Недавно ми сміялися з Ані Лорак. Писали, що людина вона настільки недалека, що у спробах пропетляти потрапила на саме дно формулювань, називаючи війну «этой ситуацией» і «случилось то, что случилось». Найбільше стібалися навіть не над любов‘ю співачки до грошей, а над її неймовірною тупістю і неосвіченістю, яка остаточно перетворила Лорак на комічну персонажку. 

Але, схоже, ані інтелект, ані хороша освіта не мають жодного значення, коли так званим «хорошим росіянам» починає йтися про війну в Україні. Ось погляньмо на їхню високочолу інтелектуалку політологиню Катерину Шульман, яка знає багато різних розумних слів і вміє складати їх у речення. Її інтелектуальність та високочолість настільки потужні, що в Росії стали майже мемом.

Її чоловік, літературознавець, навіть колись, обігруючи імідж дружини, написав довжелезного дописа, в якому нарочито хитромудро аналізував рядки з пісні репера Оксимирона: «Нету милфы сексапильней, чем Екатерина Шульман».

Наприклад:

«В сталкивании лбами разноуровневых элементов, чтобы те выдавали, от сшибки, нейтрино нового смысла — в этом творческий метод Оксимирона. "Красота и уродство" — это такой ЦЕРН по расшибанию явлений, спекшихся в мем, кажущимися элементарными, друг об друга».

А тепер давайте глянемо, що інтелектуалка Шульман пише у відповідь на допис  про вину росіян і небажання багатьох із них її усвідомлювати:

«У соседа дом сгорел, а у нас канализацию прорвало. Каждому, как говорится, своя слеза солона. Только соседу дом отстроят всем миром, это ясно, а нам запрещают даже ремонт планировать, говорят, у вас всегда так было, и вообще, сперва осознайте, откуда это всё взялось, что у вас по полу плавает».

Дом сгорел, канализацию прорвало. Чудові метафори. Росія як хата без ремонту, з гівном, яке плаває по підлозі. А прибирати заборонено. А у сусіда дом сгорел, оце да. Проводка, напевне, була несправна. Случилось, так би мовити, то что случилось.

Якими б розумними та освіченими вони не були, але рано чи пізно перетворюються на Ані Лорак. Хоча із цим твердженням цілком можна посперечатися, бо ж ця Шульман не така проста. Прикривається тут різними дурнуватими фразами, а сама насправді добре знає, що робить, бо ж роками активно працювала у політичній сфері, не була у жорсткій опозиції до влади, входила до складу Ради при президенті з розвитку громадянського суспільства і прав людей та твердила, що Росія – гібридна країна з точки державного устрою, бо має ознаки як тоталітаризму, так і демократії.

Нині Шульман поїхала з Росії, пояснюючи це винятково робочими моментами. У кожному дописі пише довжелезний дисклеймер про те, що є іноагентом і активно читає лекції європейцям та роздає коментарі медіа. Ось і зараз вона анонсувала свою участь в ефірі французького телеканалу France 24 дописом: «Улюблений телевізійниками жанр “Поясни Росію за 10 хвилин”». Ми лиш можемо собі уявляти її тлумачення.

Між тим, оці всі смішні та недолугі петляння, метафори, маніпуляції та відверта брехня, схоже, видаються такими лиш українцям та невеличкій частині росіян. У європейський країнах такі як Шульман – поважні спікери та інтелектуали, ліберали та борці з режимом, готові повсякчас пояснити широкій аудиторії щось про загадкову російську дійсність. Українські ж представники різного штибу дипломатії, від культурної до, скажімо так, народної, до цього часу хапаються за голову і в один голос твердять, як легко ведуться люди у європейських, здебільшого західноєвропейських, країнах на ось цю муть і побрехеньки.

Ну то чи є сенс Катерині Шульман вигадувати щось більш витончене, якщо «Анілорак стайл» чудово працює? Те, що з неї посміються українці, значення ніякого не має. Самі ж українці часто губляться у здогадках: ось ці всі «все не так однозначно» росіяни в еміграції говорять ці дурниці щиро чи усе ж є якась прихована гра? Ми звикли думати, що їхня пропагандистська машина настільки складна і витончена, що часто згідні схилитися до другого варіанту. Та упродовж минулого року на українському питанні так гучно і по-дурному посипалися десятки й сотні російських митців, інтелектуалів та «опозиціонерів», що міф про таємні умисли усе більше виходить на перший план. І ніщо не заважає розумній, гуманній та порядній людині щиро думати, що росіяни нині подекуди у більш скрутному становищі, ніж українці, а про чесно відрефлексовані причини дегуманізації своєї країни взагалі говорити не доводиться. Тому як не крути, а в результаті однаково виходить «случилось то, что случилось».

Фото: Премия "Просветитель"/Екатерина Шульман/Facebook