Денис Бігус – про «світоглядні розбіжності» з каналом ZIK і подальші плани команди «Наших грошей»
Денис Бігус – про «світоглядні розбіжності» з каналом ZIK і подальші плани команди «Наших грошей»
1 червня телеканал ZIK та програма антикорупційних розслідувань «Наші гроші» автора та ведучого Дениса Бігуса оголосили про завершення співпраці. Причиною такого рішення вони назвали «суперечливість поглядів у концептуальних питаннях».
«Це було болісне, але спільне рішення. "Наші гроші" – частина історії ZIK, якою ми дійсно пишаємося. Просто проект вийшов за межі телепродукту і вже починає реалізовувати себе як громадська організація. Такий досвід ми пережили із "Народним контролем". Тому не будемо перешкоджати "Нашим грошам" переходити на інший рівень. Під звільнений формат готуємо достойну заміну», – прокоментував ситуацію генеральний директор медіахолдингу ZIK Ігор Туркевич.
«На сьогодні ми маємо низку світоглядних розбіжностей, які не дозволяють продовжити співпрацю із телеканалом та виготовлення програми на його виробничих потужностях», – заявив автор та ведучий програми Денис Бігус.
«Детектор медіа» розпитав Дениса Бігуса про обставини розставання з телеканалом ZIK, а також про подальші плани команди «Наших грошей», яка заснувала громадську організацію «Том 14».
– Денисе, ви можете розповісти детальніше, про які світоглядні розбіжності йдеться?
– Наразі ні, тому що тоді вони перестануть бути світоглядними.
– Як давно виникли розбіжності, що заважали далі співпрацювати з каналом?
– У каналу є своє бачення розвитку і своє бачення контенту, який вони хочуть видавати в ефір. На сьогоднішній день це бачення і його реалізація не співпадають з баченням колективу програми та моїм. Відповідно, в таких умовах простіше припиняти співпрацю, ніж якось один одного передавлювати.
– Наскільки я розумію, це рішення було несподіваним. Як воно приймалося? Коли, ким, з чийого боку була ініціатива?
– Рішення саме про припинення співпраці – моє й редакції програми. Тобто ніхто на каналі мені не казав: «Забирайте речі й валіть». Формально ініціаторами припинення співпраці були громадська організація та редакція програми. Це рішення було прийнято в понеділок (30 травня. – ДМ) на загальних зборах творчого колективу програми.
– Громадську організацію ви створили не так давно, минулого року…
– Та ні, вже досить давно. Ми заснували її у вересні, вже дев’ять місяців минуло.
– Із чим була пов’язана необхідність заснування ГО?
– Це не необхідність – це виглядало дуже логічно, й досі мені так виглядає. Річ у тім, що ми хочемо в подальшому розвивати окремо громадський напрямок – тобто позовна робота юристів після наших розслідувань. Є кілька речей, які мені дуже хочеться бачити, але які не працюють у форматі телепрограми. ГО реєструвалася саме під ці завдання.
– А крім юридичної роботи, які ще громадські активності? Це якісь акції, пікети?
– Навряд чи це будуть саме акції та пікети – не тому, що це непотрібно, а тому що я ледачий. Хоча одна невеличка акція буде – я її рік тому запланував і підготував, але погода заважала.
Це, наприклад, перевірка кандидатів на посади. Ми кілька структур перевіряли, і це було, як на мене, доволі ефективно. У нас на часі кілька відкритих конкурсів на посади, і працювати з цим напрямком необхідно, тим паче, що проводити перевірку ми вміємо.
Це робота і партнерство з іншими громадськими організаціями та державними структурами, для якого потрібно якось юридично оформитися, тому що колектив кльових людей – це, з точки зору законодавства, не те, з чим можна підписати якусь угоду. Тож громадська організація – це юридична особа для здійснення певних завдань, що стосуються контролю за діяльністю державних органів і роботою, яка не виливається в статті. Для цього ми її й зареєстрували.
– Ми знайшли в реєстрі громадських об’єднань два записи про ГО з назвою «Том 14». Це дві різні ГО чи просто різні реєстраційні дії?
– У мене є дві ГО – одна «Том 14», друга – «Канцелярська сотня». Дві згадки про «Том 14» у реєстрі – це одна й та сама організація. Просто спочатку її реєстрували юристи, а потім ми, здається, змінювали щось у статуті.
– Чому адреса місцезнаходження ГО «Том 14» збігається з адресою для листування телеканалу ZIK у Києві – Берковецька, 6А (я так розумію, це офіс каналу ZIK)?
– Це офісна будівля, в якій дуже багато офісів узагалі. Але вона збігається, тому що там зручно отримувати пошту.
– А громадська організація буде якось пов’язана в подальшому з каналом?
– Ні, громадська організація й не була пов’язана з каналом, і не буде. Це громадська організація людей, які до вчора (31 травня. – ДМ) працювали на каналі. А адреса юридична там, тому що я там був. Це якраз те місце, де я у вересні 2015 року отримував усю пошту. Зараз, можливо, треба змінити адресу. Хоча навіщо, адже зобов’язання такого немає. Подивимося – може, поміняємо, а може, не поміняємо адресу.
– Що буде з програмою «Наші гроші»? Чи буде вона в якомусь вигляді продовжувати існування?
– На сьогодні взагалі нічого відповісти не можу. Тому що всі зміни, які відбулися, сталися протягом останніх 24 годин. Вона точно буде – принаймні, я над цим зараз дуже серйозно працюю. Але найближчий тиждень-два буде пауза.
– Говорячи, що «дуже серйозно працюєте», ви маєте на увазі, що ведете переговори вже з конкретними телеканалами?
– Так, мені сьогодні стільки людей зателефонували, що дуже приємно.
– Й ефірні загальнонаціональні канали теж?
– Ага, «Інтер» зателефонував першим :) (сміється). Мені за сьогодні подзвонили чотири телеканали. Це ще навіть не попередні перемовини, але якісь контакти вже є.
– Ви ведете переговори з донорами щодо отримання грантів для громадської організації?
– Так, власне, це найбільш ефективний шлях. Є кілька контактів. Просто все потребує часу. Я відверто можу сказати, що в нас зараз є переговори з донорами. Але це переговори в рамках першого кроку.
– Ви вже подавали якісь заявки на гранти? Адже ГО була створена ще у вересні 2015 року.
– З часу заснування ГО ми мали один маленьких грант на «Том 14», і він уже закритий. А телепрограма – це великий проект, і з ним потрібно буде працювати як з проектом від громадської організації.
– Які це можуть бути грантодавці – західні донорські інституції чи, можливо, приватні фонди?
– Ви лестите моєму досвіду «грантоїдства» :). Я по Україні знаю буквально три організації – «Відродження», «Інтерньюз» і Програма розвитку ООН. Я впевнений, що є ще якісь, але я поки не дуже в темі. Цим однозначно потрібно займатися, бо це основна можливість повернути проект і зробити його автономним.
Загалом мені дуже складно говорити про майбутнє, тому що воно і є, і його немає одночасно. Я зацікавлений у тому, щоб повернути програму в ефір у найкоротші строки. Станом на поточний момент, наскільки я розумію, в нас не виникне проблем з ефіром (показувати цей продукт готові). Але є питання з організацією виробництва та його фінансуванням. Ці питання я й буду зараз вирішувати.
Фото - nv.ua