З лютого у нас в медійній спільноті існує негласна традиція. Журналіст чи журналістка, які мобілізуються, пишуть пост на ФБ. І сотні і тисячі їхніх читачів, їхні колеги дякують їм.

«Я пишаюся тобою», «Дякую за захист і за силу духу», «Ви вже якщо щось робите, то якісно», «Ох ти ж і вогонь», «Арта, круто...», - пишуть їм і бажають янголів-охоронців.

Поки російські пропагандисти і так звані «ліберали» жаліються, ниють (але не протестують), згадують як «хорошо же всьо било», або не менш ганебно погоджуються ставати до лав фашистстької армії, українські журналісти публічно дякують своїм колегам за їхній вибір.

У приватних розмовах журналісти часто діляться думками щодо сенсу своєї професії під час війни. Хтось вирішує та йде до війська, хтось залишається в журналістиці. Зрештою, кожен з них боронить свою ділянку фронту, а всі ми разом – свою країну.

З початку широкомасштабної агресії семеро співробітників ІМІ стали до лав ЗСУ. Дякуємо, дорогі колеги! Всіх вас чекаємо з перемогою!

Оригінал пубілікації за посиланням

Фото:  Генеральний штаб ЗСУ/Facebook