Робоча група з доопрацювання законопроекту про прозорість медіавласності вивчить закордонний досвід
Робоча група з доопрацювання законопроекту про прозорість медіавласності вивчить закордонний досвід
Члени робочої групи з доопрацювання законопроекту № 1831 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації, а також реалізації принципів державної політики в сфері телебачення і радіомовлення», що внесений народними депутатами Миколою Княжицьким та Вадимом Денисенком, на першому засіданні 2 квітня розглянули низку пропозицій і вирішили звернутися за допомогою до європейських експертів. Також було вирішено вивчити позитивний закордонний досвід.
Як писала «Детектор медіа», автори проекту запропонували свій механізм забезпечення прозорості медіавласності та вдосконалення процедури ліцензування мовників і провайдерів Національною радою з питань телебачення і радіомовлення.
Нагадаємо, Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики вирішив створити робочу групу після того, як його члени не дійшли згоди щодо проекту №1831.
Голова Комітету Вікторія Сюмар запропонувала зосередитися на трьох питаннях: визначенні кінцевого бенефіціара телерадіоорганізацій; фінансовій прозорості діяльності ТРК та запобіганню концентрації медіабізнесу.
«Треба, щоб було чітко зрозуміло, хто кінцевий бенефіціар, щоб інформація про це була оприлюднена на сайті ТРК, і щоб Нацрада мала можливість застосувати санкції, якщо це неправдива інформація. Розмір санкцій треба встановити. Треба, щоб громадяни знали, хто фінансує ТРК, обсяги дотацій тощо. У Грузії навіть бізнес-плани і бухгалтерські рахунки оприлюднюються. І останнє, хотілося б дати відповідь, як запобігти концентрації медіавласності», - сказала вона, спрогнозувавши спротив в парламенті цій реформі.
«Ми розуміємо, що це реформа, ми можемо створити рамкові умови для створення медіаринку, які мають призвести до того, що концентрація зменшиться, прозорість виросте, відповідно громадяни розумітимуть, який канал кому належить, і рівень використання ЗМІ як інструментів зменшиться», - зазначила голова Комітету.
Заступник голови Комітету Олександр Опанасенко запропонував отримувати інформацію про кінцевих бенефіціарів від банків. За його словами, банк не підпишеться за якогось псевдобенефіціара. «Це принаймні знизить ризик надання неправдивої інформації», - зазначив він.
Також він запропонував встановити ТРК, які в Україні практично всі збиткові, норматив незбитковості. Він вважає, що підприємство не може бути збитковим більше двох років. Порадив вивчити досвід фінансового фейр-плею на ринку футбольних клубів. «Коли 5-7 років назад шейхи почали скуповувати найкращих гравців, це вбивало конкуренцію на ринку, тоді було встановлено нові правила. Тепер збиткові клуби не мають права грати в європейських кубках тощо», - зауважив народний депутат.
Головний юрисконсульт НСЖУ Тетяна Котюжинська зауважила, що відповідно до діючого закону про прозорість медіавласності частина даних й так відкрита, але не дає можливості дізнатися, хто кінцевий бенефіціар. Вона запропонувала поширити дію доступу до публічної інформації на медіа. «Пропоную в законі записати, що медіа є розпорядниками публічної інформації. І коли якась громадська організація перевірить цю інформацію і виявить порушення законодавства, тоді звернеться до Нацради, яка буде вживати заходів. Зокрема піде з позовом до суду, якщо суд встановить порушення, то тоді позбавить ліцензії або оштрафує», - сказала вона.
«Детектор медіа»