Свідомо «йду на ви» з авторами електронної петиції до Верховної Ради з вимогою «Припинити антиукраїнську діяльність телеканалів “112 Україна” та NewsOne», бо маю зовсім протилежну думку стосовно заборони деяких ЗМІ.

Для того, щоби ця петиція потрапила до ВР, потрібно зібрати 25 тис. голосів. Процедура самого підписання складніша, аніж ми підписували петицію до Білого дому з вимогою тиснути на Кремль за звільнення Сенцова. Але справа не в тім.

Я — не адвокат диявола. І час від часу сам наїжджаю на деякі передачі вищезгаданих каналів. На моє глибоке переконання, вони таки справді є рупором реваншистських сил в Україні, що крокують прокремлівським курсом до повного та остаточного повернення до влади. Але якщо Україна є демократичною державою, то маємо й діяти відповідно до світових стандартів, пов'язаних із свободою слова.

Текст петиції емоційний, але чи достатньо цього для заборони ЗМІ, навіть якщо вони ретранслюють думки опонентів влади та країни в цілому?

«На сході щодня гинуть найкращі сини українського народу, а ми дозволяємо Росії вільно брехати з телеефірів і ганьбити їхню світлу пам’ять. Народні депутати України повинні виступити єдиним фронтом і обрубати ворогу всі можливості вкладати в голови українців ворожу пропаганду, аби вберегти нашу землю, наш народ і самих себе», — йдеться в петиції. Так і ні водночас. По змісту — так, а по забороні — ні. Чим тоді Україна буде відрізнятися від авторитарних країн, де інакомислення підпадає під цензуру та заборону?

Ці канали перебувають під управління кума Путіна — Медведчука? Офіційно — ні, й довести такий факт майже неможливо. Про небезпеку інформаційної навали реваншистів, що йдуть однією колоною і в чиїх рядах «112», NewsOne, «Україна», «Інтер» (та, можливо, ZIK) я вже писав, але чи є це підставою для їх закриття?

Гібридну війну на інформаційному фронті маємо вигравати в чесному бою. Навіть якщо опонент відверто шахраює. Адже ми декларуємо бажання відповідати світовим стандартам у відношенні держави та ЗМІ. А держава ще й створила ціле Міністерство інформаційної політики із президентським кумом на чолі! Нехай воно працює, а не тільки витрачається на розміщення на сіті-лайтах соціальної реклами. Чим, врешті-решт, воно займається, хто знає?!

Не подобаються телеканали — не дивіться їх та агітуйте політиків ігнорувати участь на ток-шоу, що там йдуть. І все! Заборона ЗМІ не вилікує хворобу, а тільки загонить її в глухий кут. А реваншистам тільки дасть козирів у політичній грі. Реального результату й користі від цієї петиції не буде, окрім зростання рейтингів цих каналів. Хіба що це просто атака на реваншистів, аби вони понервували, тоді — окей.

Під час обох Майданів влада не ризикнула підняти руку на жодний телеканал або сайт. Хоча й хотіла, й могла. Тому нехай собаки гавкають, а караван ітиме далі. Ми ж не путинська Росія, де бояться справжньої свободи слова, чи не так?