Перше серпня минуло, і термін для подання документів на включення до «Переліку програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються», для іноземних каналів і правовласників сплив. Менше половини з 183 каналів, які зараз є в переліку, подали документи для актуалізації. Отже, гіпотетично в переліку залишиться трохи менше половини каналів, які були там до 1 серпня.

Але це тільки гіпотетично. Насправді документи, які вимагає положення, подали ще менше — близько третини з 183 телеканалів.

Частина каналів скористалась закликом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, опублікованим 11 травня 2022 року: якщо не можете вчасно подати потрібні документи, надішліть заяву, пояснивши в ній причини. Частина просто повідомила, що змін не відбулося з моменту внесення до переліку. Частина просто подала заяву без будь-яких додатків.

Що буде далі?  Національна рада безперервно про це радиться :)

Є кілька варіантів дій. 

Перший: опублікувати новий перелік із півсотні каналів, старий — анулювати. Але, як завжди, є нюанси. Старий перелік формувався на підставі індивідуальних рішень Національної ради щодо кожного каналу окремо. Тобто оголошення старого переліку скасованим не робить канали, які в нього входять, такими, «що їхній зміст не відповідає вимогам законодавства України». І якщо Нацрада вимагатиме припинити ретранслювати цей канал, завжди можна показати їй її ж чинне рішення з печаткою, що канал відповідає вимогам законодавства України.

Варіант 1.1 — включає перший варіант, але доповнений рішеннями Національної ради про скасування всіх рішень про визнання каналу таким, що відповідає вимогам законодавства України. Але яка підстава? Неподання оновлених документів до 1 серпня? Але неподання документів не робить канал автоматично таким, «що його зміст не відповідає вимогам законодавства».

Другий варіант: залишити перелік чинним, але почати планомірно «відстрілювати» з нього канали, які не подали документів. Призначити на засіданнях перевірку всім каналам, які є в переліку, але не подали документів. Таким чином доволі швидко можна виключити з переліку канали, яких уже не існує, на підставі відсутності мовлення та неподання документів до Нацради.

Цей варіант дозволить також обійти гострі кути. Наприклад, умовний канал іномовлення дружньої до нас європейської держави не подав жодних документів до Нацради, або подав не за формою, а просто повідомив, що він, як і раніше, є державним каналом іномовлення. Не подавши при цьому ані ліцензії, ані відомостей про бенефіціарів. Нацрада на підставі проведеної перевірки встановлює, що канал «відповідає вимогам законодавства України», і залишає його в переліку.

Що в цій ситуації робити провайдерам програмної послуги?

Пам’ятати, що Нацрада в листі від 12 липня 2022 року № 15а/188 наголосила: вона застосовує санкції за:

— ретрансляцію каналів і програм, щодо яких Нацрада ухвалила рішення, що їхній зміст не відповідає вимогам законодавства України відповідно до статті 42 закону «Про телебачення і радіомовлення»;

— ретрансляцію каналів і програм, які заборонені і/або обмежені судом.

Тобто провайдера має цікавити не «Перелік програм іноземних телерадіоорганізацій, що ретранслюються», а перелік заборонених каналів, за ретрансляцію яких можна отримати санкцію.

А взагалі, на мою думку, в той час, коли значно скоротилася кількість українських телеканалів, а контент тих, що залишились, суттєво погіршився, намагатись обмежити ретрансляцію закордонних телеканалів значить прискорити перетікання глядачів лінійних телеканалів, які зараз дивляться класичне кабельне телебачення, до сервісів платного потокового відео. Як до українських ОТТ-сервісів, які не ліцензуються й не зобов’язані дотримуватись вимог Національної ради, так і до іноземних. А тут уже може скластися ситуація, що таку активність не оцінять ані найбільші медіагрупи, ані керівництво держави.