27 квітня відбулося засідання робочої групи Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики з підготовки законопроекту щодо страхування професійної діяльності журналістів у зоні проведення антитерористичних операцій, бойових дій, надзвичайних ситуацій тощо. У засіданні взяли участь представники журналістських професійних об'єднань, страхових компаній, Міністерства інформаційної політики та інші. І хоча за результатами зустрічі положення законопроекту ще не були сформульовані, проте ініціатори питання про страхування журналістів наблизилися до своєї мети.

Засідання відкрила виконавчий директор Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк, яка навела довідкову інформацію про фізичну агресію щодо медійників у зоні АТО. Зокрема, вона зазначила, що протягом минулого року цю зону відвідали більше 4 тис. журналістів, із них постраждали близько 40 осіб. А загалом у 2014 році ІМІ зафіксував 995 порушень прав журналістів та ЗМІ.

Одне з питань, яке розглядала робоча група - робити страхування журналістів обов'язковим чи добровільним? Присутні страховики порадили робити його обов'язковим, але закликали вносити зміни не до закону «Про страхування», а до законів, які регулюють діяльність безпосередньо ЗМІ (наприклад, «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»). У якості аргументу наводили негативний досвід законодавства щодо страхування волонтерів. Свого часу в законі «Про страхування» його включили як окремий вид страхування, на який видається ліцензія, і це значно ускладнило надання страховими компаніями такої послуги.

«Сьогодні жодна страхова компанія не може добровільно застрахувати волонтерів тільки тому, що для цього потрібно отримати ліцензію. Ліцензію ніхто не видає, тому що немає нормативних документів. Дай боже, щоб цю проблему вирішили до нового року. Схожа ситуація колись була з обов'язковим страхуванням аграрних ризиків. Ліцензії видали лише чотирьом компаніям, і вони ділили між собою ці кошти. Створювати такі ситуації більше не варто», - пояснив голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський.

З огляду на вартість полісів, розмір можливих відшкодувань і те, що журналісти в Україні страждають не тільки в зоні АТО, страховики порадили страхувати всіх без винятку журналістів на невелику суму, а потім докуповувати покриття для тих, хто їде в АТО. «Якщо страхувати тільки тих, хто виїжджає в АТО, то ці страховки будуть дорогими», - сказала генеральний директор асоціації «Страховий бізнес» Людмила Білошицька.

«Порядок цифр такий: від 1,5 до 4 тис. грн. на рік коштує страховка для журналіста у залежності від того, чи він працює в редакції, чи виїжджає на мітинги тощо. Якщо ж ми говоримо про зону АТО, то страховка туди коштує 4-5 тис. грн. за одне відрядження», - конкретизував В'ячеслав Черняховський.

«Краще зробити загальний фонд, куди збирати потроху з кожного, але це будуть кошти, за рахунок яких можна буде гарантувати виплати», - підтримав колег заступник голови правління страхової компанії «Універсальна» Андрій Семергей. Він же порадив затвердити в якості додатку до закону типовий договір страхування журналістів (щоби страховики та роботодавці-ЗМІ не могли практикувати використання полісів-пустушок), встановити чіткі суми за різними випадками та не замахуватися на високі ліміти виплат. «Назвіть мені страхову компанію, яка сьогодні може сплатити, наприклад, 2 млн грн. Такі компанії можна перелічити по пальцях. Усі решта будуть тягти з виплатами, видаючи по 100 тис. грн. на місяць», - зауважив він. За його словами, цілком реальні ліміти - це суми в межах кількох сотень тисяч гривень.

Позицію страховиків зрозуміти нескладно: обов'язкове страхування усіх журналістів, нехай і на невеликі суми, створить для них додатковий ринок (хоча і зі скромними обсягами: сьогодні в Україні налічується 15-20 тис. журналістів). Також витрати на купівлю полісів, якщо страхувати тільки тих, хто їде в зону АТО, є непідйомними для багатьох невеликих редакцій. Водночас заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Сергій Висоцький застеріг, що обов'язкове страхування усіх журналістів може зустріти спротив з боку великих медіакомпаній.

«Якщо ми запропонуємо вводити загальне обов'язкове страхування журналістів, то законопроект не отримає достатньої підтримки. У крупних медіагруп є лобі в парламенті. Вони порахують, що це для них велика сума на цілу телекомпанію на рік - і законопроект не пройде», - сказав Сергій Висоцький.

На жаль, на засіданні робочої групи не було представників великого медіабізнесу, але ініціатори законопроекту пообіцяли запросити їх на одну з наступних зустрічей.

Альтернативний підхід до страхування журналістів запропонувала директор Української федерації убезпечення Галина Третьякова. «Ми можемо розпочати будувати цю конструкцію з закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві". Ми можемо внести до нього такі зміни: якщо засіб масової інформації купує страховку відповідно до колективного договору страхування від нещасного випадку на виробництві, включаючи АТО, то він звільняється від сплати частини єдиного соціального внеску на страхування від нещасного випадку на виробництві у фонді загальнообов'язкового державного соціального страхування. Ви одразу знайдете кошти», - сказала пані Третьякова.

Однак її пропозиція не зустріла підтримки з боку інших учасників робочої групи, хоча і не була відкинута. Аргументи проти: законопроект перейде до іншого комітету Верховної Ради, що збільшить термін його розгляду. Також довіряти усі виплати приватним страховим компаніям є ризикованим, оскільки ті можуть збанкрутувати - так само як може втратити чинність колективний договір із роботодавцем, якщо той припинить своє існування.

Також присутні згадали про те, що журналісти можуть не працювати у конкретного роботодавця, а бути самозайнятими особами, а також що роботодавці при настанні нещасних випадків з працівниками часто воліють не оформлювати їх як такі, що сталися на виробництві, оскільки це збільшує їхні виплати до відповідного фонду. Натомість вони намагаються домовлятися з постраждалими або їхніми родичами про неофіційні виплати.

«Ми в embedded journalism вимагаємо, щоб ЗМІ оформлювали відрядження. Це потрібно чітко прописати і доносити до журналістів. І звісно, ми хотіли би, щоб усі журналісти в зоні АТО були застраховані», - сказала заступник міністра інформполітики Тетяна Попова.

З огляду на те, що поточна сесія Верховної Ради завершується у липні, а на проходження законопроекту потрібен як мінімум місяць, його ініціатори воліють підготувати документ до кінця травня. Наступне засідання робочої групи призначено на 13 травня. До того часу ІМІ та медіапрофспілки мають підготувати аналіз тих нещасних випадків із журналістами, які уже сталися в зоні АТО. На основі цієї інформації страховики розпишуть страхові випадки та запропонують реалістичні суми щодо їхнього відшкодування.