— Бодя, друге місце — це не перше… — мій внутрішній реаліст, що ніколи не дрімає, і тут не змовчав.

— Ти знущаєшся?

— Ні.

— Тю.

— Завжди хочеться першого.

— Ти — нахаба. — Бодя, котрий час від часу мого реаліста штовхає на світлий бік, не втримався.

Видихаю і після перемоги в Честі професії і другого (не першого — аааааа!!!!) місця на Коронації слова дозволю собі нарешті сказати — ти, можеш, Христе! Відкинь усе, що називаєш самокритикою і просто собі працюй. В насолоду. З надією, що колись тексти окрім усвідомлення певної місії, задоволення, знайомств з різними людьми та мінімального заробітку принесуть заробіток достатній:) — не гріх же мріяти стосовно останнього пункту?)

А ще можу мотиваційні тренінги проводити. Для мам, котрі в декреті і не вірять, що коли-небудь вилізуть з-під купи підгузків. Вилізете! Або для тих, у кого сороківка на носі і «всьо пропало»: молодість і життя пес злизав язиком. Не всьо пропало. Всьо попереду.

Дякую усім, хто вірив. Тримав кулаки. Схрещував пальці. І привітав.

А це чарівне фото від Олександра Хоменка допомогло мені виграти обидва конкурси. На Коронацію, правда, Бодя себе відфотошопив)

Джерело: Фейсбук