Седлецька прокоментувала нове розслідування «Схем» щодо бізнесу Порошенка
Седлецька прокоментувала нове розслідування «Схем» щодо бізнесу Порошенка
Про це вона повідомила у письмовому коментарі, наданому на прохання «Детектору медіа».
Перша частина розслідування «Інші офшори Порошенка» опублікована на сайті «Радіо Свобода» 7 квітня. Авторами матеріалу зазначені журналісти Олександр Чорновалов, Максим Савчук і Наталя Седлецька. В кінці публікації є позначка «далі буде».
Після виходу публікації «Інші офшори Порошенка» її піддала критиці голова правління ГО «Детектор медіа», шеф-редактор «Детектор медіа» Наталя Лигачова у блозі «Расследования или схемы?».
«А для авторів свіжого випуску «Схем» («Радіо Свобода») контекст не має ЖОДНОГО значення? А контекст там важливий тим, що відкривали кримінальну справу та звинувачували в «злочинному» ухилянні від податків шляхом створення офшорів Порошенко в... 2003-2004 роках. Пам'ятаєте, що тоді відбувалося? Створювався 5 канал - як єдиний, який не був підконтрольним режиму Кучми. Чудово пам'ятаю той час, пам'ятаю, як одразу ж Порошенко стикнувся і з атакою на його банк «Мрія», і з боротьбою Нацради за позбавлення 5 каналу ліцензії, і т.д. Подібні методи застосовувалися тоді до всіх «помаранчевих» як спосіб політичного тиску», - написала Наталя Лигачова.
У своєму коментарі Наталя Седлецька погоджується, що «Контекст, що на час розслідування кримінальної справи про нанесення збитків бюджету Порошенко був в опозиції – важливий».
«Але. Спілкуючись з людьми, які тоді мали доступ до документів по справі - є всі підстави вважати, що справу за «відсутністю складу злочину» закрили безпідставно. Знівелювавши та викинувши в смітник роботу слідчих. Доказів фінансових махінацій було вдосталь, деякі копії документів дійшли до цього часу. А весь об’єм - мав би бути в канцелярії МВС та податкової.
От тепер питання - як же переслідуваний владою опозиціонер Порошенко (разом з партнером Кононенком) зміг «закрити» проти свого бізнесу справу - прямо напередодні помаранчевої революції? Тому не все чорно-біле, і політичний контекст - без з'ясування всіх обставин наводити безапеляційно не можна», - написала вона.
Наталя Седлецька також вказує, що розслідування опубліковане ще не повністю.
«Наш матеріал був поданий у вигляді інформаційного повідомлення, факту, що така справа була - і анонс, що ми спробуємо її підняти, публічно фіксуючи результати. Аналізувати контекст в такому разі було передчасно», - зауважує вона.
За словами журналістки, «ідея звернутись до справи початку 2000-х років виникла у відповідь на заяву Порошенка, що мінімізація податків за допомогою офшорів - це точно не про нього».
«А загальний акцент основного матеріалу був в принципі зроблений на тому, що Порошенко завжди з 1998 року (і донині) користувався офшорами. Про що нами були наведені факти. Тому він щонайменше лукавить, намагаючись переконати, що це було лиш один раз, вимушено, і "технічно" необхідно. Що його змушувало "технічно" користуватись цим (так, легальним!) інструментом для мінімізації податків та анонімізації бізнесу протягом усієї своєї кар'єри, в тому числі політичної? Ось про це був наш сюжет», - повідомляє Наталя Седлецька.
Нагадаємо, що 3 квітня на трьох каналах - «Громадському ТБ», «UA:Першому» та каналі «24» - було показанорозслідування програми «Слідство.Інфо»(проект «Громадського ТБ») «Подвійне життя президента» із циклу «Офшори державного рівня» щодо офшорних компаній Президента України Петра Порошенка, яке викликало професійну дискусію.
У зв'язку з великим суспільним резонансом цього розслідування, яке вийшло в рамках міжнародного проекту ICIJ, Редакційна рада «Громадського ТБ»прийняла рішення розглянути цей матеріал 5 квітня на предмет дотримання редакційних стандартів.
5 квітня Редакційна рада «Громадського телебачення» відзначила суспільну важливість теми розслідування «Подвійне життя президента» та розглянула його на предмет дотримання редакційних стандартів.
На думку редакційної ради, сюжетна лінія подій в Іловайську (на якій акцентується в розслідуванні про офшорні компанії Петра Порошенка) важлива для повного розуміння контексту подій, наведених у розслідуванні. Але стилістика подачі розслідування та надмірне використання архівних кадрів подій на сході України відволікає глядача від суті розслідування про офшори президента, зміщує сприйняття у площину емоцій.