Я працювала чорною піарницею

5 Червня 2019
1681
5 Червня 2019
14:58

Я працювала чорною піарницею

1681
Я працювала чорною піарницею

У 2015 році я працювала чорною піарницею. Чорною як смола, як півень аям чемані, як колір лайна після 10 пігулок активованого вугілля. Мені платили досить пристойну суму і мене все влаштовувало, адже я не хотіла фінансово залежати від свого тодішнього хлопця, який мені міг дорікнути за 10 грн витрачених на вишні при тому, що заробляв три тищі баксів на місяць. Бачите, я така людина, що готова продати навіть совість, аби не залежати ні від якого мужика.

Моїм завданням було надзвонювати потрібним людям із естонського номера і втиратися в довіру. Зазвичай мені це вдавалося, бо в мене ніжний наївний дитячий голосочок. І люди видавали мені конфіденційну інфу, яку я записувала на диктофон і подавала потім як офіційні інтерв'ю. Це робилося з метою завалити конкурентів фірми, на яку я працювала. Це було пов'язано не з політикою, а з медициною, але до політики я теж мало не дійшла. Чорні статейки на політичну тему перекладала на англійську пачками. Якраз тоді я вивчила, як працює чорний ринок української преси: замовна політична стаття на одному дууже відомому ресурсі коштувала тоді близько тисячі доларів. Не знаю, як зараз.

Ох, які то були часи! Я харчувалася винятково в ресторанах і їздила винятково на таксі. Та щоб я тоді колись зайшла в срану маршрутку? Та фіг з два! А як я пишалася тим, що могла собі дозволити люксову їжу і бухло! Один мій друг і досі з мене рже на цю тему. Каже такий: "Оксанша, а пригадуєш, як ти писала десь у коментарях, що хочеш з кимсь зустрітися попити нормального пива в нормальному місці? То там фігурували такі цифри, що я падав. От, думаю, коза малолітня!" З висоти досвіду я згадую про це і думаю: а й справді коза.

Лавочка закрилася в вересні чи жовтні 2015 року. Слід моєї контори зловила СБУ. В офіс вломилося з десяток величезних мужиків у чорних формах і не випускали нас аж до пів на десяту вечора. Декого допитували, в усіх до одного конфіскували гаджети на перевірку. Коли мене відпустили - я вже не пригадую, як стрибнула в таксі і помчала додому. Мене трусило від страху.

І відтоді я ніколи, жодного разу, не наважилася заробляти нечесним шляхом. Тому й бідна. Але може це й на краще.

Джерело: Фейсбук

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1681
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду