журналісти. Є журналісти-професіонали, які доносять правду до суспільства. А є медійники, які хочуть це зробити, але їм бракує професіоналізму чи бажання зробити розслідування якісно. Не лише на гучних заявах і темах, а обґрунтовано, щоб фігуранти розслідувань не мали, наприклад, можливості оскаржити в суді та виграти. Нині є засилля непрофесіоналізму в цілому в ЗМІ. Ми це постійно фіксуємо в наших моніторингах на “Детекторі медіа”», — зазначила вона.
Пані Лигачова додала, що в ЗМІ нерідко відсутній фактчекінг, натомість цілком ігноруються професійні стандарти.
«Водночас журналісти лишаються робочою силою олігархів, які володіють основними ЗМІ, тож перетворюються на інструменти досягнення тих чи інших політичних чи бізнесових інтересів власників», — вважає експертка.
На її думку, ще однією проблемою є підміна професіоналізму патріотизмом, коли журналісти свідомо йдуть на порушення стандартів, пояснюючи це тим, що під час війни журналістика має поступитися місцем пропаганді: «Я вважаю, що це різні професії. Поки ваше ЗМІ справді є ЗМІ, ви в ньому маєте займатися журналістикою, а якщо хочете пропагандою — залишайте це місце роботи».
Великою проблемою, на думку пані Лигачової, є криза в саморегуляції медіа. Зокрема, вона звернула увагу на негативні процеси в Комісії журналістської етики та НМПУ. За її словами, наразі в журналістів немає солідарності й можливості апелювати до суспільства, спираючись на дотримання професійних стандартів та вироблення якісної інформації. «Щоб суспільство підтримувало зусилля журналістів розповідати правду про політиків, чиновників та владу, нам треба перш за все висунути вимоги до себе щодо підвищення професіоналізму і зробити ефективною систему саморегуляції», — вважає голова ГО «Детектор медіа».
«Нам треба пам’ятати, що в Крим і Донбас першими прийшли не “зелені чоловічки”, а російська пропаганда та українські канали — “Інтер”, “Україна”, тоді ще Перший національний, які багато в чому їй слідували, зокрема, розповідаючи про події на Майдані. Звідки ж іще в свідомості мешканців Донбасу з’явилося уявлення про те, що Майдан підтримували тільки фашисти й “бандери”, які збираються їх окупувати? ЗМІ нав’язали їм цей міф, і через цей вплив мешканці регіонів не опиралися російському спецназу або навіть підтримували його. В такій самій ситуації може опинитися все українське суспільство, якщо ЗМІ не будуть доносити до нього достовірну, повну інформацію про все, що відбувається», — наголосила вона.
Медіаюрист Ігор Розкладай додав до сказаного колегами, що журналістика має нарешті від’єднатися від влади, й зробити це навіть у дрібницях: як-от припинити отримувати державну нагороду «Заслуженого журналіста». На його думку, комплексного перегляду потребує й система журналістської освіти в Україні, що демонструє свою неефективність на ринку.
Ігор Розкладай
З-поміж складнощів у сфері медійного законодавства пан Розкладай виокремив впровадження суспільного мовлення, яке гальмують «55 пенсіонерів із державного підприємства “Укртелефільм”». Нагадаємо, сьогодні Президент підписав закон, що вирішить цю проблему й розблокує реформу суспільного мовлення.
За словами медіаюриста, журналістика потребує й нового закону про аудіовізуальні послуги, який змінить картину медійного ринку. Ігор Розкладай погоджується, що втрата довіри до ЗМІ обумовлена, зокрема, якістю журналістських матеріалів. Він закликав журналістів ґрунтовніше ставитися до роботи й об’єднуватися. «Фахове об’єднання потрібне нині як ніколи, щоб говорити про внутрішні проблеми цеху: неетичність, недотримання стандартів, маніпуляції, фейки — весь набір хронічних хвороб. В умовах олігархічного медіаринку необхідно, щоб журналісти нарешті могли відстояти право на редакційну свободу. Маю на увазі дотримання редакційних стандартів і створення рад, які би вирішували проблемні питання без власника», — вважає експерт.
Ігор Розкладай вважає, що журналістській корпорації варто видавати «чорні мітки» тим, хто називає себе журналістами, але здійснює діяльність, несумісну з журналістикою.
Фото - Олексій Темченко